
- •Тема 1. Організація цивільної оборони • в сучасних умовах і 10
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях . 196
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 216
- •Тема 8. Підготовка населення
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона України
- •1.2.1. Завдання Цивільної оборони України
- •1.2.2. Організаційна будова цивільної оборони України
- •1.2.3. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.2.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання
- •1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади
- •1.5. Фінансування заходів цивільної оборони
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Метеорологічні небезпечні явища
- •Природні пожежі
- •Масові інфекційні хвороби
- •2.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Транспортні аварії, катастрофи.
- •2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Наслідки радіаційних аварій
- •2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
- •2.3.4. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •2.3.5. Гідродинамічні аварії
- •2.4. Надзвичайні ситуації терористичного походженні
- •Тема 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •3.11 Ядерна зброя
- •Проникаюча радіація ядерного вибуху
- •Радіоактивне зараження місцевості
- •Електромагнітний імпульс ядерного вибуху (емі)
- •3.2. Хімічна зброя
- •Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин.
- •Токсикологічні характеристики отруйних речовин
- •Класифікація отруйних речовин
- •3.3. Біологічна зброя
- •Заходи застосування біологічної зброї.
- •Тема 4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Основи оцінки радіаційної обстановки.
- •4.1.1. Розв'язання типових завдань при оцінці радіаційної обстановки.
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки
- •Визначення глибини зони зараження сдор
- •Визначення площі зони зараження
- •4.3. Оцінка інженерної обстановки
- •4.4. Оцінка пожежної обстановки
- •Тема 5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •5.2. Основні способи захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •5.3. Оповіщення населення при загрозі надзвичайної ситуації
- •5.4. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.5. Організація евакуаційних заходів
- •5.6. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •5.6.1. Засоби захисту органів дихання
- •5.6.2. Засоби захисту шкіри
- •5.6.3. Медичні засоби захисту
- •5.7. Режими радіаційного захисту населення
- •ТЕма 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств
- •6.2. Вимоги до стійкості функціонування промислових підприємств
- •6.2.1. Вимоги до планування і забудови міст
- •6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об'єктів
- •6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення
- •6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •6.3.1. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання
- •6.3.2. Дослідження стійкості роботи об'єктів господарювання в нс
- •6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)
- •7.2. Спеціальна обробка
- •Тема 8. Підготовка населення з цивільної оборони
- •8.1. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки
Електромагнітний імпульс ядерного вибуху (емі)
Ядерні вибухи в атмосфері і більш високих шарах призводять до виникнення потужних електромагнітних полів з довжиною хвиль від 1-го до 1000 м і більше. Ці поля через короткочасне існування називають електромагнітним імпульсом (ЕМІ).
ЕМІ виникає при ядерному вибусі у воєнний час, у мирний час - при випробуванні ядерної зброї або ядерних аваріях і катастрофах в атмосфері й космосі.
Основною причиною виникнення ЕМІ тривалістю менше 1 секунди вважають взаємодію гама-променів і нейтронів ядерного вибуху з нейтральними атомами газів повітря, внаслідок чого з них вибиваються електрони і хаотично розлітаються в середовищі позитивно заряджених атомів газів.
Гама-промені, які випромінюються з зони вибуху в напрямі поверхні землі, поглинаються в більш щільних шарах атмосфери, вибиваючи з атомів повітря швидкі електрони, які летять у напрямку гама-променів зі швидкістю світла, а позитивні іони (залишки атомів) залишаються на місці. У результаті поділу і переміщення позитивних і негативних зарядів у цій області й у зоні вибуху, а також при взаємодії зарядів з геомагнітним полем землі утворюються елементарні й результуючі електричні та магнітні поля ЕМІ, які досягають поверхні землі в зоні радіусом кількох сотень кілометрів. Виникають сильні поперечні токи і утворюється подібність великої «плоскої антени», яка випромінює потужний ЕМІ з часом наростання порядку 10 нонасекунд і тривалістю більше 230 нонасекунд (1 нонасекунда = 10'9 секунди); зі смугою частот від 10 кГц до 100 МГц.
При наземному і низькому повітряному вибусі уражаюча дія ЕМІ спостерігається на відстані кількох кілометрів від центру вибуху. Найбільшу уражаючу дію має ЕМІ, що виникає при висотних вибухах (більше 40 км). Зі збільшенням висоти вибуху збільшується і район джерела генерації ЕМІ, досягаючи в діаметрі тисячі кілометрів і товщини 20 - 40 км.
Електричні і магнітні поля ЕМІ як уражаючий фактор характеризуються напруженістю поля. В динаміці ЕМІ-це швидко заглухаючий коливальний процес. Напруженість електромагнітного поля, створюваного ЕМІ, досягає 50000 В/м, тоді як у радіолокації вона не перевищує 200 В/м, а у зв'язку-10В/м.
Уражаюча дія ЕМІ в приземній області й на землі пов'язана з акумулюванням його енергії довгими металевими предметами, рамними і каркасними конструкціями, антенами, лініями електропередачі та зв'язку, в них виникають сильні наведені струми, які руйнують підключене електронне та інше чутливе устаткування. В районі дії ЕМІ безпосередній контакт людини зі струмопровідними предметами небезпечний.
ЕМІ уражає радіоелектронну і радіотехнічну апаратуру. В провідниках індуктуються високі напруги і струми, які можуть призвести до постійних або тимчасових пошкоджень ізоляції кабелів, відключення реле і переривників, пошкодження елементів зв'язку, магнітних запям'ятовуючих пристроїв у ЕОМ і системах передачі даних тощо. Найбільш уразливими елементами обладнання є напівпроводникові прилади - транзистори, діоди, кремневі випрямлячі, інтегруючі ланцюги, цифрові процесори, керуючі й контрольні прилади.
Особливо чутливими до впливу ЕМІ є 6 основних груп об'єктів і систем:
системи передачі електроенергії: ЛЕП, кабельні лінії, різні види з'єднувальних ліній і повітряна електропроводка;
системи виробництва, перетворення і накопичення енергії: електростанції, генератори постійного і змінного струму, трансформатори, перетворювачі струмів і напруг, комутатори і розподільні пристрої, електричні батареї і акумулятори, паливні, сонячні й термоелементи;
системи регулювання і керування: електромеханічні й електронні датчики та інші елементи автоматики, комп'ютерні установки, мікропроцесори;
системи споживання електроенергії: електродвигуни і електромагнітні, нагрівальні, холодильні, вентиляційні, освітлювальні установки та кондиціонери;
системи електротяги: електроприводи, напівпроводникові та інші типи перетворювачів;
системи радіозв'язку, передачі, зберігання і накопичення інформації: антени, хвилеводи, коаксіальні кабелі, електронні прилади, радіопередавачі, радіоприймачі, установки автономного електропостачання, телефонні апарати, телеграфні установки, заземлені кабелі й проводи, АТС.
Якщо ядерний вибух стався поблизу лінії електропостачання, зв'язку великої довжини, то наведені в них напруги можуть поширюватись по проводах на багато кілометрів, пошкоджувати апаратуру й уражати людей, які знаходяться на безпечній відстані.
ЕМІ небезпечний і за наявності міцних споруд, розрахованих на стійкість протиударної хвилі наземного ядерного вибуху, проведеного на відстані кількох сотень метрів.
Захист від ЕМІ досягається екрануванням ліній електропостачання, управління, апаратури та іншого обладнання.