Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
RFP.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
120.46 Кб
Скачать

82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.

Фін послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, або, за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Лізинг являє собою здачу в оренду на тривалий строк предметів тривалого користування. Як правило, протягом дії угоди про лізинг орендар сплачує орендодавцю вартість взятого в оренду майна. Види лізингу: в залежності від строку (короткостроковий – до 1 року, середньостроковий – 1-3 роки, довгостроковий – більше 3 років); в залежності від складу учасників – прямий та непрямий; в залежності від виду майна – лізинг нерухомості, лізинг обладнання, лізинг товарів; в залежності від самоокупності майна – фінансовий, оперативний. Лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі і погашення якого здійснюється в розстрочку. Він виник в 50-х роках паралельно з розвитком системи прискорених амортизаційних відрахувань. Лізингова послуга виникає так. За проханням клієнта банк купує майно і приймає на себе практично всі зобов’язання за зберігання майна, внесення страхових платежів, сплату майнових податків. Клієнт укладає угоду з банком про оренду, в якій визначає поряд з іншими умовами розмір орендної плати, періодичність її сплати. Орендна плата складається з 2 величин: вартості майна і комісійної винагороди за лізингову послугу. Доход від лізингової операції складається з: лізингового процента, залишкової вартості майна до кінця строку оренди, податкових пільг. В міжнародній банківській практиці значне розповсюдження отримав лізинг із залученням коштів (оренда інвестиційного типу).

83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.

Існують фонди, що працюють на фондовому ринку, і такі, що працюють на грошовому. Це можуть бути інвестиційні, пайові фонди та інші, в залежності від форми створення. Інвестиційні фонди бувають 2 видів: відкритої та закритої форми. Вони залучають фінансові ресурси дрібних вкладників в обмін на пайові частки сертифікати, акції (в залежності від фонду). При цьому вкладники мають право на участь у фонді. Вкладаючи кошти і отримуючи пайові сертифікати, вкладник одночасно отримує певну долю (портфель) цього фонду, що має вартість, яка визначається оціночним методом. Відкриті інвестиційні фонди працюють на грошовому ринку. Вкладник отримує прибуток в залежності від ефективності вкладу в той чи інший фонд. Вільного обігу сертифікати фонду не мають вкладені гроші у фонд повертаються тільки фондом. Ці послуги конкурують з послугами депозитних установ. Закриті ж інвестиційні фонди функціонують на фондовому ринку. Їх сертифікати продаються на вторинному ринку їх ціна складається від наявності інформації, ринкової ціни. Гроші вкладник може отримати тільки шляхом перепродажу отриманих сертифікатів на вторинному ринку. Позитивними сторонами функціонування фондів є: ЦП є стандартизованими, легше переходять при реалізації громадянських прав, диверсифікація ризику інвестора.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]