Поняття Базового, типового та робочого навчальних планів

Навчальний план – документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення у навчальному закладі, тижневу і річну кількість годин, відведених на кожний начальний предмет.

Базовий навчальний план затверджується Кабінетом Міністрів України і визначає суспільно обумовлені норми забезпечення якісної загальної освіти на різних стадіях навчання учнів (початкова, основна, старша школа), окреслює з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог часові межі вивчення освітніх галузей державного компонента та навчальне навантаження учнів.

Крім того, він встановлює тривалість навчання на кожному освітньому рівні, розподіл навчальних годин між інваріантною та варіативною складовими, тижневе навчальне навантаження учнів за роками навчання і сумарну кількість навчальних годин, що фінансуються державою.

Типовий навчальний план розробляється Міністерством освіти і науки України на основі Базового навчального плану для загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності. Тому типових навчальних планів може бути багато.

Так, типові навчальні плани розроблені для шкіл нового типу (гімназій, ліцеїв, колегіумів), спеціалізованих (з поглибленим вивченням) і профільних (економічних, математичних тощо) класів (шкіл).

За своєю структурою типовий навчальний план складається із двох частин:

1. інваріантної (обов’язкової для всіх учнів)

2. варіативної, що залежить від напряму навчання у конкретній школі або класі.

Типові плани створено для загальноосвітніх шкіл (класів):

• за класами: 1-4, 5-9; 10-11;

• за напрямами: природничо-математичним, технологічним і суспільно-гуманітарним;

• за типами шкіл (середніх загальноосвітніх; спеціалізованих; гімназій; ліцеїв; колегіумів; загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціалізованих загальноосвітніх шкіл; загальноосвітніх санаторних шкіл; шкіл соціальної реабілітації).

Перелік предметів і кількість годин, що на них відведена, суттєво відрізняється переважно у старших класах. У базовій школі майже за всіма предметами зберігається однакова кількість тижневих навчальних годин.

Робочий навчальний план складається у навчальному закладі на основі типового навчального плану. Заклад може одночасно використати декілька різних типових планів, якщо в цьому існують різнопрофільні класи. Наприклад, математичний, фізичний, естетичний тощо.

Години варіативної частини навчального плану кожен заклад розподіляє самостійно. В старших класах години мають бути використані на поглиблене або профільне вивчення предметів, на викладання предметів за бажанням батьків (якщо дозволяє кадровий склад вчителів) тощо. У меншій мірі це стосується загальноосвітніх шкіл, у яких за кількістю годин варіативна частина незначна. У більшій – спеціалізованих та профільних класів (закладів). За рахунок варіативної частини вони зазвичай вводять додаткові спеціалізовані курси.

Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України щорічно надсилаються інструктивні листи щодо змін, що відбулися протягом цього навчального року або передбачаються у наступному, аналізу стану освіти з предмета. Навчальні заклади мають врахувати ці рекомендації при складанні нового робочого навчального плану.

Серед питань, які мають вирішувати навчальні заклади, є обрання спецкурсів, які учні будуть вивчати. Вибір додаткових предметів має бути розумним, зваженим, прорахованим на декілька років наперед. Тому робочі навчальні плани потрібно продумувати на декілька років: для старших класів – на три, для базової школи – на 5 років; для спеціалізованих класів – на весь період спеціалізації.