- •Актуалізація знань
- •Джерела педагогіки
- •Понятійний апарат
- •Тема 1. Історія педагогіки України як складова навчального курсу “Історія педагогіки”
- •Історія педагогіки як галузь педагогіки і навчальний предмет
- •Мета курсу та завдання дисципліни
- •Значення навчального предмету у формуванні сучасного вчителя
- •Тема 2. Українська народна педагогіка – джерело історії педагогіки України
- •Сутність і особливості народної педагогіки
- •Мета, зміст і форми виховання й навчання в українській народній педагогіці
- •Засоби, принципи та методи української народної педагогіки
- •Розділи української народної педагогіки
- •Основні джерела наукового дослідження української народної педагогіки
- •Методи науково-педагогічного дослідження народної педагогіки
- •З народних джерел
- •Тема 3. Виховання, писемність, педагогічні ідеї праукраїнців
- •Стан освіти та виховання в дохристиянський період
- •Велесова книга як писемна пам¢ятка праукраїнців
- •Писемність “не писемних” першоукраїнців
- •Докирилівська абетка на стінах Софії Київської (іх ст.)
- •Договори київських князів (х ст.)
- •Тема 4. Виховання, школа та педагогічна думка Київської Русі
- •Освітня політика київського князя Володимира.
- •Освітня політика київського князя Володимира
- •Розвиток освітньої справи за князювання Ярослава Мудрого
- •Заснування та функціонування монастирських шкіл
- •Жіноча освіта в Київській Русі
- •Навчання дітей у школах грамоти
- •Діяльність майстрів грамоти
- •Освіта дітей простого люду
- •Значення перших шкіл на Русі
- •Педагогічні пам’ятки Київського періоду
- •Тема 5. Розвиток навчання, виховання, педагогічної думки в Україні (друга половина хш-хv ст.)
- •Здобуття елементарної освіти в парафіяльних школах
- •Діяльність “мандрівних” дяків
- •Культурно-освітня діяльність п.Русина
- •Життєвий і творчий шлях ю.Дрогобича (Котермака)
- •Тема 6. Становлення та розвиток національної системи виховання, педагогіки в епоху українського Відродження (хvі-хvш ст.)
- •Освітня діяльність єзуїтів в Україні
- •Просвітницька діяльність і.Федорова, його перший буквар (1574 р.)
- •Острозька слов¢яно-греко-латинська академія як перша наукова установа в Україні
- •Діяльність братських шкіл
- •Заснування школи при Києво-Печерській лаврі
- •Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії
- •Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові і сотенні школи Гетьманської України
- •Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи
- •Функціонування Харківського, Чернігівського і Переяславського колегіумів
- •Діяльність українських просвітителів і педагогів
- •Заснування головних і малих народних училищ
- •Педагогічна література
- •Тема 7. Головні тенденції розвитку освіти та педагогічної думки України
- •Прийняття “Статуту університету” та
- •Стан освіти в місті Києві
- •Становлення й розвиток університетської освіти
- •Стан жіночої освіти
- •Діяльність недільний шкіл
- •Статути гімназій і прогімназій Міністерства народної освіти
- •Колегія Павла Галагана
- •Заснування першого дитячого садка в Києві
- •Підготовка педагогічних кадрів
- •Тема 8. Розвиток національного шкільництва і педагогіки в 1917-1919 роках
- •Загальна харакетристика розвитку освіти
- •І та іі Всеукраїнські учительські з¢їзди, Всеукраїнський учительський професійний з¢їзд
- •Започаткування Української академії наук
- •Тема 9. Стан розвитку освіти та педагогіки України в 20-80-ті роки хх століття
- •Освіта та шкільництво в Радянській Україні в 20-х роках
- •Розвиток національних шкіл за часів українізації
- •Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології
- •Розвиток освіти в 30-х роках
- •Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки
- •Підготовка педагогічних кадрів
- •Тема 10. Відродження національної системи виховання, школи, педагогіки в період становлення незалежної України
- •Гончаренко с.У. Український педагогічний словник. – к.: Либідь, 1997. – 376 с.
- •Тема 1917-1919 роки
- •Тема 1920-1980 роки
Розвиток освітньої справи за князювання Ярослава Мудрого
Важливий крок у розвитку освіти та культури Київської Русі зробив Ярослав (християнське ім’я – Георгій; бл.978-1054; син Володимира Великого, внук Святослава; князював 1019-1054; похований у Софіївському соборі в Києві у мармуровій домовині (саркофазі з білого мрамору), що стоїть і нині там), прозваний Мудрим. Зокрема є свідчення, що за Ярослава Мудрого в стінах новозбудованої Софії Київської
(збудована за його наказом у 1037 на місці битви руських дружин з печенігами і символізувала перемогу русичів; унікальна споруда зовні (тридцять куполів) і внутрішньо (масивні стовпи підперають арки та склепіння, на стінах фрески та мозаїчні зображення святих) була відкрита школа вищого типу, майстерня-скрипторій (перекладалися та переписувалися книжки), заснована велика бібліотека (перше велике зібрання рукописних книг на Русі; згадується в літописі під 1037 р.; нараховувалось 950 примірників; зникла, безслідно.). На жаль, достеменно не відомо, яка доля спіткала це старовинне книгосховище. Невідомо й те, які саме книги зберігалися в бібліотеці церкви святої Софії. Існує кілька версій. Зокрема, що книги знаходяться в одному з нерозкритих підземель, яких у Києві чимало; що нащадки розділили їх і книжки розійшлися по Русі. Лише про одну книгу маємо інформацію, а саме: про так зване “Реймське евангеліє” (пам’ятку давньоруської писемності, пов’язану з далеким минулим славного Києва).
1048 року прибуло до Києва посольство французького короля Генріха 1, щоб просити руки юної княгині Анни Ярославни (три доньки Ярослава Мудрого стали королевами в різних країнах; Анна – дружина французького короля Генріха 1, а після його смерті управляла Францією, Єлизавета- дружина норвезького короля Геральда Сміливого, Анастасія – угорського короля Андрія, сестра Ярослава Мудрого була одружена з польським князем). У далеку країну Анна повезла багатий посаг (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі, коли вона виходить заміж). Із собою прихопила й рукописне Євангеліє (всі доньки Ярослава любили книги, були освічені). Зберігся документ на якому французький король замість підпису поставив хрестик, а дочка київського князя вивела чіткою кирилицею: “Анна – регіна” (“Анна – королева”). Вінчалася Анна з Генріхом у соборі міста Реймса – стародавньої столиці Франції. Під час урочистої відправи Анна поклала на олтар написане кирилицею Євангеліє. І відтоді, протягом багатьої віків, французькі королі, посідаючи престол, присягали на Євангелії, що в далекому ХІ столітті привезла до Франції київська князівна (П.Утевська). Саме ця книга зберіглася до наших днів.
Книги, що виходили з-під пера ченців-писців, ставали основою для нових бібліотек, в тому числі й у Печерському монастирі. Згодом такі майстерні та зібрання книг виникли і в інших містах. За рівнем освіти цей навчальний заклад наближався до освітніх установ Візантійської імперії, котра на той час досягла свого найвищого культурного злету. У школі вивчали “сім вільних мистецтв”, піїтику (теорію поезії), філософію, іноземні мови, богослов’я та багато інших предметів. За історичними даними заклад мав певне міжнародне значення, оскільки тут виховувалися претенденти на корони європейських монархів (спадкоємний глава держави, в якій влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного глави), які через різні політичні ситуації були змушені залишити свої країни.