Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд

Міністерство, відомство ____________________________________________________

^{(назва підприємства або організації)}

Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд

(найменування у відповідності з інвентарною карткою)

Дата прийняття до експлуатації ________________________________________________

Основні техніко-економічні показники

1. 1.   Площа забудови .............................................................кв.м

2. 2.   Будівельний об'єм ..........................................................куб.м

3. 3.   Балансова (відновна) вартість ........................................тис.грн.

 

Дата запису	Зміст запису	Примітка
	У цій графі занотовуються найважливіші дані про результати повсякденних спостере-жень за будівлею чи спорудою та їх конструк-тивними елементами; результати інструмен-тальних вимірів осідань, прогинів конструк-тивних елементів; основні висновки за ре-зультатами періодичних технічних оглядів будівлі або споруди; відомості про факти істотних порушень правил експлуатації та про намічені або вжиті заходи щодо припинення таких порушень; основні дані про проведені реконструкції (термін, характер).

 

 

 

Примітка:

Основні дані щодо проведених ремонтів (термін, характер, об'єм) та щодо проведених реконструкцій (термін, характер) можуть бути винесені до окремої графи.

Додаток 10

Обов’язковий

Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів

 1. Умови зберiгання усiх речовин та матерiалiв визначаються вимогами стандартiв або технiчних умов на них.

2. Можливiсть сумiсного зберiгання речовин та матерiалiв визначається вимогами, викладеними у ГОСТ 12.1.004-9 1. Цi вимоги сформульованi на пiдставi кiлькiсного урахування показникiв пожежної небезпеки, токсичностi, а також однорiдностi засобiв пожежогасiння.

3. Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 не поширюються на вибуховi та радiоактивнi речовини, котрi повиннi зберiгатися та перевозитися за спецiальними правилами.

4. Згiдно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенцiйною небезпекою викликати пожежу, пiдсилювати небезпечнi фактори пожежi, отруювати навколишнє середовище (повiтря, воду, грунт, флору та фауну тощо), впливати на людину через шкiру, слизовi оболонки дихальних органiв шляхом безпосередньої дiї або на вiдстанi, речовини та матерiали подiляються на розряди:

– безпечнi;

– малонебезпечнi;

– небезпечнi;

– особливо небезпечнi;

В залежностi вiд того, до якого розряду вiдносяться речовини та матерiали, визначаються умови їхнього зберiгання.

5. До безпечних вiдносять негорючi речовини та матерiали у негорючiй упаковцi, якi в умовах пожежi не видiляють небезпечних (горючих, отруйних, їдких) продуктiв розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, їдких, екзотермiчних сумiшей з iншими речовинами.

Безпечнi речовини та матерiали зберiгаються у примiщеннях або на майданчиках будь-якого типу.

6. До малонебезпечних вiдносять такi горючi та важкогорючi речовини та матерiали, якi не вiдносяться до безпечних та на якi не розповсюджуються вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечних вiдносяться також негорючi речовини та матерiали у горючiй упаковцi.

Малонебезпечнi речовини та матерiали допускається зберiгати у примiщеннях усiх ступенiв вогнестiйкостi (окрiм V).

7. До небезпечних вiдносяться горючi та негорючi речовини i матерiали, що мають властивостi, прояв яких може призвести до вибуху, пожежi, загибелi, травмуванню, отруєнню, опромiненню, захворюванню людей та тварин, пошкодженню споруд, транспортних засобiв. Небезпечнi властивостi можуть проявлятися як за нормальних умов, так i за аварiйних, як у речовин у чистому виглядi, так i в разi взаємодiї їх з речовинами та матерiалами iнших категорiй, визначених у ГОСТ 19433-88. 

Небезпечнi речовини та матерiали необхiдно зберiгати у складах I i II ступенi вогнестiйкостi.

8. До особливо небезпечних вiдносяться такi небезпечнi (див. п. 7) речовини та матерiали, якi не сумiснi з речовинами i матерiалами однiєї з ними категорiї за ГОСТ 19433-88. 

Особливо небезпечнi речовини та матерiали необхiдно зберiгати у складах I i II ступеня вогнестiйкостi переважно в окремих будiвлях.

9. Небезпечнi матерiали та речовини згiдно з вимогами ГОСТ 19433-88 класифiкованi у залежностi вiд виду та ступенянебезпеки на класи, підкласи та категорії

10. Вiдомостi про належнiсть до вiдповiдного класу, пiдкласу, категорiї та можливiсть сумiсного зберiгання ряду найбiльш розповсюджених небезпечних та особливо небезпечних речовин та матерiалiв наведенi у таблицi.

Розділення речовин та матеріалів під час зберігання

Класифікація за ГОСТ 19433-88				Речовини, представники класів, підкласів, категорій	Індекси кате-горій, речовин, з якими допус-кається сумісне зберігання
Клас	Підклас	Індекс категорії	Назва класу, підкласу, категорії
1	2	3	4	5	6
2			Гази стиснені, зріджені та розчи-ені під тиском
	2.1		Незаймисті (негорючі) неотруйні гази
		211	¼ без додаткового виду не­безпеки	Гелій стиснений, закис азоту, азот, аргон, двуокис вуглецю	211, 221, 223, 231, 232, 241
		212*	¼окислювачі	Аргоно-киснева суміш, повітря стиснене, кисень суміші двуокису вуглецю з киснем	212, 222
	2.2		Отруйні гази
		221	¼ без додаткового виду небезпеки	Метил бромистий	211, 221, 223, 231, 232, 241
		222*	¼окислювачі	Хлор, хлор трифтористий, ангідрид сірчистий	212, 222
		223	¼ їдкі та (або) корозійні	Бор фтористий, бор хлористий, водень хлористий	211, 221, 223, 241
	2.3		Займисті (горючі) гази
		231	¼ без додаткового виду небезпеки	Вінілацетилен, водень стиснений, дифторхлоретан, метан, бутан, пропан	211, 221, 223, 231, 232, 241
		232	¼ їдкі та (або) корозійні	Ацетилен розчинений, етилен, бутилен	211, 221, 231, 232, 241
	2.4.		Отруйні і займисті гази
		241	¼ без додаткового виду небезпеки	Метил хлористий, окис етилену, сірководень, аміак, боретан, диціан, етиламін, окис вуглецю	221, 223, 231, 232, 241
3			Легкозаймисті рідини (ЛЗР)
	3.1		ЛЗР з температурою сплаху (tсп) нижче -180С
		311	¼ без додаткового виду	Газолін, ізопентан, циклогексан, гексан,	311, 315, 321, 325,
			небезпеки	ізопентан, петролевий ефір	331, 335, 616
		312*	¼ отруйні	Бензин етильований, сірковугилець, етил­меркаптан	312, 314, 322, 324, 611, 613, 824
		314*	¼ їдкі та (або) корозійні	Триетилхлорсилан, трихлосипан	312, 314, 611, 613, 824
		315	¼ слабоотруйні	Діетиламін, ефір етиловий	311, 315, 321, 325, 331, 335, 616

 

	3.2		ЛЗР з tсп від -180С до +230С
		321	¼ без додаткового виду небезпеки	Амілацетат, ацетон, бутилацетат	311, 315, 321,325, 331, 335, 616
		322*	¼ отруйні	Ацетонітрил, бензол, дихлоретан	312, 314, 322, 324, 611, 613, 824
		324*	¼ їдкі та (або) корозійні	Диметилдихлорсилан, метилхлорсилан, три­етилхлорсилан	312, 314, 322, 324, 611, 613, 824
		325	¼ слабоотруйні	Самін, сольвент, толуол	311, 315, 321, 325, 331, 335, 616
	3.3		ЛЗР з tсп від +230С до +610С
		331	¼ без додаткового виду небезпеки	Бутиллотакрилат, бутилбензол, діатол	311, 315, 321, 331, 335, 616
		335	¼ слабоотруйні	Дихлоретилен, дициклопентадіен, діетилбен­зол	311, 315, 321,323, 331, 335, 616
4.			Легкозаймисті тверді речовини (ЛЗТ)
	4.1		ЛЗТ
		411	¼ без додаткового виду небезпеки	Залізо карбоксільне, капролактам, колоксилін, акридин, камфора, нафталін, пірокахетин, сірка порошкова та комкова, целулоїд, папір індикаторний, фільтри паперові, целюлоза, віскосне волокно, синтетичне волокно та ін.	411, 413, 431, 432, 616, 617, 618, 811, 831, 821, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		413	¼ слабоотруйні	Фосфор червоний, фосфор п’ятисірчистий, фосфор трисірчистий	411, 413, 431, 432, 616, 617, 618, 811, 831, 821, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		417*	¼ що саморозкладаються за t не більше 500С з небезпекою розриву упаковки	Порофор 4Х3-57	417, 611
	4.2		Самозаймисті тверді речовини
		421	¼ без додаткового виду небезпеки	Гіпосульфіт натрію, нікельовий каталізатор, вугілля деревне, диметилмагній, диетилцинк, диетилмагній, триетилалюміній, цирконій металічний, порошки алюмінію, кальцію, цезію та ін.	421, 616, 617, 811, 821, 831, 932, 912, 915, 916, 921, 923
		422	¼ отруйні	Фосфор жовтий, трипропілбор	422, 611
	4.3		Речовини, що виділяють горючі гази, коли взаємодіють з водою
		431	¼ без додаткового виду небезпеки	Алюминию карбід, кальцію карбід, лужні та лужноземельгі метали (калій, літій, натрій та ін.), гідриди калію, алюмінію, кальцію, літію, магнію	411, 413, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		432	¼ отруйні	Фосфіди магнію, калію, натрію, кальцію, цезію, амальгами лужних металів	411, 413, 431, 432, 616, 617, 618, 811, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		436*	¼ їдкі та (або) корозійні	Диметилхлорсилан, метилдихлорсилан, метилхлорсилан	436, 611
5	Окислюючі речовини та оргвнічні перексиди
	5.1
		511	¼ без додаткового виду небез­пеки	Гуанідин азотнокислий, амоній азотнокислий, залізо азотнокисле та інші солі азотної кислоти, солі азотистої кислоти, солі марганцевої (перманганатної) кислоти, солі хлорної кислоти, пероксиди металів	511, 513, 616, 617, 811, 821, 831, 836, 915, 916, 921, 923
		512*	¼ отруйні	Барій бромнуватокислий, хромовий ангідрид, мідь двухромовокисла	512, 611, 816
		513	¼ слабоотруйні	Двуокис марганцю, двуокис свинцю	511, 513, 616, 617, 811, 821, 831, 836, 915, 916, 921, 923
	5.2		Органічні пероксиди
		523*	¼ вибухонебезпечні	Гідропероксид кумолу	523, 524
		524*	¼ без додаткового виду небез­пеки	Пероксид бензоїлу флекматизований, пероксид дикумілу	523, 524, 526, 611
		526*	¼ легкозаймисті	Пероксид дітребутилу	524, 526, 611
6			Отруйні речовини (ОР)
	6.1		ОР
		611*	¼ легкі без додаткового виду небезпеки	Алкіфенол, аміноанізоли, амінотолуоли	312, 314, 322, 324, 417, 422, 436, 512, 524, 526, 611, 613, 816, 824
		613	¼ легкі, легкозаймисті з tсп від +230С до +610С	N, N диметилиланілін, пестациди на основі триазинів рідків	312, 314, 322, 324, 611, 613, 816, 824
		616	¼ нелегкі без додаткового виду небезпеки	Берилій металічний та його сполуки, окис барію та сполуки барію, окис кадмию та сполуки кадмію, миш’як та його сполуки, ртуть та її сполуки, свинець та його сполуки	311, 315, 321,325, 331, 335, 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		617	¼ нелегкі їдкі та (або) корозійні	Нітрацен, гідрат окису барію	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		618	¼ нелегкі легкозаймисті, тверді	Пестициди, що містять миш’як, мідь, олово	411, 413, 431, 432, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
8			¼ їдкі та (або) корозійні речовини
	8.1		¼ їдкі та (або) корозійні речовини, що мають кислотні властивості
		811	¼ без додаткового виду небезпеки	Азотна кислота та її суміші, сірчана кислота та її суміші, соляна кислота, електролит кислотний, ортофосфорна кислота та ін.	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		816*	¼ отруйні	Амоній фтористий кислий, водень фтористий, кислота бромистоводнева	512, 611, 613, 816, 824
	8.2		Їдкі та (або) корозійні речовини, що мають основні властивості
		821	¼ без додаткового виду небез­пеки	Аміак водний, вапно негашене, окис калію, окис натрію, гідроокис калію, гідроокис натрію та ін.	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		824	¼ легкозаймисті з tсп від +230С до +610С	Етилендіамін, циклогексиламін, гидразину гідрат	312, 314, 322, 324, 611, 613, 816, 824
	8.3		Різні їдкі та (або) корозійні речовини
		831	¼ без додаткового виду небез­пеки	Бром та розчини брому, йод кристалічний, гіпохлорід натрію та інші солі хлорнуватистої кислоти, залізо хлорне, алюміній бромистий, алюмокалійовий галун, амоній роданистий, бісульфат натрію та ін.	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		836	¼ отруйні	Бензоїл хлористий, йод однохлористий, сурма п’ятифториста	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
9			Інші небезпечні речовини
	9.1		Речовини, що не віднесені до класів 1-8
		911	¼ в аерозольній упаковці		911
		912	¼ горючі речовини з tсп від +160С до +900С	Альдол, бутиролактон, бензиловий спирт, бензилбензоакт, безилацетат, гліцерин, диметилфтолат, діоктиолфталат, адипінова, валеріанова, каприлова, масляна кислоти, кислотні та основні барвники, масло касторове, проландіол, триетаноламін та ін.	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		915	¼ малонебезпечні, отруйні	Купорос залізний, амоній хлористий	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		916	¼ слабкі їдкі та (або) корозійні речовини	Окис міді, мідь бромиста, мідь хлориста	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
	9.2		Речовини, що стають небезпечними при зберіганні
		921	¼ що виділять горючі гази при контакті з водою	Метилкарбітол, метол, метилсаліцилат	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923
		923	¼ їдкі та (або) корозійні	Амоній бромистий, амоній фосфорнокислий, залізо сірчанокисле, калій оцтовокислий, натрій бромистий, калій йодистий, калій хлористий, калій та натрій вуглекислі тощо	411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923

 

Примітки:

1.  Позначкою ^* відмічено індекси категорій речовин та матеріалів, що відносяться до особливо небезпечних.

2.  Під сумісним зберіганням мається на увазі, що речовини та матеріали можуть знаходитися в одному відсіку складу або на одному майданчику. При цьому відстстань між ними повинна відповідати вимогам нормативних документів.

3.  Речовини, що не увійшли до таблиці, відносять до відповідного класу, підкласу, категорії на підставі пожежонебезпечних та токсичних характеристик, вказаних в стандарті або технічних умовах, на дану речовину та керуючись вимогами ГОСТ 19433-88.

4.Питання про сумісне зберігання речовини з невідомими пожежонебезпечними та токсикологічними властивостями може бути вирішене лише після вивчення їхніх відповідних характеристик з наступним віднесенням речовини до відповідного розряду небезпеки, визначенням можливості сумісного їх зберігання з іншими речовинами та матеріалами (див. ГОСТ 12.1.004-91) та обов’язковим узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

Додаток 11

Фізико-хімічні та токс­икологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин

Назва речовини

Характеристика речовин

ГДК у повітрі робочої зони, мг/куб,м

Клас небезпеки, агрегат­ний стан речови-ни

Нижня концентраційна межа спалах­нення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м

Темпера­­тура, ­0C

Токсич­не діяння на організм людини­­­­

спалаху

само-зай­мання

Акролеїн

Барвиста легкозаймиста рі­дина з різким запахом. Пари в суміші з повітрям вибухонебезпечні, токсичні

0,2

2; П

2,8

-26

234

Дуже подразнює слизові обо­лонки, спричиняє сльозоточи­вість, кон’юктивіт, набряк очей, при високих концентраціях – запаморо чення, біль у шлунку, уповільнення пульсу, сніміння кінчиків пальців, втрату сві­домості

Амоніак

Безбарв- ний пальний газ з різким запахом, вибухо­небезпеч-ний

20

4; П

15 (у повітрі) 13,5 (у кисні)

650

Подразнює верхні дихальні шляхи, при висо- ких концен­траціях викликає корчі та збуджує нервову систему; на шкірі спричи- няє опіки

Анілін

Безбарвна пальна оліїста рідина, що швидко темніє на повітрі

0,1

2; П

1,2

79

617

Отруйний, впливає на кров, цен­ральну нервову систему, сприч­иняє екзему

Ацети- лен

Безбарв- ний пальний вибу­хонебезпечний газ

2,5

335

Посідає наркотичну дію, в суміші з повітрям спричиняє духу нас­лідком зменшення вмісту кисню в повітрі

Бензин (авіа­ційний, авто­мобіль- ний, “кало-ша”)

Безбарвна легкозаймиста рідина

0,3 300 ( в перерахунку на С0)

4; П

0,79 0,79

-34 -36

300 300

Спричиняє різноманітні ураження нервової системи, злущування, шкіри, дерматити з горбкувато- пузирчастими висипами

Бензол

Безбарвна легкозай- миста рідина

5

2; П

1, 4

-11

562

Спричиняє наркотичне та су­домливе діяння, сильно вражає шкіру; при дуже високих кон­центраціях – миттєва втрата

свідомості та смерть

Метил бромис- тий

Газ, не розчин- ний у воді, але добре розчинний у органіч- них розчинах

1

1; П

Має солодкуватий наркотичний запах

Барію сульфат

Вибухопожежонебезпеч­ний

0,5

а

—

—

—

Спричиняє запалення головного мозку, спазм судин міокарда, ураження печінки, стійкі нервово- психічні розлади

Ізомасляний альдегід

Легкозаймиста рідина з різким неприємним запа­хом

5

3; П

1,9

-2,1

183

Подразню юче діє на слизові обо­лонки очей, дихальної шляхів, порушує центральну нервову си­стему

Калій двох­ромокислий, хромпік калієвий

Кристалічна речовина оранжево-червоного коль­ору, сильний окислювач

0,01(у перерахунку на CrO3)

1; а

Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів, шкіри; при тривалому діянні - ураження легень

Калію гідроокис

Тверда негорюча речо­вина

0,5 (аерозоль)

2; а

Діє припікаючи на шкіру, спри­чиняє виразки та дермантити, важкі опіки очей

Калій мар­ганцевокис­лий

Кристалічна речовина пурурового кольору. Окислювач

0,2 (у перерахунку на Mn)

Сполуки марганцю є отруйними, діють на центральну нервову систему, спричиняють дерман­тити та екзему

Калію гідро­тетрат (вин­ний камінь)

6

а

205

411

Підразнює верхні дихальні шляхи

Калію гек­саціанофер­рат (гідрат)

(Жовта кров’яна сіль) ви­бухопоже- Жонебез- печний

п+а

При нагріванні до 40-500С розкладається з вивільненням ціаністого водню, який викликає отруєння

Кальцію гіпо­хлорит (хлорне вапно)

Вибухопо- жежонебезпеч­ний (сильний окислювач)

1 (за хлором) 2

а

Подразнює дихальні шляхи, очі, шкіру. Пошкоджує зуби. Спричиняє токсичний гепатит, атрофію шкіри

Кальцію дигідрофосфат+кальцію сульфат (су­перфосфат)

Вибухопожежонебезпеч­ний

6

4; а

Спричиняє дерматит шкіри, а по­трапляючи до очей - кон’юк­тивіти, набряк повік, прорив рогівки, випадання райдужки, зміни кісток передпліччя, невра­лгічні розлади

Кальцію карбонат (вапняк, крейда)

Вибухопожежонебезпеч­ний

6

4; а

Спричиняє атрофічні катари верхніх дихальних шляхів, емфіземи легень, бронхіти, гастрити та порушення функції печінки

Кальцію окис (негаше-не вапно)

Вибухопожежонебез-печ­ний

5

а

Спричиняє атрофічні зміни сли­зової верхнії дихальних шляхів, пневмосклероз та емфіземи легень. У разі потраплення на шкіру - важкі опіки

Кальций хлорис-тий

Вибухопожежонебез-печ­ний

а

Загальне отруєння при прийманні усередину значних доз, катари слизової оболонки носа

Гас

Легкозай- миста рідина

300 (в перера-хунку на С)

4; П

1,4

27

250

Спричиняє різноманітні ураження нервової системи, подразнює слизові оболонки та шкіру

Кислота азотна

Негорюча, безбарвна їдка рідина, сильний окислю­вач

5

2; П

При вдиханні парів спричиняє набряк легень, руйнування зубів, кон’юктивіти, важкі опіки, екземи

Кислота сірчана

Їдка оліїста негорюча рідина

1

2; П

Подразнює та припікає слизові верхніх дихальних шляхів, уражує легені. Потрапляючи на шкіри, спричиняє важкі опіки

Кислота соляна

Безбарвна, непальна їдка рідина; “димить” на повіт­рі

5

2; п

У високих концентраціях спри­чиняє подразнення верхніх ди­хальних шляхів, слизових носа, очей, можливі запальні захво­рювання шкіри

Кислота оцтова

Безбарвна легкозай- миста рідина

5

3;п

3,3

38

454

Пари спричиняють подразнення слизових носа та дихальних шляхів, очей, опіки шкіри

Кислота щавеле- ва

Біла порошку- вата негорю­ча речовина

1

Спричиняє подразнення слизових стравоходу, шлунка, дихальних шляхів, шкіри

КсиЛол

Прозора легкорух- лива безбарвна легкозай- миста рідина

50

3; а

1,0

29

590

Наркотик; спричиняє подразнення кровотворних органів, екземи та інші шкірні захворювання

Міді сульфат (мідний купорос)

Вибухоне- безпечний

5

3; а

Спричиняє функціональні розлади нервової системи, порушення функцій печінки

Ментол

Кристаліч- на горюча речовина з різким запахом

0,01-0,05

п

0,73

70

275

У високих концентраціях пари посідають наркотичне діяння; здатний викликати ураження нирок, дерматити

Метан

Безбарв- ний пальний газ без запаху

300

5

-187,8

537

Являє собою надзвичайно сильний наркотик; спричиняє ядуху, блювання головний біль, втрату свідомості

Натрій дво­хромово- кис­лий; хромпік натріє- вий

Кристаліч- на негорюча ре­човина оранжево-черво­ного кольору. Сильний окислювач

0,01 (у перерахунку на CrO3)

1; а

Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів, шкіри; у разі довгочасного діяння вражає легені

Натрію гідроксид (їдкий натр)

Біла непрозора надзви­чайно гігроскопіч- на речо­вина

0,5 (аерозоль)

2; а

Подразнює верхні дихальні шляхи, діє припікаючи на шкіру, спричиняє виразки та важкі опіки очей

Натрію карбонат,сода кальцінована

Кристаліч- на негорю- ча, ду­же гігроскопіч- на речовина

2

3;а

Вдихання пилу може спричинити подразнення верхніх дихальних шляхів, кон’юктивіт; при роботі з розчинами можливі екземи

Сірчис- тий ангідрид

Безварв- ний газ з різким запахом

10

3; п

Подразнює дихальні шляхи, спри­чиняє спазм бронхів; порушує вуглеводний та білковий обмін; впливає на кров

Скипи- дар

Безбарвна або зеленкува- то-жовта легкозай- миста рідина

300 ( у перерахунку на С)

4; П

0,8

34

300

Подразнює, а потім поралізує нервову систему; пари подразнюють очі і дихальні шляхи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок

Спирт бутило- вий; бутанол-1

Безбарвна легкозай- миста рідина

10

3; п

1,7

34-41

345

Наркотик, пари якого діють подразнюючи на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів; іноді спричиняє дерматити та екземи

Спирт гідроліз- ний

Безбарвна легкозай- миста рідина

1000

3; п

3,61

13

365

Токсичніший від етилового спирту. Наркотик, що спричиняє збудження, а згодом - параліч нервової системи. При тривалому діянні - важкі захворювання печінки, серцево-судинної сис­теми, шлунка

Спирт ізаміловий

Безбарвна отруйна легко­займиста рідина

10

3; п

1,4

40-50

350

Пари спричиняють подразнення слизових оболонок, кашель, запаморочення, блювання. На шкіру діє подразнююче

Спирт метило- вий, метанол

Безбарвна легкозай- миста рідина

5

3; п

6

8

464

Сильна, переважно нервова та судинна отрута; вражає зоровий нерв та сітківку ока; пари сильно подразнюють дихальні шляхи

Спирт етиловий

Безбарвна легкозай- миста рідина

1000

3; п

3.6

13

404

Наркотик, який спочатку викликає збудження, а згодом - параліч центральної нервової системи. При тривалому діянні - тяжкі органічні захворювання централь­ної нервової системи, стравного тракту, серцево-судинной систе­ми, печінки

Толуол, метил- бензол

Безбарвна легкозай- миста рідина з аромати- ним запахом

50

3; п

1,3

4,4

536

наркотики. Спричиняють подразнення слизових оболонок, нервові розлади, зміни у крові. Іноді спостерігаються дерматити

Уайт-спіріт

Безбарвна легкозай- миста рідина

300 ( у перерахунку на 0С)

4; п

43

260

Може спричинити різноманітні ураження нервової системи

Вуглецю двоокис, вуглекислий газ

Безбарв- ний негорючий газ з кислуватим запахом

0,5 % об’єму при 20 % 0,2

4; п

Наркотик, подразнює слизові оболонки, спричиняє шум у вухах, запаморочення

Вуглецю окис, чадний газ

Безбарв- ний негорючий газ без запаха

20

4; п

12,5

610

Спричиняє запаморочення, уражає нервову систему, органи дихання, шкіру

Вуглець чотирьох-хлорис- тий

Безбарвна летюча негорюча рідина

20

2; п

При зіткненні з полу-м’ям або розжарени-ми пред-мета-ми розк-лада-ється, утво-рюю-чи фос-ген

Наркотик. Спричиняє ураження печінки, нирок, дерматити та кропив’янку

Оцтовий ангідрид

Безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом

5

3; п

1,21

40

360

Діяння схоже на оцтову кислоту, але більш сильне. Спричиняє кон’юктивіт, шлунково-кишкові розлади

Фенол

Безбарвна кристаліч- на речовина

0,3

2; п

0,3

75

595

Подразнює дихальні шляхи, спричиняє розлад травлення, блювоту, безсоння, при потра­плянні на шкіру розчину - опіки, дерматити наркотик, що токсично впливає на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дер­матити та екзему

Хлорамін Б

Біла порошкоподібна ре­човина з запахом хлору. Окислювач

0,03

2; а

Здатний спричинити бронхіальну астму

Хлоро- форм

Негорюча рідина

20

2; п

Наркотик, що токсично впливає на обмін речовин та на печінку. Іноді спричиняє дерматити та екзему.

Етил-ацетат (входить до складу складних ефірів)

Рідина з приємним запахом

200

4; п

2,18

-3

426,7

Наркотик, Пари подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів та очей; спричиняє дерматити та екземи

Ефір ізоаміло- вий

Легкозай- миста рідина

48

280

Збуджує центральну нервову систему, підвищує кров’яний тиск

Хлор

Газ жовто-зеленого коль­ору

0,3

2; п

Має дуже різкий запах, спричиняє дуже сильне подразнення дихальних шляхів та запалення слизових оболонок

Додаток 12