54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.

Кредитний ринок складається з грошового ринку та ринку капіталів. Грошовий ринок – термін дій до 1 року, нецільовий характер, ринок капіталу- понад 1 рік, цільові фонди, різний ступінь контролю за використанням залучених ресурсів. Фін інструмент на кредитному ринку – це дво- або багатостороння угода з індивід умовами та формою нестандартизованою на загальнодержавному та міжнародному рівні. Відповідно інструменти на цьому ринку є низьколіквідними. Вони не мають активного вторинного обігу. До грошового ринку входять короткострокові кредити, депозити та короткострокові боргові цп. До ринку капіталу входять середньо та довгострокові кредити та фондовий ринок, який склад з пайових цп та боргових цп. До фінансових інструментів кредитного ринку відносяться: кредитна угода. Інструменти грош ринку поділ на три групи: 1.валюта- безпосередня грошова маса, яка використовується для здійснення розрахунків; 2.платіжні документи, за допомогою яких можна здійснювати розрахунки –векселя та чеки. 3.договори, які поділ на індивідуальні (несекюритизовані) та стандартні за законодавством (секюритизовані). Індивідуальні – депозитний, кредитний, договір страхування, цп пенсійних фондів. Стандартні- ощідні депозитні сертифікати, цп відкритих та інтервальних інвестиційних фондів, пенсійних фондів. Найліквідніщий інструмент–валюта, найменш ліквідний- договори.

55.Проаналізувати види забезпечення позик.

За видами забезпечення виділяють забезпечені (ломбардні), незабезпечені (бланкові) кредити та гарантовані. Більша частина кредитів надається під різні форми забезпечення. В Україні згідно з чинним законодавством існують такі форми забезпечення позик: застава, гарантія, перевідступлення на користь банку вимог і рахунків до третьої особи, іпотека, страхова угода (поліс). Застава – це спосіб забезпечення зобовязання. Найпоширенішою є застава обумовлена договором, коли боржник добровільно віддає майно в заставу і оформляє це угодою з кредитором. Заставою може бути тільки дійсна вимога. Це означає, що договір застави немає сам характеру, його не можна укладати поза межами договору. Предметом застави може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства У може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права. Гарантія (порука) ― це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності; оформляється як самостійний обов’язок гаранта чи поручителя за допомогою передатнього напису на вимозі (індосаменту). Гарантами можуть бути будь-які фінансово стабільні юр особи і банки.Якщо позичальник не повертає у встановлений строк борг, забезпечений гарантією, несплачена позика стягується у безспірному порядку з рахунку гаранта. Перевідступлення на користь банку вимог і рахунків до третьої особи означає передачу банку-кредитору права спрямовувати виторг за цими вимогами і рахунками безпосередньо на погашення позички при настанні строку її повернення. Цесія здійснюється на підставі складеної між банком і позичальником угоди, в якій вказується сума вимог і рахунків, що перевідступляться та інші умови. Іпотека – це різновид застави нерухомого майна (головним чином землі і будівель) з метою одержання позички в банку. Іпотека надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовільняються за рахунок виторгу від реалізованого майна. При використанні такої форми забез позики як страхування відповідальності клієнт надає банку страхове свідоцтво (поліс) або інші документи, які підтверджують факт страхування клієнтом кредитної операції. Банк повинен переконатися в наявності у страхователя необхідних фондів страхування, тобто в його платоспроможності.