- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
Використання клас-ції позик за категорією позичальників дає можливість розрахувати ризики в залежності від особливостей д-ті позичальника, особл-тей форм-ня його фін ресурсів. В основі клас-ції лежить поділ С-тів ринку фін послуг за формою: держ-ва, підприємства, домог-ва. Виділяють такі позички в залежності від типу позичальника: 1) торгівельно-промисловим підприємцям, 2) сільськогосподарським підприємцям; 3) міжбанківські позики; 4) небанківським фінансово-кредитним установам; 5) органам влади; 6) фізичним особам. По підприємствах: торгові п-ва, промислово-виробничі, с\г. Інші фін установи. В цьому випадку розгляд специфічний попит всіх фін посередників на позичені фін рес-си. Ефективним є міжбанківське кредитування, пенс фонди, інвестиц фонди, страх компанії. Фізичні особи (споживче кредитування) – іпотечне кред-ня під заставу житла. Держ сектор: рівень держави (д-ва та іноземні д-ви); рівень муніципальних органів влади.
58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
Існує дві форми випуску цінних паперів: документарна та бездокументарна. Документарна форма випуску цінних паперів передбачає випуск цінних паперів у певній речовій формі (акцій, облігації, сертифікати та ін.) Вони мають речовий характер, їх можна бачити, передавати з рук в руки. +Низькоквал. інвестор схильний тримити ЦП ц руках +Дозвалає зменшити поточні витрати для пасивних інвесторів. +Зменшення витрат інвестора, бо при цій формі інвестор оплачує послугу реєстраторській установі лише при здійснення трансакцій. +Гарантованість анонімності власника документарного ЦП на пред’явника. –Не дуже враховують інтереси трейдерів. –Виникає протиріччя: можливе знерухомлення частини докум. ЦП. При недокументарній формі випуску цінних паперів папір не випускається – він існує у електронному вигляді на рахунках банку. При цій формі випуску: +немає розходів на випуск. +зниження ризику по трансакціях підчас обігу ЦП, оскільки обіг опосередкований зберігачем або депозитарієм. –але існують постійні витрати на обслуговування таких рахунків у банку – плата за підтримання. –Вони мають певну іменну форму, бо відомий власник рахунку, всі його реквізити.
59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних ЦП з ознаками опціону.
Опціон – стандартизований біржовий контракт, що засвідчує право власника купити або продати базовий актив продавцю опціону на визначених умовах у майбутньому. В залежності від того, ким укладено контракт, опціони бувають: біржові (випускає і продає біржа) небіржові (індивідуальні) За умовами виконання зобов’язань опціони поділяють на: американські (виконання контракту протягом терміну або до закінч) європейські (після закінчення терміну обігу, після настання певного моменту часу) Залежно від того яке право придбав покупець опціону розріз: опц на покупку(колл), опц на продажу (пут). Для опціону характерні витрати у вигляді премії, що є платою за придбання опціону (вона стягується і не повертається). Суттєві умови опціоних угод: 1) контракт може бути розірваний в одностронньому порядку; 2)за право розірвати контракт сторона контракту уплачує іншій стороні грошову премію. Ціна виконання встановлюється для індив контрактів за домовленістю сторін, для бір-х – за ринковою ціною.Переваги: для небіржових -мах задоволеність потреб споживача по сумі та терміну поставки, мож-ть одностор відмови від вик контракту. Для біржових-контракти стандартизовані, ліквідні на цій біржі або в цій торгів системі. Недоліки: стандартність умов може не співпадат з індив потребою споживача, необхід-ть імобілізувати певні грош кошти на гарантійному депозиті, можл-ть зміни суми обовязк підтрим депзиту, витрати на сплату премії. Варант – це різновид опціону, це ЦП, який надає власнику право на придбання конкретного виду ЦП в конкретній кількості конкретного емітенту за визначеною ціною у майбутньому. Термін його обігу – 2-3 роки. Емітент варанту-це компанія емітент простих акцій. Вар може бути придбаний як окремо так і разом з іншими видами ЦП даного емітенту (обліг, прив акціями). Розміщення варантів здійснюється одночасно з розміщенням чергового випуску первинних ЦП емітента. Таким чином пакет первинних ЦП включає додатковий пакет з визначеною кількістю варантів.Емісія В вигідна для компанії –емітента, тому що вона за рах випуску варанту отримує додаткові кошти. Розмір коштів залежить від ціни та кількості варантів. Райт – це ЦП, який випускається аналогічно варанту, на тих же умовах, але має короткостроковий характер. Випускається він на ті первинні ЦП, з якими він безпосередньо розповсюджується. Термін дії райта обмежується терміном підписки на ті первинні ЦП, які продаються зараз. Переваги: підвищення попиту на ЦП під час їх розміщення та акумулювання додаткових коштів. Стріп – ЦП на якісь права, повяз. з певним базовим ЦП. Один опц колл, два пута.
60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на РФП.
Загальне поняття ринку послуг з хеджування ризиків визначає сис-му взаємовідносин між С-тами з приводу купівлі продажу специфічного виду фін послуги – перейняття ризику конкретного С-та. Вміщує дві складові: 1) ринок страхових послуг, що надаються спеціалізованими фін установами 2) ринок послуг з хеджування , які надаються неспеціалізованими страховими організаціями. В межах ринку страхових послуг, які надаються спеціалізованими страх організаціями, окрім загальної класифікації видів страх-ня виділяють групу із тих видів, які безпосередньо пов`язані з фін ринком та операціями на РФП. До цієї групи відносяться ті види стр-ня, які а) надають можливість С-ту здійснювати заощадження за доп-гою СтрКº - ті види та форми, які передбачають збереження права власності на ті кошти, які вкладені. Конкурують з ринком банківських послуг та грошовим ринком; б) страх-ня ризиків, які виникають безпосередньо при здійсненні операцій на фін ринку (стр-ня кредитних, валютних ризиків, ризику неплатежу) Таке виділення цих двох груп професійних страхових послуг зумовлено тим, що за іншими видами страхування страховий ринок є відокремленим і на ньому конкурують лише СтрКº . За а) і б) цей ринок є конкурентним в межах РФП, оскільки є замінники інших С-тів цього ринку.
61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг. До неспеціалізованих посередників відносяться всі види посередників, тобто С-ти грош ринку, банк установи, С-ти інфрастр-ри. Для цього хар-ним є також поділ на 2 групи: 1)послуги фін посередників, з хе6джування інвестиційного ризику дрібного інвестора. За рах-к залучення індивідуальних заощаджень дрібних інвесторів фін посередник формує єдиний інвестиційний портфель з рівнем диверсифікації вкладень, недостатнім для пересічного інвестора. Для дріб інвестора знімаються технічні або вартісні обмеження щодо зменшення ризику за рахунок диверсифікації своїх вкладень оскільки цю операцію переймає фінансовий посередник (інвестиц фонди) 2) додаткові послуги або самостійні дії С-тів фін ринку по фін операціях: *наприклад, укладання контрактів СВОП (вал. ринок), *хеджування неплатежів на кред. ринку за доп.: форфейтинг, факторинг, гарантії, авалювання *андеррайтингу (ризик нерозміщення ЦП) – фонд. ринок.