Дисц. «Контролінг».Тема: „Системи та методи калькулювання витрат”

Питання 2. Розподіл комплексних витрат між спільно виробляємими продуктами.

Виробництво, в якому з однієї сировини і в єдиному технологічному процесі отримують декілька видів продукції, називають комплексним. Продукти, які отримані з однієї сировини і в результаті одного технологічного процесу називають спільно виробленими продуктами або спільними продуктами. Такі продукти неможливо ідентифікувати як різні до досягнення визначеної точки в процесі виробництва, яка має назву точка розділення (див. рис.1).

Точка розділення – точка технологічного процесу, в якій є можливість відокремити спільні продукти.

Витрати на виробництво спільних продуктів, які виникають до точки розділу, називають спільними витратами.

Спільні витрати – витрати одного процесу, в результаті якого одночасно виробляється кілька продуктів.

Таким чином, витрати в комплексному виробництві складаються зі спільних витрат (витрат до точки розділення) та подальших або відокремлених витрат, що виникають після точки розділення. Тому калькулювання собівартості спільних продуктів охоп­лює дві стадії (рис. 1):

1) розподіл спільних витрат між спільними продуктами;

2 ) розрахунок витрат на виробництво кожного спільного продукту після точки розділення.

Рис. 1 Калькулювання собівартості спільних продуктів

Для розподілу спільних витрат виділяють наступні методи:

• метод натуральних одиниць;

• метод вартості реалізації;

• метод чистої вартості можливої реалізації;

• метод постійної частки прибутку.

• Метод з використанням спеціальних коефіцієнтів витрат

Д ля розглядання цих методів скористаємося вихідними даними, наведеними на рис. 2.

Рис. 2 Витрати спільного виробництва – вихідні дані

Метод натуральних одиниць

Це метод розподілу спільних витрат пропорційно натуральному обсягу виробництва спільних продуктів.

Таблиця 1 – Розподіл спільних витрат методом натуральних одиниць

Продукти	Обсяг виробництва, од	Питома вага спільних продуктів	Розподілені спільні витрати, грн	Спільні витрати на одиницю продукції, грн
А	4 000	1/3	20 000	5
В	2 000	1/6	10 000	5
С	6 000	1/2	30 000	5
Всього	12 000		60 000

При використанні цього методу припускають, що собівартість одиниці кожного виду спільного продукту однакова. Отже спільні витрати можна розподілити:

собівартість одиниці продукції – 60000 : 12000 = 5 грн/од;

розподіл спільних витрат:

продукт А: 4000  5 = 20 000 грн;

продукт В: 2000  5 = 10 000 грн;

продукт С: 6000  5 = 30 000 грн.

Метод натуральних одиниць доцільний лише тоді, коли спільні продукти мають відносно рівну вартість. Проте якщо ціни реалізації сумісних продуктів значно відрізняються, то припущення про однакове значення собівартості одиниці кожного виду продукції призведе до значного викривлення собі­вартості спільних продуктів і відповідно прибутку (див. табл.2)

Таблиця 2– Розрахунок прибутку від виробництва спільних продуктів при використанні методу натуральних одиниць

Продук ти	Чистий доход від реалізації, грн	Повні витрати, грн	Прибуток (збиток), грн	Рентабельність продукції, %
А	36 000	20 000 + 8 000 = 28000	8 000	28,5
В	60 000	10 000 + 10 000 = 20000	40 000	200
С	24 000	30 000 + 2 000 = 32000	-8 000	-25
Всього	120 000	80 000	40 000	-

У даному прикладі на продукт С віднесено найбільшу частину спільних витрат, але ж доход від реалізації цієї продукції найменший, тому отримано збиток. І навпаки, на продукт В віднесено найменшу частину спільних витрат, а його доход від реалізації найбільший, отже отримано у кінцевому результаті найбільший прибуток.

Застосування методу натуральних одиниць неможливе у випадках різних натуральних вимірників обсягу виробництва спільних продуктів.