Експериментальна частина Прилади, посуд, реактиви:
1.рН-метр
2.Конічні колби на 100 см3 - 5 шт.
3.Мірна колба на 100 см3 - 1 шт.
4.Піпетка 10 см3 - 1 шт.
5.Універсальний індикатор
6.Розчин хлоридної кислоти (0,1н)
Методичні вказівки:
Готують
5 розчинів, концентрація яких відрізняється
на порядок від попереднього, методом
десятикратного розбавлення. Вихідним
розчином є 0,1
розчин НCl, тобто 0,1; 0,01; 0,001; 0,0001; 0,00001М
розчини кислоти.
Результати записуються в таблицю.
Залежність рН від концентрації (активності) НСl
№ п/п |
Конц. HCl, моль/дм3 |
f |
РН |
|||
Наближ. |
Точне |
За Індикатором |
Теоретично розраховане рН=-lg(f∙C) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
0,1 |
0,796 |
|
|
|
|
2. |
0,01 |
0,904 |
|
|
|
|
3. |
0,001 |
0,965 |
|
|
|
|
4. |
0,0001 |
1 |
|
|
|
|
5. |
0,00001 |
1 |
|
|
|
|
Вимірювання водневого показника розчинів.
1.В чисту склянку (об’ємом 50 см3) налити 20-25 см3 досліджуваного розчину.
2.Занурити електроди в розчин.
3.Включити прилад (попередньо перевірити якість заземлення приладу і відкаліброваність приладу).
4.Виміряти температуру розчину.
5.Ввести поправку на температуру в розчині.
6.Визначити pH за наближеною шкалою.
7.Визначити pH за точною шкалою.
Після закінчеиня вимірювання із склянки вилити розчин, вимкнути прилад, ополоснути його дистильованою водою, налити 25 см3 дистильованої води. Результати вимірювань записати відповідно в графу 4 і 5.
Вимірювання водневого показника розчинів
універсальним індикатором
За допомогою універсального індикатора визначають значения рН. Результати записують в графу 6.
Теоретичне обчислення рН
Обчислення проводимо за формулою: pH=-lg(Ckf). Значення Ск беремо із графи 2, значення f - із графи 3. Отримані значения записують в графу 7.
Проводять порівняння отриманих результатів.
ЛІТЕРАТУРА
1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.
2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.
3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.
4.Конспект лекцій.
5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.
6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.
7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.
8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.
9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.
10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.
11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.
12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.
13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.