2.2.4. Запровадження системи профільного навчання у старшій школі

Становлення профільного навчання в теорії і практиці освіти України відбувається з урахуванням історичного вітчизняного і міжнародного досвіду. Зокрема, старша шкільна освіта в більшості європейських країн класифікується як післябазова і, зазвичай, післяобов’язкова, що передбачає варіаційні шляхи продовження навчання для учнів, які успішно закінчили перший етап загальної середньої освіти (переважно молодь віком 15-16 років). Це може бути часткова навчальна зайнятість у поєднанні з роботою на виробництві, дистанційна освіта, загальноосвітня підготовка з набуттям фахової кваліфікації, модульний спосіб організації навчання у старшій середній школі тощо. Ці та інші різновиди освітніх послуг можуть надаватися комплексно на базі одного навчального закладу (Австрія, Велика Британія, Ірландія, Іспанія, Норвегія, Португалія, Фінляндія), або ж розподілятися між різними типами шкіл, як це характерно для Данії, Італії, Франції, Німеччини, Греції.

Профільне навчання учнів у старшій шкільній освіті європейських країн, а також США ґрунтується на диференціації змісту навчання та його розподілі поміж обов’язковими для всіх учнів навчальними предметами, обов’язково-вибірковими навчальними курсами, з-поміж яких учні мають обрати один або кілька, і навчальними курсами для довільного вибору. У США, наприклад, спеціалізація та індивідуалізація навчання у старшій школі здійснюється шляхом складання індивідуальної навчальної програми для кожного учня. Навчаючись за індивідуальною програмою (набір обов’язкових і вибіркових навчальних курсів), учень має розклад уроків і може опановувати предмети власним темпом. Існують спеціальні програми, які надають учням можливість заробляти кредити для продовження навчання у коледжі (йдеться про узгодження певних різновидів шкільних професійних програм навчання з відповідними програмами вищих навчальних закладів).

У цілому, європейська політика і стратегія розвитку післябазової шкільної освіти полягає у взаємному наближенні та компліментарності в організації головних її профілів – академічного, технологічного і професійного, зокрема шляхом уведення в загальноосвітніх навчальних закладах курсів професійного й технологічного спрямування, і навпаки: у професійних коледжах і ліцеях – обов’язкового для всіх учнів стандартизованого загальноосвітнього компонента.

Ці заходи, на думку європейських фахівців, мають забезпечити трасфертність (можливість вільної зміни, переходів) і транспарентність (взаємна прозорість, відкритість) між напрямами освітньої підготовки – загальноосвітнім і професійним.

Сучасний стан запровадження профільного навчання у старшій школі в Україні характеризується посиленою увагою до розроблення наукового і навчально-методичного супроводу в рамках забезпечення переходу з 2010 р. на профільне навчання. Зокрема, розроблено Концепцію профільного навчання в старшій школі (далі – Концепція), на конкурсній основі відібрано понад 80 навчальних програм для 10-12 класів профільної школи. Вони відрізняються не лише своєю структурою, а й спрямованістю на компетентнісний підхід до організації навчально-виховного процесу. Зміст профільного навчання забезпечується також різнопрофільними загальноосвітніми предметами і психолого-педагогічними курсами за вибором. Нині для 11-річної школи, яка забезпечує підґрунтя для переходу на профільне навчання, розроблені підручники з предметів, де профільними є українська мова, література, історія, правознавство, математика, фізика, хімія, економіка.

Діюча система профільного навчання реалізується різними шляхами: через мережу гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніх навчальних закладів з класами поглибленого вивчення предметів і профільними класами. На сьогодні в країні функціонує 916 гімназій, ліцеїв, колегіумів, що складають 4,4 % від загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів. Вони охоплюють 298 тис. (6,4 %) учнів.

Поглиблено вивчають предмети у 3,8 тис. загальноосвітніх навчальних закладах, що складає 19 % відсотків від їх кількості. Найбільшого поширення набули школи з класами поглибленого вивчення іноземних мов, математики, інформатики, української мови і літератури, фізики, біології тощо.

Сумарно, за даними Міністерства освіти і науки України, на вересень 2008 р. різними формами профільного навчання охоплено понад 1 млн 350 тис. учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що становить 28 відсотків старшокласників.

Виокремлення у старшій школі технологічного напряму профільного навчання актуалізувало проблему його здійснення на базі професійно-технічних навчальних закладів як таких, що реально забезпечують якість професійної освіти.

За результатами експериментальної роботи профільне навчання стало впроваджуватись у професійно-технічних навчальних закладах Рівненщини, Донеччини, Вінниччини та інших регіонів України. У 2006 р. профільне навчання учнів старшої школи вже здійснювалося у 96 професійно-технічних навчальних закладах. Однак, протягом останніх років їх кількість почала поступово зменшуватися. Так, зменшилася кількість професійно-технічних навчальних закладів, що здійснюють профільне навчання в Чернівецькій, Черкаській, Херсонській, Запорізькій, Волинській областях, м. Києві, АР Крим.

За сучасних умов технологічний напрям профільного навчання учнів старшої школи на базі професійно-технічних навчальних закладів найбільше представлено професіями сфери послуг, а також будівельного, аграрного та промислового напрямів. Найбільший відсоток учнів оволодіває на базі цих закладів професією “Оператор комп’ютерного набору” – 43 %. Серед робітничих професій промислової групи надається перевага професії ″Водій автотранспортних засобів категорії ″С″ – 72 %. Із професій будівельного профілю учні старшої школи обирають лише дві: ″Столяр будівельний″, ″Маляр″, а з професій аграрного напряму тільки одну – ″Тракторист-машиніст″.

Обмеженість переліку робітничих професій, за якими навчається учнівська молодь у професійно-технічних навчальних закладах, пояснюється їх непрестижністю, а отже, низькою мотивацією до оволодіння ними.