8.2. Вимоги до головних елементів конструкції

8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів та покрить, які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами, має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров’я України, якщо щодо них немає діючого дозволу.

8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати:

– вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та цих Правил;

– вимоги санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування;

– особливості транспортування устаткування до місця установлення;

– вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та пристосувань для монтажу.

8.2.3. Устаткування, що виділяє тепло, повинне бути теплоізольоване таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 ^оС.

Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не до­пускається.

Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій, який виключає його пуск при відсутності холодоагента.

8.2.4. Устаткування або частини його, що є джерелами виділення вологи, газів та пилу, повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметич­ність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей, обертових валів тощо повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані міс­цеві відсмоктувачі або пристрої для уловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря, що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них людей.

8.2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.

8.2.6. Фланцеві з’єднання, сальники насосів та мішалок, крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю (вуглеводів жирного та ароматичного рядів, чотирихлористого вуглецю тощо) повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин, що труться.

8.2.7. Виробниче устаткування, для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження, порушення послідовності роботи механізмів, спад напруги в електричній мережі, а також тиску у пневмо або гідросистемі нижче допустимих граничних значень, повинне мати відповідні запобіжні пристрої та блокування.

8.2.8. При встановленні вимірювальних приладів, апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи, що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру.

8.2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів, розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування, повинна бути автоматичною або дистанційною.

8.2.10. Конструкція машин, апаратів, посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони при їх заповненні, добавленні компонентів, рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту.

8.2.11. Складальні одиниці устаткування, які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування, повинні бути обладнані стопорними пристроями, які виключають можливість такого самочинного переміщення.

Конструкція накривок до машин, апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не менше двох радіан або накривки повинні бути обладнані фіксатором положення Відчинено”. Застосовувати для цієї мети гачки, дріт тощо не дозволяється.

8.2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування.

8.2.13. Завантаження, переміщення, вивантаження та транс­портування устаткування повинні бути механізовані.

8.2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати:

– шумову характеристику — за ГОСТ 12.1.029–80;

– вібрацію — за ГОСТ 12.1.012–90. 

8.2.15. Конструкція устаткування не повинна затруднювати вивантаження, повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування, повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення застійних зон.

Очищення та миття повинні забезпечуватись, як правило, без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки (видалення залишку, промивка, пропарювання, дегазація) повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу.

8.2.16. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів, що легко випаровуються при температурі вище 45 ^оС, повинні мати розташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійно діючими приладами-покажчиками рівня продукту в ємкості.

Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45 ^оС та нижче повинні мати нижні самоущільнювані люки, що відчиняються усередину. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати, розташовані під накривкою.

8.2.17. Резервуари, збірники, апарати, мірники, які заповняюються шкідливими, вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами, повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин, що працюють під тиском, повинна бути передбачена можливість передачі їх вмісту при допомозі насосів, самопливом та іншими засобами до складських резервуарів, технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів.

8.2.18. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня, нижнього — від одного.

8.2.19. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних про­дуктів в апаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобів вимірювань, що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів.

Засоби виміру рівня мірними рейками, штоками тощо, пов’язані з необхідністю розгерметизації апаратури, не допускаються.

8.2.20. Технологічне устаткування, де в разі пуску у роботу або зупинки, а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами.

Замість інертного газу, там де це допускається за умовами технології, можливе застосування водяної пари.

8.2.21. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів (мішалки, змі­йовики, скребки, вивантажувальні шнеки тощо) при відкриванні накривок люків (лазів) та виключають можливість їх включення при відкритих накривках.

8.2.22. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями, регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами.

8.2.23. Машини та устаткування повинні мати форму, конфігурацію, обробку та лакофарбне покриття, які забезпечують:

– вільне обслуговування (пуск, зупинка, мащення, огляд, регулювання тощо);

– прибирання, миття, протирання машини до повного видалення з неї бруду, пилу тощо;

– обробка та лакофарбне покриття повинні бути механічно міцними, стійкими щодо дії кліматичних факторів, миючих рідин та виробничих середовищ.

При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори:

– розпізнавального забарвлення — відповідно з ГОСТ 14202–69;

– сигнальні та безпеки — відповідно з ГОСТ 12.4.026–76.