- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Нормативні акти з навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Поняття й ознаки судової влади
- •§ 2. Форми реалізації судової влади
- •§ 3. Функції судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •§ 3. Організаційне забезпечення судової системи
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Відповідальність суддів
- •§ 5. Припинення повноважень суддів
- •§ 6. Народні засідателі та присяжні
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус, порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 3. Організація роботи та забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 1. Статус і порядок формування Вищої ради юстиції
- •§ 2. Повноваження й організація діяльності Вищої ради юстиції
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні
- •§ 3. Система, структура й порядок утворення органів прокуратури
- •§ 4. Принципи організації й діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури51
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення й дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, які здійснюють оперативнорозшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, які здійснюють дізнання, їх система й компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система й компетенція
- •§ 5. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Поняття органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання та правові засади діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Основні напрямки діяльності й повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 3. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •§ 1. Органи юстиції України, їх система й завдання
- •§ 2. Повноваження Міністерства юстиції
- •§ 1. Правоохоронна природа примусового виконання рішень
- •§ 2. Система органів державної виконавчої служби. Статус державного виконавця
- •§ 1. Поняття і сутність інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката України
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
§ 1. Поняття нотаріату
У системі правоохоронних органів нотаріат займає важливе місце. Якщо призначенням суду є вирішення спорів, то нотаріат посвідчує безспірні права і факти, у такий спосіб зменшуючи навантаження судів. Отже, завдання нотаріату — надання достовірності юридичним фактам.
У перекладі з латинської мови «notarius» означає «писар», «стенограф». Нотаріат дійсно зароджувався як система осіб, які стенографували різноманітні угоди або промови й надавали юридичну допомогу. Згодом документам, посвідченим нотаріусами, надавалося все більшого юридичного значення аж до визнання їх безспірними. У франкських королів за часів Каролінгів, наприклад, оспорювання нотаріальних актів заборонялося під страхом смертної кари. Уперше органи, які виконують нотаріальні функції, виникли в Стародавньому Римі. Причому функції, притаманні нотаріату, виконувалися різними особами: табеліонами, нотаріусами — в Римській імперії, дяками й піддячими — в Київській Русі66. Отже, в історичному аспекті нотаріат пройшов складний шлях свого розвитку — від стенографуваня документів до посвідчення безспірних прав і фактів.
На сьогодні у світі склалися 2 типи правових систем — англосаксонська й континентальна і, відповідно, 2 типи нотаріальних систем. До компетенції нотаріусів англосаксонських країн входить лише засвідчення підписів і присяг. Головний принцип цивільних правовідносин — «свобода договору» виключає необхідність нотаріальної форми договорів чи контрактів. Інша ситуація склалась у країнах континентального права. Нотаріат тут відіграє важливу роль у запобіганні судових спорів, а значить, у зменшенні навантажень на суди. Нотаріус виконує роль юридичного радника, який надає правову допомогу при складанні документа (договору, заповіту тощо), щоб посвідчений ним документ відповідав закону й волевиявленню особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Україна належить до країн континентальної правової системи, що зумовлює схожість компетенції українського нотаріату з латинським. Основним законодавчим актом, який регулює діяльність нотаріату в державі, є Закон України «Про нотаріат». Його ст. 1 визначає цей іститут як систему органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, що мають юридичне значення, і вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. У Законі міститься й перелік нотаріальних дій, які виконують нотаріуси.
Нотаріус посвідчує такі безспірні права, як право на спадщину, на частку в спільному майні подружжя. До фактів, які посвідчуються ним, належать такі факти: а) що громадянин є живим; б) тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; в) знаходження громадянина в певному місці; г) час пред’явлення документів та ін. На підтвердження таких прав або фактів нотаріус видає відповідне свідоцтво.
Посвідчення договорів, довіреностей, заповітів, засвідчення справжності підпису на документі робиться шляхом напису на відповідному документі за встановленою формою.
Нотаріуси приймають документи на зберігання, вчиняють виконавчі написи, вживають заходів з охорони спадкового майна, засвідчують вірність копій документів, виконують інші нотаріальні дії, передбачені законом.