Значення навчального предмету у формуванні сучасного вчителя

Історія педагогіки належить до тих дисциплін, які забезпечують фахову підготовку майбутніх працівників освіти. Вона має особливе значення для професійного становлення майбутніх учителів незалежної України: сприяє розширенню педагогічного світогляду; допомагає зрозуміти генезис педагогічних категорій; виробити критичне ставлення до педагогічної спадщини й формувати уміння творчо використовувати здобуті знання та досвід попередніх поколінь; бачити перспективу розвитку освіти, педагогічної думки. Ознайомлення студентів з творами видатних педагогів минулого і сучасних дослідників, з процесом розвитку педагогіки як науки дає можливість майбутнім педагогам засвоїти фактичний матеріал, оволодіти методом конкретно-історичного підходу до педагогічних фактів і явищ, сформувати вміння самостійно оцінювати й аналізувати наявний досвід щодо організації навчання та виховання дітей і молоді.

Тема 2. Українська народна педагогіка – джерело історії педагогіки України

1. Сутність і особливості української народної педагогіки.

2. Мета, зміст і форми виховання й навчання в українській народній педагогіці.

3. Засоби, принципи та методи української народної педагогіки.

4. Розділи української народної педагогіки.

5. Основні джерела наукового дослідження української народної педагогіки.

6. Методи науково-педагогічного дослідження народної педагогіки.

7. З народних джерел.

Рекомендована література:

1. Родинно-сімейна енциклопедія. Авт. кол. В.М.Благінін, Н.І.Бєлкіна та ін. / За заг. ред. Ф.С.Арвата та ін. – К.: Богдана, 1996.- 438 с.

2. Родинна педагогіка: Навчально-метод. Посібник /А.А.Марушкевич, В.Г.Постовий, Т.Ф.Алексєєнко та ін. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – 216 с.

3. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навч.-метод. посіб. – К.: Вища шк.., 2002. – 215 с.

4. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К.: ІЗМН, 1997. – 232 с.

5. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. – К.: ІСДО, 1996. – 288 с.

6. Фібула М.М. Педагогіка:Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 528 с.

7. Мудрість народна /Українські прислів’я та приказки /Уклад. Пазяк М.М. – К.: Дніпро. – 1976. 216 с.

Сутність і особливості народної педагогіки

Народна педагогіки – система поглядів народу на освіту та виховання дітей і молоді. Вона створювалася протягом ряду століть, збагачувалася, вдосконалювалася й є результатом колективного творчого внеску багатьох поколінь в духовну скарбницю народу, багатющим і невичерпним джерелом людяності, гідності, мудрості, гуманності.

Кожен народ творить свою педагогіку, котра є глибоко національною за змістом, відображає його економічний, історичний, культурний, національний шлях розвитку, включає загальнолюдські основи.

Вперше термін “народна педагогіка” в науковий обіг увів К.Д.Ушинський, в Україні О.В.Духнович (вжив у підручнику “Народная педагогія в пользу училищ и учителей сельских”, 1857 р.).

У другій половині ХХ ст. чуваський педагог Г.Волков у науковий обіг увів термін “етнопедагогіка”. Етнопедагогіка – наука про народну педагогіку, що включає досвід народу, визначає можливості й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей народу в сучасній науково-педагогічній діяльності, досліджує способи встановлення контактів народної педагогічної мудрості з педагогічною наукою,аналізує педагогічне значення тих чи інших явищ народного життя і з’ясовує їх відповідність чи невідповідність сучасним завданням виховання.

В народній педагогіці виховання розглядається як перша суспільна необхідність. З поняттям “виховувати” тісно пов’язане поняття “навчати”.

Виховний ідеал народної педагогіки – взірець людської поведінки – людина праці, благородних поривань, високих моральних та інтелектуальних якостей, яка прагне пізнати навколишній світ і саму себе.

Мета виховання в народній педагогіці полягає в тому, щоб виховати людину. Народна педагогіка – першооснова педагогічної науки.