§ 3. Система, структура й порядок утворення органів прокуратури

Згідно зі статтями 121 і 122 Конституції України і ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура становить собою єдину централізовану систему органів, об’єднану спільними завданнями, функціями, основними принципами організації й діяльності. Прокурорська система держави очолюється Генеральним прокурором України з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і складається з ланок, які створені і функціонують за адміністративно­тери­торіальним і предметно­функціональним принципами. Утворення, реорганізація й ліквідація органів та установ прокуратури, визначення їх статусу й компетенції покладені на Генерального прокурора України.

Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратури АР Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за виконанням кримінально­виконавчого законодавства. Отже, систему органів прокуратури складають територіальні та спеціалізовані прокуратури.

Територіальні прокуратури створені відповідно до адміністративно­територіального устрою України, а спеціалізовані — за предметно­галузевим принципом і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. Територіальні, а також спеціалізовані прокуратури у своїй сукупності становлять злагоджену трьохланкову систему органів. На вершині прокурорської системи посідає Генеральна прокуратура України. Другу ланку системи органів утворюють прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних), а також прирівняні до них спеціалізовані прокуратури (військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово­Морських Сил України). Третя ланка прокурорської системи — це міські, районні, районні в містах, міжрайонні та інші прирівняні до них прокуратури (військові прокуратури гарнізонів, транспортні, природоохоронні та прокуратури з нагляду за виконанням кримінально­виконавчого законодавства).

3.1. Генеральний прокурор України. Відповідно до ст. 122 Конституції України «Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верхов­на Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади». Строк повноважень Генерального прокурора — 5 років.

У своїй діяльності Генеральний прокурор не менше одного разу на рік інформує Верховну Раду України про стан законності в державі.

Звільнення (відставка) Генерального прокурора протягом строку повноважень може мати також місце лише у випадках: 1) закінчення строку, на який його призначено; 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) порушення вимог щодо несумісності; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 5) припинення його громадянства; 6) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України має такі пов­новаження щодо керівництва органами прокуратури:

— спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

— призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

— затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

— призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора АРК;

— призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва й Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

— відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення і звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом «Про прокуратуру»;

— згідно із законами України видає обов’язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення й інструкції;

— присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президентові України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції І, II, і III класів.

Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов’язковими для виконання всіма органами дізнання і досудового слідства.

Накази та інші нормативно­правові акти Генерального прокурора в разі невідповідності їх Конституції або іншим законам України можуть бути скасовані як Верховною Радою України або відповідним судом у порядку, передбаченому законом, так і самим Генеральним прокурором України.

3.2. Генеральна прокуратура України. Генеральний прокурор України очолює Генеральну прокуратуру України, утворену з метою оперативного керівництва діяльністю органів прокуратури. Вона становить собою достатньо потужний державний апарат, що не тільки керує нижчестоящими прокуратурами, а й бере на себе безпосереднє виконання найважливіших, найбільш відповідальних функцій щодо нагляду за точним і одноманітним виконанням законів у державі, а також розкриттям і розслідуванням особливо небезпечних злочинів, розслідування кримінальних справ особливої складності й громадського значення.

Відповідно до чинного законодавства структуру Генеральної прокуратури України й Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор України.

У Генеральній прокуратурі України функціонують управління й відділи, створені з урахуванням як традиційних, усталених, так і нових, але не менш пріоритетних напрямків діяльності. Генеральний прокурор України має можливість залежно від конкретних завдань і методів їх виконання коригувати структуру Генеральної прокуратури або її окремих управлінь і відділів. Зараз у Генеральній прокуратурі діють управління, у складі яких є управління, відділи і відділи на правах управлінь.

Начальники управлінь і відділів Генеральної прокуратури України призначаються на посади Генеральним прокурором. Він також має старших помічників і помічників з особливих доручень. В управліннях і відділах працюють старші прокурори і прокурори, старші слідчі та слідчі в особливо важливих справах. Означені посадові особи призначаються на посаду і звільняються з неї Генеральним прокурором України.

З метою підготовки й підвищення кваліфікації про­курорсько­слідчих кадрів і науково­практичних розробок з питань організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності при Генеральній прокуратурі України діє Академія прокуратури України.

3.3. Колегії органів прокуратури. У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі АР Крим, прокуратурах областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних), військових прокуратурах регіонів, військовій прокуратурі Військово­Морських Сил України утворюються колегії. Вони становлять собою дорадчі органи, рішення яких реалізуються наказами відповідних прокурорів.

У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова колегії), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.

У прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокуратурах областей, міст Києва й Севастополя і прирівняних до них прокуратурах утворюються колегії у складі відповідного прокурора (голова), його першого заступника, заступників, інших керівних працівників прокуратури. Персональний склад колегій затверджується Генеральним прокурором України за поданням відповідного прокурора.

У колегіях розглядаються найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховуються звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури. На засіданнях колегій можуть заслуховуватися повідомлення й пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду й контролю, підприємств, установ та організацій, їх об’єднань, інших посадових осіб стосовно порушень законодавства.

Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. У разі розбіжностей між думкою прокурора і колегії він провадить у життя своє рішення, але зобов’язаний доповісти про це Генеральному прокурору України. Члени колегії можуть повідомити свою особисту думку Генеральному прокуророві, що може бути підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії Генеральної прокуратури України.

3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних). Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах та інші прирівняні до них прокуратури — це прокуратури другої ланки. Особливість їх діяльності полягає в тому, що, з одного боку, вони виконують функції, покладені законом на органи прокуратури в межах компетенції обласної прокуратури, а з другого — здійснюють керівництво підпорядкованими прокуратурами.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя та інші прокурори (на правах обласних) призначають працівників на посади і звільняють з неї, крім призначених Генеральним прокурором України. Вони ж за погодженням з Генеральним прокурором вносять зміни до встановлених штатів підпорядкованих їм прокуратур у межах затвердженої чисельності й фонду заробітної плати.

Структурно прокуратури цього рівня також складаються з управлінь і відділів (у значній частині їхні назви збігаються з управліннями й відділами Генеральної прокуратури України), начальники яких призначаються на посаду і звільняються з неї прокурорами, які очолюють ці прокуратури, за погодженням із першими заступниками, заступниками, начальниками управлінь і відділів Генеральної прокуратури України.

У зазначених прокуратурах існують посади заступників начальників, старших прокурорів, прокурорів управлінь і відділів, старших слідчих з особливо важливих справ, слідчих з особливо важливих справ і старших слідчих, спеціалістів та інших співробітників, які призначаються на посади і звільняються керівником відповідної прокуратури.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя та в інших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегії у складі прокурора (голови), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегій затверджується Генеральним прокурором України (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури. Міські, районні, міжрайонні й прирівняні до них спеціалізовані прокуратури створюють третю ланку прокурорської си­стеми, яка діє на всій території України. Міські прокуратури функціонують у межах окремих міст обласного підпорядкування.

Зі статусом міських і районних прокуратур на території України створені й функціонують прокуратури з нагляду за додержанням кримінально­виконавчого законодавства, транспортні і природоохоронні спеціалізовані прокуратури.

Прокуратури міст, районів і прирівняні до них прокуратури очолюють відповідні прокурори, які призначаються на посаду Генеральним прокурором України. У цих прокуратурах є посади заступника прокурора, старшого помічника прокурора, помічників прокурора, старших слідчих і слідчих. Вони призначаються прокурором області або прирівняними до нього прокурорами. Штатна чисельність прокуратур основної ланки неоднакова. Вона залежить від обсягу виконуваної роботи й затверджується Генеральним прокурором України. Обсяг роботи визначається рівнем злочинності в місті (районі), чисельністю населення, кількістю піднаглядних об’єктів, чисельним складом суду та іншими обставинами.

3.6. Спеціалізовані прокуратури. Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними для всіх органів прокуратури принципами. Вони керуються тими ж законами, що й територіальні прокуратури; перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури завдання. Ці прокуратури використовують ті ж засоби прокурорського реагування на виявлені порушення закону. Однак у їхній системно­структурній побудові, а також в об’єктах щодо здійснення нагляду є певні особливості.

Військові прокуратури. Організація й порядок діяльності військової прокуратури визначаються ч. 2 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру». До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово­Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). Ці прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об’єднаннями, з’єднаннями, частинами, підрозділами, установами, військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Служби Безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формувань, дислокованих на території держави.

На органи військової прокуратури покладено здійснення нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання й досудового слідства, яке здійснюється в цих установах і формуваннях. На них також покладено обов’язок щодо підтримання державного обвинувачення у судах, участі в межах своїх повноважень у розгляді судами цивільних і господарських справ, а також внесення апеляційних і касаційних подань на вироки, рішення, постанови й ухвали судів, у розгляді справ яких військові прокурори брали участь.

Крім цього, військові прокурори регіонів здійснюють нагляд за додержанням кримінально­виконавчого законодавства у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України, а відповідні військові прокурори гарнізонів — на гауптвахтах, де відбувають арешт військовослужбовці, й у військових частинах щодо службового обмеження для військовослужбовців.

Військові прокурори наглядають також за додержанням природоохоронного законодавства військовими об’єктами, підприємствами, установами й організаціями.

Транспортні прокуратури. Транспортні прокуратури, як одна зі структурних ланок прокуратури України діють на правах міжрайонних прокуратур з підпорядкуванням обласним територіальним прокуратурам (наприклад, прокуратурі Харківської області підпорядковані Харківська міжрайонна і Куп’янська транспортні прокуратури). На ці прокуратури покладається забезпечення нагляду за додержанням законів, зокрема:

— підприємствами, установами, організаціями й посадовими особами залізничного, морського, річкового й повітряного транспорту системи Міністерства транспорту України, метрополітенами, а також тими установами, що займаються експлуатацією, будівництвом, ремонтом об’єктів і матеріально­технічним забезпеченням зазначених видів транспорту, іншими підприємствами, що здійснюють діяльність, яка не є транспортною, але пов’язана з обслуговуванням пасажирів і вантажів на об’єктах транспорту незалежно від форм власності, підпорядкованості й належності;

— юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією рухомого складу на під’­їзних коліях незалежно від форм власності щодо забезпечення безпеки руху;

— юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією планерів, дельтапланів, надлегких літальних апаратів, інших повітряних суден спортивного призначення, повітряних суден аматорської конструкції, аеростатичних апаратів і допоміжних пристроїв, що впливають на безпеку польотів, на діяльність авіації й перевезення пасажирів указаними типами повітряних суден;

— юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією торговельних, риболовних, маломірних суден, водних мотоциклів, плавучих засобів спеціального призначення незалежно від валової місткості й довжини, веслових, парусних і парусно­моторних суден, що впливають на безпеку судноплавства, на діяльність флоту й перевезення пасажирів указаними суднами;

— підприємствами незалежно від їх відомчої належності, підпорядкованості і форми власності, акціонерними товариствами, об’єднаннями й управліннями рибного господарства, риболовецькими господарствами щодо забезпечення безпеки судноплавства;

— органами, які провадять дізнання й досудове слідство на транспорті (лінійні відділи МВС на транспорті).

Транспортні прокуратури провадять розслідування про злочини, віднесені до підслідності слідчих прокуратури. Також на транспортних прокурорів покладено підтримання державного обвинувачення в суді і представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах розпочали свою діяльність у 1983 р. Вони були утворені з метою підсилення впливу на стан законності при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі та інших заходів примусового характеру, що призначаються судом.

У даний час в Україні прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах діють на правах міжрайон­них прокуратур і підпорядковуються обласним прокуратурам. На ці прокуратури покладено такі обов’язки:

— з урахуванням вимог ст. 112 КПК України проведення досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені в тюрмах, ви­правно­трудових і виховно­трудових колоніях, у кримінально­виконавчих установах відкритого типу (виправних центрах), у тимчасових слідчих ізоляторах на території виправно­трудових колоній, у лікувально­трудових профілакторіях управлінь (відділів) ДДУВП в Автономній Республіці Крим та областях будь­якими особами (у тому числі й працівниками вказаних установ);

— нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання й досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені у вищеназваних установах;

— підтримання державного обвинувачення в судах у кримінальних справах про такі злочини, а також участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків у піднаглядних установах;

— внесення апеляційних і касаційних подань на вироки, ухвали, постанови і рішення суду в кримінальних і цивільних справах, а також за матеріалами, у розгляді яких вони брали участь;

— нагляд за виконанням вимог законів щодо охорони прав і законних інтересів громадян, які тримаються в місцях попереднього ув’язнення, виконання покарань, і заходів примусового характеру, що призначаються судом.

Природоохоронні прокуратури. У зв’язку з загостренням у країні екологічного становища й необхідністю: а) підвищення якості й ефективності прокурорського нагляду за додержанням законодавства в галузі охорони навколишнього середовища; б) використання й відтворення природних ресурсів; в) забезпечення екологічної безпеки, а також безпечного для здоров’я й життя громадян довкілля; г) запобігання негативному впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище; д) збереження природних ресурсів і комплексів — у системі органів прокуратури засновані природоохоронні прокуратури. Вони утворені за принципом міжрайонних прокуратур з відповідною штатною чисельністю: прокурор, його заступник, помічники прокурора, слідчі. Конт­роль і керівництво їх діяльністю здійснюють прокурор Авто­номної Республіки Крим і прокурори областей за місцем знаходження цих прокуратур. Природоохоронна прокуратура наділена всіма притаманними цьому органу повноваженнями. Рамки її діяльності обмежені наглядом за додержанням законів про охорону природи й навколишнього середовища.