- •Введення
- •Лекція 1 Введення в дисципліну “Охорона праці в галузі” Основні питання теми
- •Основні поняття в області охорони праці
- •2. Системи управління охороною праці на підприємстві (суоп).
- •Лекція 2
- •Тема 2. Шкідливі та небезпечні чиннкики Основні питання
- •Мікроклімат виробничих приміщінь та нормалізація параметрів мікроклімату.
- •2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •3. Освітлення виробничих приміщень.
- •Вібрація.
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •8. Іонізуючі випромінювання
- •9. Електромагнітні поля
- •10. Тепло та його дія на організм робітника.
- •10.1. Визначення ступеня опіків
- •10.2 Лікування опіків
- •10.3. Опік дихальних шляхів димом.
- •11. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Ураження электричним током, послідовність заходів
- •12. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •Лекція 3 Тема. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств Основні питання
- •1. Потенційно небезпечні об'єкти в зоні розміщення хімічних підприємств
- •2. Основні положення безпечної експлуатації трубчастих печей.
- •Інженерно-технічні заходи, що спрямовані на забезпечення безпечного функціонування трубчастих печей.
- •Характеристика найнебезпечніших аварійних ситуацій при експлуатації трубчастих печей.
- •Причини вибухів і пожеж у топковому просторі печей
- •Причини пожеж поза піччю
- •Причини пожеж на продуктопроводі “до” та “після” печі
- •3. Характеристика теплообмінників, які застосовують на об'єктах хімічної промисловості.
- •4. Безпечна експлуатація абсорберів.
- •5. Безпечна експлуатація десорберов
- •6. Газгольдери
- •7. Ректифікаційні колони
- •8. Компресори
- •9. Насоси
- •10. Трубопроводи і арматура
- •11. Аварійне відключення встаткування
- •12. Герметичність нерухливих частин апаратів і трубопроводів.
- •13. Вимоги до сходів і площадок по безпечній експлуатації устаткування.
- •14. Герметичність – умова попередження нещасних випадків, отруєння, аварій
- •15. Випробування устаткувіння на герметичність
- •16. Заходи безпеки при роботі з ручним інструментом
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лекція 4.
- •Тема 4. Пожаробезопасное технологічне й допоміжне устаткування Основні питання
- •Література
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами
- •3. Категорі приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
- •4. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •5. Вимоги пожежної безпеки до технологічного встаткування
- •6. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •6.1. Основні способи припинення горіння
- •7. Основні вогнегасні речовини
- •8. Установки та засоби гасіння пожеж
- •9. Вогнегасники
- •10. Протипожежне водопостачання.
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Смолоскипові системи.
- •Аварійні ємності
- •14. Вогнеперепонувачі та запобіжні затвори
- •15. Запобіжні мембрани та клапани
- •15. Автоматична система придушення вибухів
- •Питання для самоперевірки
- •Література Основна література
13. Вимоги до сходів і площадок по безпечній експлуатації устаткування.
Для безпечного обслуговування більшості великогабаритних апаратів (ректифікаційні колони, реактори, ємності, газольдеры й ін.) їх обладнають стаціонарними площадками та сходами. Нормативи, що ставляться до огородження площадок і сходів визначаються галузевими правилами проектування.
Площадки виготовляють із рифленого заліза та обов’язково обладнують поручнями. На площадках, призначених для регулярного обслуговування устаткування, висота (від підлоги до стелі) повинна бути не менш 2 м, а при нерегулярному – не менш 1,9 м. Ширина площадок становить 1,5 – 4,0 м, висота поруччя 1,0 м. Сходи роблять маршовими (використання для сходів – драбин допускається як виключення) із проміжними площадками. Ухил сходів приймається 450 (в окремих випадках до 600); ширина сходів повинна бути не менш 1 м, висота кроків 0,25 м, а ширина – 0,12 м.
14. Герметичність – умова попередження нещасних випадків, отруєння, аварій
Найбільш раціональними способами герметизації систем, у яких застосовують нероз'ємні з'єднання, є доцільне зменшення загального числа з'єднань, використання литих, кутих, суцільних апаратів і трубопроводів. Там, де цього зробити не можна, герметизація з'єднань досягається зварюванням, рідше пайкою, розвальцьовуванням, карбуванням, застосуванням спеціальних цементов і обгортаннями (ущільнюючих матеріалів на основі каучуков).
Для герметизації роз'ємних з'єднань можна застосовувати безпрокладочні ущільнення або ущільнення із прокладками.
Принцип дії роз'ємного безпрокладочного ущільнення заснований на пружній (і частково залишковій) деформації, що виникає на стикуемих поверхнях. Такі з'єднання із пришліфованними та невеликими по площі поверхнями широко використовують, наприклад, в ущільненнях сідел запірних арматур.
В апаратах і трубопроводах високого тиску до 30 МПа застосовують лінзові чечевицеобразні ущільнення з добре відшліфованими поверхнями, що прилягають до кульової, або конічної поверхням торців відрізків труби, що з'єднуються, дією осьових сил у місці торкання двох поверхонь виникає пасок деформації матеріалу, яким і створює необхідне ущільнення.
Принцип дії роз'ємного з'єднання, що ущільнюється прокладкою, заснований на пластичній деформації матеріалу прокладки. Ступінь герметизації залежить від ступеня стиску прокладки. Розрахунок такого ущільнення полягає у визначенні сили, яку потрібно прикласти, щоб зім'яти матеріал прокладки, заповнити їм всі нерівності дотичних поверхонь, створити протидію тиску, що прагне відірвати з'єднуючі детали одну від іншої.
Вирішальне значення для створення герметичності має правильний вибір матеріалу прокладки. Існує значна номенклатура прокладочних матеріалів. Прокладки можуть бути металевими (мідь, свинець, алюміній, сталь), неметалевими (картон, фібра, гума, шкіра, азбест, пластмаси, у тому числі фторопласти) і армованими (неметалічні з металевим каркасом усередині).
Прокладочный матеріал повинен бути дешевим і доступним, тому що в процесі експлуатації доводиться часно міняти прокладки,а і їх відсутність може викликати загазованість робочого місця. Матеріал прокладки повинен бути досить еластичним, щоб деформуватися під дією можливо малих зусиль і в той же час досить міцним, щоб не роздавлюватися при затягуванні та не вижиматися із простору між ущільнючими поверхностями. Варто враховувати, що пружність матеріалу прокладки забезпечує збереження герметичності з'єднання при невеликих порушеннях співосності або паралельності поверхонь, що ущільнюються, і компенсує зміни в затягуванні від коливань температури та дії релаксації в матеріалі болтів і шпильок. Матеріал прокладки повинен зберігати свої фізичні властивості при робочій температурі.
З роз’ємних з’єднань універсальними й найпоширенішими є фланцеві. Це – потенційні джерела загазованості повітряного середовища, тому необхідне можливе обмеження їхнього числа й обов’язковий нагляд за їхньою справністю. Для фланцевих з’єднань апаратів і трубопроводів, що працюють під тиском до 2,5 МПа, звичайно застосовують фланці із плоскими поверхнями або з ризками та канавками для запобігання видавлювання прокладок. При більше високому тиску, а також для отрутних і пожежобезпечних продуктів, використовують фланці з кільцевими канавками та відповідними їм кільцевими виступами на парних фланцях за різними, іноді складними варіантами, виконання.
Для деталей, що роз’єднуються рідко, застосовують нарізні з’єднання. Щоб збільшити їхню герметичність використовують підмотування промасленими (прографіченими) кінцями, різні змащення, мастики. Нарізні з’єднання роблять на трубопроводах малого тиску: для води, пари, нетоксичних і невибухонебезпечних продуктів, рідше для газу.
Для створення необхідного ущільнення між циліндричною частиною корпуса апарата високого тиску й кришкою застосовують спеціальні затвори. Їхнє конструювання ускладнюється за збільшенням тиску в апараті, оскільки сила тиску на кришку апарата зростає пропорційно квадрату їх діаметра. Тому намагаються конструювати апарати з мінімально можливим діаметром, а для збереження необхідного внутрішнього обсягу збільшують висоту апарата. Найпоширеніше відношення діаметра апарата до його висоти коливається в межах 1/10 – 1/15. Для затворів високого тиску застосовують тільки металеві прокладки.
Іноді використовують внутрішній тиск апарата для кращого ущільнення прокладок, застосовуючи так звані затвори, що самоущільнюються.