- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
Валютний ризик – це ризик зміни курсу іноземної валюти, в якій здійснюється операція, по відношенню до національної валюти сторін операції протягом терміну здійснення операції. Валютний ризик поділяється на 3 основні різновиди: економічний валютний ризик, операційний валютний ризик та трансляційний валютний ризик. Трансляційний валютний ризик полягає в тому, що суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності несе ризик знецінення капітальних вкладень, здійснених в іноземній валюті при загальному перерахунку суми капітальних вкладень та фактично отриманих доходів від капітальних вкладень за поточним валютним курсом до національної валюти (інвестиції, кредит). Цей ризик визначений по валюті, але іноді не визначений по сумі та по строках. Він слабо хеджуємий.
12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
Грошовий ринок- особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля продаж грошей як специфічного товару, формується попит пропозиція та ціна на цей товар. Кредитні послуги, що надаються на грошовому ринку, відбуваються щодо надання фінансових ресурсів у певний момент часу тими, хто має тимчасово вільні кошти, тим, хто відчуває їх нестачу. Кредитні послуги на грошовому ринку характеризуються наступними чинниками:
-Мають короткостроковий характер;
-Не потребують забезпечення або високоліквідного забезпечення;
-Кредитні послуги на грошовому ринку є несек’юритизованими укладання договорів;
-Можливе кредитування за допомогою ЦП – векселів.
Фінансові відносини, що виникають між суб’єктами при кредитній послузі на грошовому ринку, закріплюються договірними відносинами та мають форму конкретного договору.
13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
Дисконтний ринок – відокремлений від інших ринків, оскільки на інших грошових ринках інструментами виступають фактично гроші. Він є ринком вторинного обігу, тобто відбувається вторинний обіг фін інструм, розміщених на первинному ринку. ДИСКОНТНИЙ РЫНОК – часть рынка ссудных капиталов, на которой перераспределяются краткосрочные денежные средства путем купли-продажи векселей и ценных бумаг со сроком погашения до 1 года, в том числе краткосрочных казначейских векселей. Учетные ставки на дисконтном рынке определяются в значительной степени учетной ставкой центрального банка. На дисконтному ринку відбувається купівля-продаж платіжних інструментів грошового ринку. Основу дисконтного ринку становлять секюритозоані фін інструменти- ЦП. Основні види- векселі, ощадні та депозитні сертифікати, короткострокові облігації. Допоміжні інструменти: чеки, їх проблема як інструмента диск ринку – занадто короткострокові. Перевагою дисконтного ринку: можливість придбати раніше випущені фін інструменти за поточною ринковою ціною; ліквідність вкладень. Другий сегмент диск ринку (умовний) –це послуги з факторингу короткострокових боргових зобовязань (несекюритизовані, тобто індив угод) – визначенння вартості послуги формується на основі дисконтування (визначення строку до погашення). Основними операторами на дисконтному ринку є: банки, брокери, страхові компанії, спеціалізовані дисконтні будинки та ін. Всі інструменти грош. ринку обертаються при умові дисконтування.