- •Актуалізація знань
- •Джерела педагогіки
- •Понятійний апарат
- •Тема 1. Історія педагогіки України як складова навчального курсу “Історія педагогіки”
- •Історія педагогіки як галузь педагогіки і навчальний предмет
- •Мета курсу та завдання дисципліни
- •Значення навчального предмету у формуванні сучасного вчителя
- •Тема 2. Українська народна педагогіка – джерело історії педагогіки України
- •Сутність і особливості народної педагогіки
- •Мета, зміст і форми виховання й навчання в українській народній педагогіці
- •Засоби, принципи та методи української народної педагогіки
- •Розділи української народної педагогіки
- •Основні джерела наукового дослідження української народної педагогіки
- •Методи науково-педагогічного дослідження народної педагогіки
- •З народних джерел
- •Тема 3. Виховання, писемність, педагогічні ідеї праукраїнців
- •Стан освіти та виховання в дохристиянський період
- •Велесова книга як писемна пам¢ятка праукраїнців
- •Писемність “не писемних” першоукраїнців
- •Докирилівська абетка на стінах Софії Київської (іх ст.)
- •Договори київських князів (х ст.)
- •Тема 4. Виховання, школа та педагогічна думка Київської Русі
- •Освітня політика київського князя Володимира.
- •Освітня політика київського князя Володимира
- •Розвиток освітньої справи за князювання Ярослава Мудрого
- •Заснування та функціонування монастирських шкіл
- •Жіноча освіта в Київській Русі
- •Навчання дітей у школах грамоти
- •Діяльність майстрів грамоти
- •Освіта дітей простого люду
- •Значення перших шкіл на Русі
- •Педагогічні пам’ятки Київського періоду
- •Тема 5. Розвиток навчання, виховання, педагогічної думки в Україні (друга половина хш-хv ст.)
- •Здобуття елементарної освіти в парафіяльних школах
- •Діяльність “мандрівних” дяків
- •Культурно-освітня діяльність п.Русина
- •Життєвий і творчий шлях ю.Дрогобича (Котермака)
- •Тема 6. Становлення та розвиток національної системи виховання, педагогіки в епоху українського Відродження (хvі-хvш ст.)
- •Освітня діяльність єзуїтів в Україні
- •Просвітницька діяльність і.Федорова, його перший буквар (1574 р.)
- •Острозька слов¢яно-греко-латинська академія як перша наукова установа в Україні
- •Діяльність братських шкіл
- •Заснування школи при Києво-Печерській лаврі
- •Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії
- •Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові і сотенні школи Гетьманської України
- •Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи
- •Функціонування Харківського, Чернігівського і Переяславського колегіумів
- •Діяльність українських просвітителів і педагогів
- •Заснування головних і малих народних училищ
- •Педагогічна література
- •Тема 7. Головні тенденції розвитку освіти та педагогічної думки України
- •Прийняття “Статуту університету” та
- •Стан освіти в місті Києві
- •Становлення й розвиток університетської освіти
- •Стан жіночої освіти
- •Діяльність недільний шкіл
- •Статути гімназій і прогімназій Міністерства народної освіти
- •Колегія Павла Галагана
- •Заснування першого дитячого садка в Києві
- •Підготовка педагогічних кадрів
- •Тема 8. Розвиток національного шкільництва і педагогіки в 1917-1919 роках
- •Загальна харакетристика розвитку освіти
- •І та іі Всеукраїнські учительські з¢їзди, Всеукраїнський учительський професійний з¢їзд
- •Започаткування Української академії наук
- •Тема 9. Стан розвитку освіти та педагогіки України в 20-80-ті роки хх століття
- •Освіта та шкільництво в Радянській Україні в 20-х роках
- •Розвиток національних шкіл за часів українізації
- •Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології
- •Розвиток освіти в 30-х роках
- •Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки
- •Підготовка педагогічних кадрів
- •Тема 10. Відродження національної системи виховання, школи, педагогіки в період становлення незалежної України
- •Гончаренко с.У. Український педагогічний словник. – к.: Либідь, 1997. – 376 с.
- •Тема 1917-1919 роки
- •Тема 1920-1980 роки
І та іі Всеукраїнські учительські з¢їзди, Всеукраїнський учительський професійний з¢їзд
Перший Всеукраїнський з’їзд учителів і професорів відбувся 5-6 квітня 1917 року. На ньому було розглянуто план українізації школи (був підготовлений Товариством шкільної освіти) та прийняте рішення про утворення Всеукраїнської вчительської спілки. З’їзд звернувся до Центральної Ради з проханням створити єдиний державний орган длякерівництва будівництвом національної школи в Україні. Центральна Рада відгукнулася на прохання і в червні 1917 року було створено Генеральний секретаріат. Його очолив В.Винниченко. Першим секретарем народної освіти був призначений Іван Матвійович Стешенко (червень 1917-січень1918 року).
Саме він ініціював проведення другого Всеукраїнського учительського з’їзду (10-12 серпня 1917 року). У центрі уваги з’їзду було питання національної освіти. З’їзд ухвалив з 1 вересня 1917 року почати українізацію початкових шкіл, а для вчителів гімназій організувати літні курси. Метою їх була підготовка вчителів до викладання предметів українською мовою. Товариство шкільної освіти винесло на розгляд делегатів з’їзду проект єдиної школи. Єдина школа розглядалася як однакова школа для всіх вихованців. Проте вона не передбачала однакового змісту навчання для всіх дітей, а навпаки учням надавалося право обирати групу предметів, коли обов’язковими залишалися тільки програми, а право поширювати закріплювалося за кожною школою. Заклади мали бути загальноосвітніми та національними, виховними та діяльними, а також повинні були забезпечувати досягнення певного ріня культурного розвитку. Вони повинні були бути переходом від нижчої до середньої школи, вільно розвиватися, уникаючи шаблонів і штампів. Система єдиної школи передбачалася такою:
початкова школа (4 роки);
вища початкова школа (4 роки);
середня школа;
вища школа (3-5 років).
Загальнодоступною, обов’язковою та безплатною оголошувалася початкова освіта.
На Всеукраїнському вчительському професійному з’їзді (13-15 серпня 1917 року) був вироблений план національної освіти та організації українського вчительства, визнана важливість колективного самоврядування в новій школі, порушено питання про поліпшення підготовки та матеріально-побутових умов учительства України. Вчителям узаконювалася відпустка від 6-12 місяців для підвищення своєї кваліфікації через кожні 4-5 років роботи. З’їзд скасував іспити на звання вчителя та різноманітні короткотермінові курси та класи для підготовки вчителів, визнав, що зарплата вчителя нижчої початкової школи повинна бути 150 карбованців щомісяця, крім помешкання, опалення й освітлення. Через кожен рік вона мала підвищуватися в розмірі 5 % заробітку. Визначалася пенсія вчительству в розмірі 100 % останнього окладу за 20 років роботи.
Започаткування Української академії наук
Українська академія наук (УАН) була започаткована у 1918 році як найвища державна, національно-наукова установа, що перебувала в безпосередньому підпорядкуванні Верховної влади. Вона мала сприяти розширенню, поглибленню та розповсюдженню наукових дисциплін, об’єднанню та організації наукової роботи в Україні.
УАН мала три відділи:
історико-філологічний (22 академіка);
фізико-математичний (30 академіків);
соціальних наук (20 академіків).
У відомстві Академії були: Національна бібліотека, Астрономічна обсерваторія, Хімічна лабораторія, Фізичний інститут, Зоологічний музей, Ботанічний сад, Геологіний музей та інші наукові інститути. УАН мала свою друкарню та літографію (різновид плоского друку, за яким друкування здійснюється з літографського каменю, цинку, алюмінію). Обраними членами могли бути громадяни України та українські вчені Галичини, Буковини та Закарпаття, відомі своїми науковими працями. Серед керівників окремих відділів були заслужені вчені Д.Багалій (історія), А.Кримський (орієнталістика), М.Петров (література), В.Вернадський (мінералогія). М.Туган-Барановський (економіка). Президентом Академії призначено В.Вернадського, Секретарем – А.Кримського.
В Україні почали повертатися працювати українські вчені-дослідники, які з тих чи інших причин працювали в інших високих школах і установах Російської імперії.