Острозька слов¢яно-греко-латинська академія як перша наукова установа в Україні

Острозька слов’яно-греко-латинська академія (школа вищого типу, трьомовний ліцей, трьомовна гімназія) була заснована князем Василем Острозьким (1526-1608; державний і культурний діяч, один із найбагатших можновладців, некоронований король України) у місті Острог на Волині (нині Рівненська область) в 1576 році. Він відомий під іменем Костянтина, яким він користувався в честь свого батька, князя Костянтина Івановича Острозького. За ініціативою Острозького і на його кошти було також засновано школи в Турові, Володимиро-Волинському. Вкладав значні кошти в будівництво, відновлення та опорядження церков і монастирів Острога, Києва, Львова та інших міст і сіл України. Документальних даних про структуру цієї академії немає, але можна припустити, що була організована вона за зразками інших подібних такого типу й того часу шкіл. Курс навчання складався зі знаменитих “семи вільних наук”. Провідне місце у програмі займало навчання трьох мов: слов’яно-руської, грецької та латинської. Ймовірно, навчання тривало 8 років.

Першим ректором академії був Герасим Смотрицький (письменник-полеміст, культурно-освітній діяч). Серед професорів, крім православних, були й іновірці, яких за протестантські погляди виганяли з католицьких шків. Серед випускників були вчителі, літератори, друкарі, проповідники. Зокрема, в академії навчалися Дем’ян Наливайко (старший брат Северина Наливайка), митрополит Іов Борецький письменники Єлисей Плетенецький, Мелетій Смотрицький, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та інші відомі люди того часу. Протягом 60 років існування цей заклад закінчило близько 500 осіб.

В академії була зібрана бібліотека, що містила велику кількість різноманітних джерел не тільки православної, але й католицької та протестантської літератури.

Час розквіту Острозької академії обмежується першим 30-літтям. Потім став відчуватися приватно-магнатський характер центру, його відносно вузька соціальна база, посилення католицької реакції. Після смерті Костянтина Острозького (1608, похований в Острозі) академія почала занепадати й поступово перетворилась у початковий навчальний заклад. У 1624 році онука князя Острозького, котра прийняла єзуїтську віру, заснувала в Острозі єзуїтський колегіум. Навесні 1636 року православний колегіум припинив свою діяльність. Острозька академія залишила значний слід в історії, культурно-національному відродженні України. Вона стала стимулом до виникнення численних братських шкіл.

Водночас з академією князем Острозьким в Острозі було організовано літературно-науковий гурток. До нього входили фахівці в галузі мов, астрономії, математики, філософії, антиуніатські письменники-публіцисти (Дем’ян Наливайко, Василь Суразький, Клірик Острозький, Тимофій Михайлович, Ян Лятош (вихованець Краківського університету), білорус Андрій Римша, греки Діонісій Раллі та Феофан Грек та інші. Вони перекладали праці візантійських богословів, готували до видання навчальні посібники та інші книги. Видавалися вони у друкарні, в якій, за запрошенням Костянтина Острозького, працював Іван Федоров. Це була одна з перших друкарень України. Заснована близько 1576 року князем К.Острозьким. З 1578 до 1612 року тут було видано понад 20 найменувань книг українською літературною, слов’янською богослужбовою та польською мовами з використанням грецького, латинського та гебрайського шрифтів, серед яких Азбука, Буквар, Псалтир, Часослов та інші. Найвищим досягненням Острозької друкарні було видання першої в Україні повної Біблії (близько 1581 р.). Надрукована була тогочасною богослужбовою (слов’янською) мовою. При підготовці до друку тексти були звірені за різними іншомовними виданнями, до них внесено зміни і виправлення та перекладено ті частини Біблії, що доти не перекладалися. Над підготовкою видання працювали визначні українські вчені з острозького гуртка (72 перекладача). Це був результат тривалої і кропіткої праці. У Біблії вміщено передмову князя К.Острозького, віршовану передмову Г.Смотрицького та післямову друкаря І.Федорова. Всього книга нараховувала 1256 сторінок. Наклад її був у межах 1000-1500 примірників. Вона була широко відома в Україні, Росії, Білорусії та інших країнах світу. Зокрема, вона зареєстрована вбібліотеці Оксфордм, примірники мав шведський король Густав Падольф, кардинал Барберини, багато відомих вчених і громадських діячів того часу. Нині відомо 70 примірників. Проіснувала острозька друкарня до 1612 року.