2. Активні методи навчання:

• ігри (імітаційні, рольові, ділові)

• дискусії (дискусійні елементи)

• аналіз економічних (виробничих) ситуацій,

• розв’язання економічних задач,

• тренінги,

• конференція,

• дослідження тощо.

Ігри

Дидактична гра - це навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, а також майбутньої професійної діяльності.

У практиці економічної освіти найбільш відомі: ділові ігри, тренінги, аналіз ситуацій, розробка колективних проектів, методика колективного планування курсу, організаційно діяльнісні ігри. Етапи розробки гри:

• вступна частина (мета ігрового заняття),

• підготовча частина (правила гри),

• гра (постановка завдань),

• аналіз результатів, підведення підсумків.

Навчальна гра виконує такі функції:

1. Навчаючу,

2. Розважальну,

3. Комунікативну,

4. Релаксаційну,

5. Психологічну,

6. Розвиваючу,

7. Виховну.

В основі гри лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) та ігрового навчання.

Загальна характеристика суті дискусії, її цілей та видів

Дискусія — слово латинського походження, що в перекладі означає розгляд, дослідження.

Диспут — обговорення з метою вибору одного рішення.

Полеміка — в перекладі з французької означає «войовничий, ворожий»; гостра, непримиренна суперечка, за умов якої учасники часто залишаються на своїх позиціях, хоча й прагнуть залучити супротивника на свій бік.

Навчальні цілі дискусії на уроці економіки:

• залучення учнів до роботи в групі,

• визначення рівня знань учнів та їх поглядів з різних економічних питань,

• стимулювання розумової діяльності,

• сприяння взаємодії учнів,

• підтримка інтересу до економічного матеріалу,

• перевірка засвоєнні учнями навчального матеріалу.

Дискусія як спосіб навчання передбачає:

• визначення часу і місця проведення;

• взаємодію всіх членів дискусії вербальними і невербальними засобами;

• розподіл (можливий) ролей на ведучих і учасників;

• спрямованість на досягнення саме навчальної мети.

Умовами проведення дискусії є такі:

• усі учасники дискусії мають бути готовими до неї,

• кожен учасник повинен мати чіткі стислі тези свого виступу,

• можна практикувати “розминку” для активізації дискусії,

• дискусія має бути спрямована на з’ясування істини, а не на словесне змагання учасників.

• діалогічна позиція педагога та його виважені дії, спрямовані на сприяння виникненню альтернативи й уникнення байдужої одностайності;

• утримання критики на конструктивному рівні й у межах коректності;

• дотримання регламенту і правил дискусії всіма її учасниками;

Рекомендовано таке використання дискусії у навчанні:

• дискусія з вчителем у ролі ведучого;

• дискусія з учнем у ролі ведучого;

• дискусія без ведучого або самоорганізаційна.