79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.

Розрахунок та аналіз нормативів здійснюється на основі “Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”. Метою введення Інструкції в дію було надання комерційним банкам України допомоги щодо забезпечення ними своєї надійності та своєчасного виконання зобов’язань перед їх вкладниками та акціонерами. Н8 – максимальний розмір ризику на одного позичальника: співвідношення сукупної заборгованості за кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов’язань, виданих щодо цього позичальника до капіталу банка. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 25%. Н9 – норматив “великих” кредитних ризиків: співвідношення сукупного розміру “великих” кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов’язань банку до капіталу. Максимальне значення нормативу Н9 не має перевищувати 8-кратний розмір капіталу банку. Н10 – норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру: співвідношення сукупного розміру наданих банком позик, поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов’язань щодо одного інсайдера КБ до капіталу. Максимальне значення нормативу Н10 не має перевищувати 5%. Н11 – норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств наданих інсайдерам: співвідношення сукупного розміру наданих банком позик, поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов’язань щодо всіх інсайдерів КБ до капіталу. Максимальне значення нормативу Н11 не має перевищувати 40%. Н14 – норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток акціонерних товариств, інших підприємств та недержавних боргових зобов’язань. Розраховується як співвідношення коштів комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, інших цінних паперів) акціонерних товариств, інших підприємств та недержавних боргових зобов’язань до суми капіталу банку, цінних паперів в портфелю банку на інвестиції та вкладення в асоційовані компанії та в дочірні установи. Максимально припустиме значення нормативу Н14 не має перевищувати 50%.

80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.

Розрахунок та аналіз нормативів здійснюється на основі “Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”. Метою введення Інструкції в дію було надання комерційним банкам України допомоги щодо забезпечення ними своєї надійності та своєчасного виконання зобов’язань перед їх вкладниками та акціонерами. Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку поділяються на: нормативи відкритої валютної позиції банку; нормативи зваженої відкритої валютної позиції банку. Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н16) розраховується як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку. Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції анку має бути не більше 40%. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції за кожною іноземною валютою (Н17) розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції за кожною іноземною валютою у гривневому еквіваленті до капіталу банку. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку за кожною іноземною валютою має бути не більше 20%. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18) розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті до капіталу банку. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах має бути не більше 10%.

81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.

Фін послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, або, за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Кредит- як фін послуга – послуга, яка повязана з передачею економ субєктами один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності, строковості. Кредитні відносини повинні бути економічно само-ми: бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися, функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відпо-ть за своїми зобовязаннями. Без цього вони не зможутьь набути статусу ні кредитора ні позичальника. Кредитні відносиги не змінюють власника гошей цінностей, з приводу яких вони виникають. Кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження після чого повинен повернути власникові. Кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у звязку з рухом вартості(грошей чи матер цінностей). Але вони є нееквівалентними. Обєктом кредиту є та вартість або цінність, які передаються в позичку кредитором позичальнику. Це можуть бути гроші чи будь-які інші ціності, в т.ч. робоча сила, здатність працювати. Субєкт – ек субєкти, юр та фіз особи, які або мають вільні кошти і комусь їх позичають або самі купують такі позички. Якщо між ними є посередництво, то вони теж суб кред відносин. (Банки, вони самі мобілізують на кредитних засадах кошти і самі їх позичають.Вони ніби самі позичають кошти у тих у кого вони є а потім самі надають їх в позику.). Суб можуть бути держава, бюджет, пенс фонд, інші фонди. Масовим суб є саме населення. Тому кредит – це дуже масові відносини. Всі розрахунки як правило здійс через кредит.Чим ширше розвинені кред тим перспективніше сус-во. Кредит може бути: банківський, державний, міжнародний, комерційний.