Інженерно-технічні заходи, що спрямовані на забезпечення безпечного функціонування трубчастих печей.

Печі, які застосовувані в хімічній промисловості, можна розділити на дві основні групи:

• реакційні апарати,

• апарати для одержання тепла, що витрачається в технологічних процесах.

Печі другої групи можуть передавати тепло, одержуване за спалюванням твердого, рідкого або газоподібного палива, через стінку (котли, реторти, трубчасті печі), або через проміжні теплоносії (гарячу воду, водяну пару, високотемпературні теплоносії).

Трубчасті печі це печі у вогневій камері, який перебувають труби, по яких протікає оброблюваний рідкий або газоподібний матеріал.

У трубчастих печах, де використовуються рідке паливо і газ, найбільша небезпека полягає в утворенні вибухонебезпечної суміші палива з повітрям у топковому просторі. Це може відбутися за розпаленням печі та її експлуатації. При зриві полум'я з запальника форсунки газ або пари рідкого палива в суміші з повітрям заповнюють камеру згоряння, і при повторному запалюванні факела може відбутися вибух суміші. Для запобігання цього при будь–якому зриві полум'я необхідно перекрити подачу палива, та продути парою топковий простір, щоб видалити вибухонебезпечну суміш.

Радикальним рішенням, що дозволяє запобігти можливості вибуху газових сумішей усередині трубчастої печі, є застосування безполум’яних панельних запальників, тепловіддача в які здійснюється не від газового запальника, а від розізгітих стінок запальника. Принцип їхньої роботи заснований на попередньому перемішуванні повітря та газу до надходження в запальник, який укладено у кераміку, температура випромінюючої поверхні якої становить 1000–1200°С. Безполум’яні запальники широко застосовують у трубчастих печах нафтопереробної й нафтохімічної промисловості.

Для захисту топок від руйнування при невеликих вибухах (ударах) у топковому просторі, у торцевих стінах печі по ходу газу (особливо в місцях поворотів газових потоків), улаштовують запобіжні вибухові вікна (іноді їх називають панелями або люками). Вибухові вікна представляють собою навісні чавунні кришки, що підвішені на петлях без яких-небудь запорів. При підвищенні тиску кришка відкидається та послабляє дію вибуху в топковому просторі. Між внутрішнім простором печі та кришкою поміщають легку (2 – 3 мм товщиною) азбестову прокладку, що захищає матеріал кришки від дії високої температури і не допускає підсмоктування повітря в піч.

Робочі отвори трубчастих печей закривають дверками або заслінками, які покритіи ізоляцією та запірними пристроями. Відкривання і закривання дверок повинне бути механізоване. Оглядові вікна (“гляділки”) закривають захисними кришками або зашпаровують синім склом. Всі вентилі паротушения розташовують недалеко від печі, у певному місці, що повинне бути добре відомо обслуговуючому персоналу.

Місткість видаткових сховищ рідкого палива (мазуту) нормована; їх розташовують ізольовано від печі. Вони повинні мати:

• воздушку,

• вимірник рівня,

• переливні лінії без запірних арматур для запобігання переповнення ємності,

• спускну лінію, що з'єднана з аварійною ємністю, яка встановлена поза грубним приміщенням.

Газоподібне паливо подають із заводського розподільного пункту, де відбувається редуктування газу, що надходить із магістрального газопроводу.

Стаціонарні площадки та сходи для обслуговування мають 2 виходи.