Форми та методи навчального процесу План.

1. Поняття форми навчального процесу.

2. Методи і прийоми навчання.

3. Вибір методів навчання.

1. Поняття форм навчального процесу.

Форми навчального процесу – це зовнішній прояв узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.

Головними особливостями організаційних форм навчання є:

1. Певний зовнішній вияв функцій вчителя і учнів (фронтальне та індивідуальне опитування, бесіда, пояснення тощо),

2. Робота вчителя здійснюється у певних часових межах,

3. Склад учнів є постійним (урок) або змінним (індивідуальна робота, економічний гурток, консультації),

4. Існує певний порядок спілкування між вчителем і учнями,

5. Існує можливість індивідуального навчання.

До сучасної форми навчання людство прийшло не відразу. В країнах давнього світу переважала система індивідуального навчання (вчитель навчав кожного окремо), у середньовічних школах домінувала індивідуально-групова система, далі - класно-урочна форма. У Західній Європі та Америці – була поширена белл-ланкастерська система навчання (взаємне навчання, коли старші учні були помічниками вчителя і під його керівництвом навчали інших).

На початку ХХ ст. стали запроваджуватись системи індивідуалізованого навчання, покликані готувати активних, ініціативних, енергійних діячів держави. Згідно з цією системою скасовувались уроки і запроваджувались дальтон-плани – навчальні класи ставали предметними лабораторіями, де кожен працював самостійно, виконував тижневі чи місячні завдання під керівництвом консультантів-контролерів.

У радянській школі були поширені лабораторно-бригадні заняття, де учнів поділяли на невеликі групи-бригади (5-7 учнів), виконували денні, тижневі, місячні робочі завдання з кожного навчального предмета.

У сучасному ЗНЗ використовується класно-урочна форма навчання, де поряд із колективною роботою існує індивідуальна. Така форма забезпечує керівну роль вчителя, зміну видів занять, можливість застосування різних методів навчання, активізує роботу учнів, сприяє раціональному використанню часу, послідовному, систематичному вивченню матеріалу.

Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок.

Урок – форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом.

Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням.

Загальні вимоги до уроку такі:

• проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового пелагічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

• проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;

• особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної з урахуванням їхніх інтересів,потреб , нахилів, здібностей та життєвих настанов;

• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;

• встановлення між предметних зв’язків, які усвідомлюються учнями;

• зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

• актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

• логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо комп’ютерних;

• тісний зв'язок із життям, першою чергою – з особистим досвідом учня;

• формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;

• формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;

• діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу – освітньої, розвиваючої, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процес – формування всебічно та гармонійно розвитої особистості.

За основною дидактичною метою виділяють наступні типи уроків:

1. урок засвоєння нових знань

2. урок формування навиків і умінь

3. урок застосування нових знань, навиків, умінь

4. узагальнення і систематизації знань

5. контролю і корекції знань, навиків, умінь

6. комбінований урок.

За способами проведення виділяють такі типи уроків:

1. урок-лекцію

2. урок-бесіда

3. урок-диспут

4. урок-самостійна робота учнів

5. урок-семінар

6. урок-практикум

7. урок-екскурсія тощо.

За ета­пами навчальної діяльності

1. вступні уроки,

2. уроки пер­винного ознайомлення з матеріалом,

3. уроки формування понять, виведення законів і правил,

4. уроки застосування знань на практиці,

5. уроки повторення й узагальнення ма­теріалу,

6. контрольні уроки,

7. комбіновані уроки.

Незалежно від типу уроку, він повинен мати наступні етапи:

1. Організація навчального заняття

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів (підготовка учнів до активної навчальної діяльності)

3. Освітній етап

4. Підведення підсумків заняття.