- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
Валютні цінності- платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати, акредитиви тощо), фондові цінності (акції, облігації) та інші фін інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності національного походження, якщо вони перетинають митний кордон чи переходять у власність нерезидентів у середині країни. Споживча вартість – це можливість швидко використати валютні цінності як платіжний засіб. Споживча вартість валютної цінності визначається її можливістю виконувати таку функцію грошей як світові гроші. На це впливають: 1)ступінь конвертованості (вільно, частково, замкнуті) 2) ліквідність вал цінності (валюта, платіжні засоби, цп, золото).3) вартість. Якщо звич валюта – курс, то для плат інстр важливо – ринкова вартість, строк до погашення, наявність доходу. 1група – стандартні показники : поняття конвертованості, стабільності валютного курсу тієї валюти, в якої деномінована валютна цінність. 2група – застосовуються до валютних цінностей, крім безпосередньої вартості – оцінюючі показники – відбивають особливості валют цінностей для платіжних засобів в іноз валюті – показник строку погашення платіжного засобу: для ЦП в іноз валюті – строк погашення для боргових ЦП, для всіх ЦП – поточна ринкова вартість ; дохідність ЦП (для фінансово-боргових). Для дорогоцінних металів є показник ринкової вартості – вони можуть оцінюватись за номіналом монети або цінного матервалу у монеті Банківські (по яких існує організація ринку у торгівлі цими металами – золото)
43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
У ринковій економіці вексель є одним з найважливіших кредитно-розрахункових документів, який є безумовним зобов'язанням або вказівкою сторони, що виписала його, сплатити пред'явнику векселя у встановлений строк, у певному порядку визначену суму за поставлений товар, виконані роботи або надані послуги. Вексель це абстрактне письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, в основі якого лежить сукупність економічних і правових відносин комерційного кредиту. Це робить вексель одночасно різновидом і цінних паперів, і кредитних грошей. За формою та способом використання векселі бувають двох видів прості та переказні. Простий вексель (соло-вексель) – це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити векселетримачу (кредитору) визначену суму за одержані від останнього цінності. Переказний вексель (тратта) – це вексель, написаний у формі безумовного наказу (пропозиції) векселедавця (трасанта) боржнику (трасату) сплатити певну суму в певний строк, зазначеній у векселі, третій особі (ремітенту). Реквізитами переказного векселя є: вексельна мітка: найменування “вексель” включена в склад тексту документу і виражена на тій мові, на якій складено вексель; безумовний наказ сплатити визначену суму; найменування платника; вказівка строку платежу; вказівка місця платежу; найменування першого покупця (ремітента); вказівка дати та місця платежу, підпис особи, яка видає вексель (трасант); Простий вексель містить ті ж реквізити, що і переказний вексель, але з тією тільки відмінністю, що не вказано трасата, так як платником і векселедавцем є сам боржник.