Семінарське заняття може мати таку структуру:

1. Організаційний. Ознайомлення учнів з темою семінару, його метою та планом, завданнями (до 5 хв.).

2. Підготовка учнів до відповідей (використання підручників, зошитів, спілкування між собою). Допомога вчителя тим, хто її потребує (до 15 хв.).

3. Бесіда проблемного характеру. Проблемну ситуацію створюють за запитаннями та завданнями, які учні отримали на початку заняття. Вчитель організовує колективне обговорення різних підходів до розв'язування завдань (до 20 хв.).

4. Аналіз результатів під керівництвом учителя Підтвердження вчителем правильності зроблених висновків, узагальнення сказаного; коментар та виставлення оцінок (до 5 хв.).

3. Сутність практикумів з економіки.

Практикум передбачає самостійне виконання учнями практичних робіт, застосування знань, умінь і навичок.

Для зручності проведення практикуму учнів поділяють на групи. На практикум відводиться 10—15 год. навчального часу протягом 2—3-х тижнів. Для його проведення складають графік, згідно з яким учні почергово виконують завдання, спостереження. Завдання можуть бути однаковими й різними для різних груп учнів. Практикумами завершують вивчення великих тем курсу, тому їх проводять переважно наприкінці півріччя або року.

Головна мета практикуму — практичне застосування сформованих раніше вмінь і навичок, узагальнення й систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів дослідницької роботи з економічних дисциплін. Проводять його у такій послідовності: повідомлення теми, мети і завдання; актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів; мотивування їх навчальної діяльності; ознайомлення учнів з інструкцією; добір необхідних матеріалів; виконання роботи під керівництвом учителя; складання учнями звіту, обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.

Практична робота

Завдання 1.

Проаналізувати завдання практикумів, запропонованих у програмі «Економіка» для 10-11 класів (Автори Радіонова).

Які види роботи запропоновані у практикумах?

Яку мету вони переслідують?

Завдання 2.

Користуючись програмами, визначте, які семінарські заняття можна провести.

Завдання 3.

Важливою в методиці керування семінаром є технологія дій викладача.

Дайте відповіді на запитання:

1. Чи треба підбивати підсумки з кожного питання семінару?

2. Чи переривати того, хто виступає?

3. Чи дозволяти ставити запитання тим, хто виступає?

4. Коли відповідати на запитання слухачів?

5. Чи ходити по класу під час семінару?

Підготуйтеся до обговорення цих питань на практичному занятті.

Лекція VІ

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

План.

1. Поняття засобів навчання, їх функції.

2. Використання наочності при навчанні економіки.

3. Використання комп'ютерної техніки у навчанні

1. Поняття засобів навчання, їх функції.

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому розглянутих методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов.

Засоби навчання — це різні види джерел знань і матеріалізовані знаряддя, які забезпечують організовану взаємодію учасників навчального процесу і використовуються з метою формування в учнів відповідних знань, умінь і навичок.

Засоби навчання допомагають вивчати економічні об’єкти, процеси і явища, які недоступні для безпосереднього спостереження і сприйняття. Оптимальне поєднання засобів навчання є необхідною умовою формування наукових знань про суспільство і господарську діяльність людини.

Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання на уроках економіки виконують різноманітні функції:

• заміняють учителя як джерело знань;

• конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал);

• є прямими об'єктами вивчення, дослідження (господарська діяльність, виробничі процеси);

• виступають як «посередники» між школярами і виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене;

• використовуються переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.);