6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації

6.7.1. Загальні вимоги

6.7.1.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01–85, СНиП 2.04.02–84, СНиП 2.04.03–85 і ГОСТ 12.3.006–75.

6.7.1.2. В усіх типах будівель, які зводяться у каналізованих районах, слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та каналізації.

6.7.1.3. Якість холодної та гарячої води, що використовується для господарсько-питних потреб, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874–82.

Якість води, яка використовується для виробничих потреб, повинна відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на продукцію, що випускається, та забезпечувати від­повідні санітарно-гігієнічні умови для обслуговуючого персоналу.

6.7.1.4. У разі приєднання каналізаційних мереж промислових підприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеного пункту слід передбачати випуски з контроль­ними колодязями, що розміщені поза межами під­приємства.

Необхідно передбачати пристрої для вимірювання кіль­кості стічних вод, що скидаються від кожного підприємства.

6.7.1.5. Об’єднання виробничих стічних вод кількох під­приємств допускається після контрольного колодязя кожного з підприємств.

6.7.1.6. Вся розподільча мережа водопостачання та каналізації повинна бути позначена на генеральному плані підпри­ємства. Окрім того, на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водопровідних та каналізаційних мереж і споруд з наведенням усіх технічних даних (матеріалу та розмірів трубопроводів, колодязів, камер, глибини закладання, категорії грунтів, арматури тощо) з прив’язками до будинків або опорних пунктів, а також особливими даними щодо можливих загазованості та затоплювання колодязів та камер. Всі зміни при ремонті і реконструкції мереж та споруд повинні наноситись на виконавчі креслення.

6.7.2. Вимоги до систем водопостачання

6.7.2.1. Розміщення, влаштування, експлуатація та порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01–85, СНиП 2.04.02–84.

Водопровідні мережі повинні бути закільцевані.

6.7.2.2. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи під­земних джерел, що знаходиться у веденні підприємства, повинна мати технічну документацію, погоджену у встановленому порядку з місцевими органами санітарного нагляду.

6.7.2.3. Резервуари води для технологічних та господарсько — питних потреб, що розташовані поза будівлями, повинні бути закритими, а резервуари, що розміщені у зем­лі, обнесені огорожею висотою не менше 1 м.

6.7.2.4. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого санітарного режиму, розміри якої встановлюються за діючими СНиПами та погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена, нічної пори освітлена.

6.7.2.5. Господарсько — питний водопровід, який живиться від міського водопроводу, не повинен мати безпосереднього з’єднання з водопроводом, який живиться від місцевого джерела водопостачання, а також з водопроводом, який подає воду непитної якості.

6.7.2.6. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газованою водою слід передбачати на відстані не більше 75 м від робочих місць у будівлях.

6.7.2.7. На підприємствах, де джерела питного водопостачання не забезпечують всіх потреб споживачів, за наявності техніко-економічного обгрунтування та за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якості до пісуарів та змивних бачків унітазів.

6.7.2.8. Прокладання труб водопостачання у приміщеннях електрощитової та холодильних камерах не дозволяється.

6.7.2.9. Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів не допускається.