86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.

Фін послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, або, за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. АНДЕРРАЙТИН - покупка ценных бумаг новых выпусков с целью их перепродажи; обычно осуществляется группой инвестиционных банков, которые для этой цели формируют синдикат (совместно гарантирующих и размещающих каждый новый выпуск). Можливі такі умови андеррайтингу: андеррайтер, інвестиційна компанія викупає у емітента весь випуск ЦП по фіксованій ціні та перепродає іншим інвесторам. Інвестиційна компанія зобов’язується викупити у емітента недорозміщену частину випуску ЦП. Інвестиційна компанія зобов’язується прикласти максимум зусиль по розміщенню ЦП без прийняття обов’язків по викупу недорозміщених ЦП. Ще можна сказати, що андеррайтинг – це розміщення ЦП по публічній підписці через посередників, функції яких частіше всього виконують інвестиційні банки. Останні купляють ЦП у компаній, що їх випускають по раніше встановленій ціні і потім розміщують їх серед осіб та інвестиційних інвесторів (різних фондів, банків) по більш високим цінам. Коли об’єм нового випуску достатньо великий, декілька інвестиційних банків створюють спеціальний емісійний синдикат, погоджуючи строки емісії ЦП, розміри комісійних для його членів. Кожний з банків, що входить у синдикат в межах встановленої долі випуску проводить підписку серед своїх клієнтів.

87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.

Факторинг – це придбання права на стягнення боргів (покупка дебіторів) або іншими словами дисконтування рахунку-фактури. Факторинг – одна з нетрадиційних банківських послуг, що з’явилася в банківській практиці у 50-х роках. Він являє собою придбання банком у клієнта права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, що пов’язані з поставкою товарів чи надання послуг. Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком та клієнтом. В обов’язки банку входить не тільки стягнення боргу, а й функції по його обслуговуванню, аналізу кредитоспроможності боржників, облікові операції. Клієнт, що продав дебіторську заборгованість отримує від банку аванс у розмірі 80-90% суми боргу (10-20% залишається у банка як компенсація ризику до погашення боргу). Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнту.

88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.

Опціон – стандартизований біржовий контракт, що засвідчує право власника купити або продати базовий актив продавцю опціону на визначених умовах у майбутньому. В залежності від того, ким укладено контракт, опціони бувають: 1.біржові (випускає і продає біржа); 2.небіржові (індивідуальні) За умовами виконання зобов’язань опціони поділяють на: 1.американські (виконання контракту протягом терміну або до закінч). 2.європейські (після закінчення терміну обігу, після настання певного моменту часу) Залежно від того яке право придбав покупець опціону розріз: опц на покупку(колл), опц на продажу (пут). Для опціону характерні витрати у вигляді премії, що є платою за придбання опціону (вона стягується і не повертається). Суттєві умови опціоних угод: 1) контракт може бути розірваний в одностронньому порядку; 2)за право розірвати контракт сторона контракту уплачує іншій стороні грошову премію. Ціна виконання встановлюється для індив контрактів за домовленістю сторін, для бір-х – за ринковою ціною.Переваги: для небіржових -мах задоволеність потреб споживача по сумі та терміну поставки, мож-ть одностор відмови від вик контракту. Для біржових-контракти стандартизовані, ліквідні на цій біржі або в цій торгів системі. Недоліки: стандартність умов може не співпадат з індив потребою споживача, необхід-ть імобілізувати певні грош кошти на гарантійному депозиті, можл-ть зміни суми обовязк підтрим депзиту, витрати на сплату премії. Варант є вільнооберненим ЦП, тобто може обертатися на вторинному ринку. Його ринкова вартість залежить від співвідношення зафіксованої ціни і ринкової поточної вартості. Райт – ЦП, який випускається аналогічно варанту на тих же умовах, але має короткостроковий характер. Випускається на ті ЦП, з якими він безпосередньо розповсюджується. Термін дії райта обмежений терміном підписки на ті первинні ЦП, які продаються зараз. Переваги: підвищення попиту на ЦП під час їх розміщення та акумулювання додаткових коштів.

89. Дати характеристику фючерсу як інструменту хеджування валют ризику.

Ф'ючерсні контр-це станд.контр. на купiвлю/продаж вiдповiдної кiльк. базового активу по вiдпов. цiнi на вiдпов.станд. дату в майбутньому. Ф’юч.контр.заключ-ся тiльки на ФБ та є стандартним за складом умов та процедурою виконання.Бiржа розробляє станд.умови для кожного виду активу. Ф’юч. i форварднi контракти об’єднує те, що це строковi контр. Особл-тi ф’юч.контр.:1)станд.кiльк. або сума баз.активу 2)стандартизована дата виконання 3)торгiвля ф’юч.контр.здiйсн-ся лише на бiржах, якiмають вiдпов. правила здiйсн-ня ф’юч. торг-лi 4) ф’юч.контр. заверш-ся поставкою або купiвлею баз.активу в середньому у 2% випадкiв,98% контр-тiв не мають на метi придб-ня баз. активу. Iснує мех-м закриття позицiї Якщо хтось бере зобов’яз-ня купити баз.актив, то закриття позицiї-виступити продавцем на цьому ж ф’юч.контр. Iншими словами, iснує мех-м дострокового погаш-ня зобов’язань. 5) iснує необхiд-сть регул.розрахунку ресурсiв участi у ф’юч.торг-лi. Щоденно по кожному учаснику ф’юч.торг-лi пiдвод-ся пiдсумки 6)сторони контр-ту: з одного боку продавець або покупець баз.активу, а з iншого-розрах-ва або клiрингова палата бiржi. Емiтентом ф’юч. конт-ту є органiзатор торг-лi (бiржа) Покупець ф’юч.контр-ту-сторона, що бере на себе зобов’яз-ня придбати у бiржi баз.актив.Ця сторона вiдкриває довгу озицiю.Прод-ць ф’юч.конт-ту-сторона, що бере на себе зобов’яз-ня продати баз. актив бiржi, вiн бере на себе довгу позицiю.Закриття позицii = проведення офсетноi угоди.Цiна, по якiй виникає зобов’яз-ня, форм-ся пiд впливом По i Пр на даний ф’юч.конт-т в момент укладання угоди. Однiєю з осн.тенденцiй розв-ку бiрж.торг-лi ф’юч.конт-ми є перехiд вiд торг-лi товарними ф’юч-ми до торг-лi фiн.ф’юч-ми.Обсяги операцiй з ф’юч.конт-ми як правило в декiлька раз перевищують обсяги торг-лi баз.активом. Переваги: контракти стандартні, ліквідні. Виконання контракту можна уникнути закривши позицію придбанням зустрічного контракту. Ціна валюти і відповідно фючерса визнача на ринкових умовах під впливлм попиту і пропозиції. Недоліки: стандартність умов може не співпадат з індив потребою споживача, необхід-ть імобілізувати певні грош кошти на гарантійному депозиті, можл-ть зміни суми обовязк підтрим депзиту

90. Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.

Страхування життя є одним з видів страхування, що має свої відмінності та особливості від інших видів. Моменти надходження страхових премій і виплати страхових відшкодувань не збігаються і це дає змогу страховику акумулювати значні кошти у вигляді страхових резервів. Розмір цих резервів на будь-який момент має бути постійно достатнім для виконання страховиком умов договору страхування. Вони формуються за рахунок страхових премій до визначення фактичної збитковості страхової суми з урахуванням наявності у страховому портфелі видів страхування та терміну дії договору. Методика розрахунку страхових резервів визначається залежно від виду та строку дії договору страхування. При страхуванні життя згідно з особливостями його проведення формуються резерви зі страхування життя. За видами страхування, відмінними від страхування життя, формуються технічні резерви. Формування резервів зі страхування життя здійснюються відрахуванням частини страхової премії, яка передбачена для забезпечення страхових виплат (нетто-премії), та частини інвестиційного доходу від розміщення тимчасово вільних коштів страховика. Резерви зі страхування життя мають у своєму складі резерви довгострокових зобов’язань; резерви належних виплат страхових сум. Компанії, які здійснюють страхування життя, на відміну від ризикових видів страхування, довше володіють коштами і можуть інвестувати їх у нерухомість, кредитування житлового будівництва, інші довгострокові активи. Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпеки, ліквідності та диверсифікованості і повинні бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на р/р; депозити; нерухоме майно; цінні папери, що передбачають одержання доходу; державні цінні папери; права вимог до перестраховиків; довгострокові інвестиційні кредити.