Навчальний елемент 7.6. Інформаційне забезпечення науково-технічного прогресу

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• забезпечення інформаційними ресурсами наукових закладів;

• задачі щодо інформаційного забезпечення розвитку науки та техніки.

Порядок опрацювання навчального елемента:

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1. Які задачі інформаційного забезпечення науково-технічного прогресу?

2. Яку роль відіграють банки даних в інформаційному забезпеченні користувачів?

3. Як удосконалюють форми управління інформаційними ресурсами?

4. Які методи управління інформаційними ресурсами використовують сьогодні?

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці теми.

Теоретичний матеріал

Проілюструємо можливості інтегральних банків даних на прикладах вирішення характерних задач управління науково-технічними дослідженнями (НТД) на загальнодержавному рівні.

Прийняття рішення про створення нового наукового закладу. Звичайно пропозиції з цього питання вносить відповідне галузеве міністерство чи урядовий орган галузі. Для прийняття рішення необхідно, принаймні, володіти наступними даними:

• які наукові заклади проводять дослідження з тематики наукового закладу, що проектується;

• якими ресурсами володіють ці наукові заклади й яка питома вага використання їх ресурсів для виконання робіт з тематики наукового закладу, що проектується.

Аналіз таких відомостей може навести, зокрема, до одного з варіантів рішень:

• створення нового закладу доцільне та можливе;

• немає необхідності створювати новий науковий заклад, оскільки є інший науковий заклад, що розробляє відповідну тематику та володіє необхідними ресурсами для розвитку робіт у потрібному об’ємі;

• доцільно розвивати роботи з даної тематики в одному з існуючих наукових закладів, або шляхом надання йому додаткових ресурсів, або шляхом переведення в цей науковий заклад підрозділів з інших наукових закладів і об’єднання ресурсів з метою концентрації їх в одному закладі.

Відомості для обумовленого прийняття рішення надходять до банку даних частково з джерел науково-технічного інформування, частково з матеріалів звітності.

Виникнення нової, але важливої проблеми нерідко призводить до необхідності створення цілої системи нових наукових і конструкторських колективів, що комплектуються з наукових працівників і фахівців, які не мали раніше відношення до нового кола задач і, як наслідок, не володіли науково-технічними інформаційними ресурсами.

Створення банку даних для інформаційного забезпечення управління науково-технічними дослідженнями, а тим більше об’єднання їх в мережу висуває багато складних і нових задач як стосовно номенклатури даних, що зберігаються в банках даних відповідних рівнів, методів отримання цих даних з різних джерел інформаційних матеріалів, так і програмного забезпечення і вимог до комп’ютерної, офісної і організаційної техніки та каналів зв’язку, що використовуються.

Особливої гостроти набуває проблема взаємозв’язків та сумісності окремих банків даних при формуванні мережі. В наш час вирішені далеко не всі задачі теоретичного, технічного й організаційного характеру, пов’язані з впровадженням комплексного інформаційного забезпечення управління науково-технічними дослідженнями. Але це не повинно затримувати реалізацію проблеми освоєння головних комплексних інформаційних систем всіх рівнів.

Для реалізації управління НТД і вирішення комплексних задач необхідно своєчасно оволодіти достатньо повними та вірогідними інформаційними матеріалами, що характеризують стан системи управління та її ефективності.

Серед комплексних задач можна назвати:

1. Визначення цілей і завдань науково-технічних досліджень на перспективний і заданий період, виходячи з загальних потреб економічного та соціального розвитку країни;

2. Виявлення потенціалу наукових установ і вплив на нього з урахуванням наявних обмежень економічного та соціального характеру;

3. Формування та реалізація конкретних планів науково-технічного розвитку, що охоплює всі рівні народного господарства.

Такі інформаційні матеріали потрібні для обумовлення прийняття раціональних рішень, і повинні перш за все містити наступні відомості:

1. Дані про технічний рівень і економічну ефективність виробництва в галузях народного господарства і в країні в цілому;

2. Відомості про науковий і технічний потенціал і ресурси наукових закладів, КБ і проектних інститутів, а також їх експериментальних баз і дослідних цехів, ділянок і установ промислових і сільськогосподарських підприємств;

3. Дані про загальну кількість наукових працівників і конструкторів, їх спеціальність, плани підготовки наукових працівників і інших фахівців, необхідних для комплектування основних кадрів наукових закладів і КБ;

4. Відомості про тематику планових і виконуваних досліджень і розробок, і отримані результати в ході їх впровадження у виробництво.

Таким чином, інформаційні ресурси, необхідні для управління НТД, мають комплексний характер, включають економічні, економічно-технічні та науково-технічні інформаційні ресурси. Лише об’єднання всіх цих видів інформаційних ресурсів забезпечить об’єктивний добір необхідних управлінських рішень. Це означає, що інформаційні ресурси стають однією зі складових ресурсів, що використовують при управлінні науково-технічними дослідженнями.

В основі НТП лежить цілеспрямований розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Але результати досліджень мають вплив на суспільне виробництво лише після того, як вони пройдуть етапи дослідного конструювання та проектування, дослідного виробництва та підготовки до широкого застосування нових технічних засобів і нових технологічних знахідок. Тому всі ланки ланцюга “наука – виробництво” взаємопов’язані та повинні розглядатися як єдина система.

У процесі управління НТД інформаційні ресурси використовують комплексно на різних етапах і рівнях управління. Вага економічних, технічно-економічних та науково-технічних інформаційних ресурсів різна. Зокрема, на вищих рівнях керівництва особливо велика вага економічних, прогнозних і звітно-статистичних інформаційних ресурсів. Науково-технічні інформаційні матеріали широко використовують при аналізі проектів, планів досліджень, розробок і при оцінюванні їх результатів в співставленні з аналогічними роботами в країні та за кордоном. Порівняно невелику вагу має вона при розподілі ресурсів для виконання робіт, включених в план, економічні інформаційні ресурси слабо використовуються на нижчих рівнях управління.

Слід підкреслити, що документи певного виду можуть слугувати джерелом різних типів відомостей. Наприклад, прогнози з найважливіших науково-технічних проблем містять в рівній мірі економічні, техніко-економічні та науково-технічні інформаційні матеріали, реєстраційні карти, що відображають науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, одночасно містять елементи, що характеризують об’єм витрат і терміни проведення робіт, ще більш повні та різноманітні відомості містять звіти про НДДКР і інформаційні карти, що їх супроводжують.

Раціональною формою використання цих інформаційних матеріалів для підготовки і прийняття рішень є система інформаційного забезпечення процесу управління науково-технічними дослідженнями на відміну від інформаційного обслуговування окремих користувачів чи груп користувачів, характерних для практики органів НТІ. Методи інформаційного забезпечення управління НТД істотно відрізняються в залежності від рівня управління та функцій даного органу управління. Так, наприклад, на галузевому рівні вже є досвід інформаційного дослідження при формуванні нових робіт, інформаційного опонування проектів планів науково-дослідних закладів. На загальнодержавному рівні статистичні дані й узагальнення відомостей про стан і результати науково-технічних досліджень та розробок в Україні і за кордоном є основою для формування координаційних планів з найважливіших НТД. На всіх рівнях управління в передплановий період використовують доповіді державних, галузевих, обласних і міжгалузевих органів про найбільш ефективні технічні досягнення в країні та за кордоном, що визначають шляхи науково-технічного прогресу у відповідній галузі.

Досить важливу роль у формуванні та коригуванні проектів планів робіт наукових закладів відіграють відомості про заново розпочаті, виконувані та завершені дослідження та розробки, що накопичуються в загальнодержавному масштабі та поширюються серед організацій і підприємств Державного центру НТІ. Аналізування даних, отриманих від науково-дослідних закладів показує, що використання цих інформаційних ресурсів за рахунок усунення дублювання робіт і їх етапів і застосування результатів інших закладів забезпечує зниження витрат на виконання однієї теми в середньому на 8,5 тисяч гривень і скорочення терміну виконання робіт на 4 місяці (по відношенню до середнього терміну виконання НДР по країні приблизно в три роки). В багатьох випадках головну роль в інформаційному забезпеченні управління науково-технічними дослідженнями відіграють органи НТІ, причому в більшості галузей вони організаційно оформлені як інститути інформаційного і техніко-економічного дослідження і мають у своєму складі відповідні підрозділи, що працюють з усіма видами джерел інформаційних матеріалів, необхідних для управління науково-технічним розвитком галузі.

Разом з тим нерідко опрацювання різних типів інформаційних ресурсів проводяться незалежно в різних службах, що створює перешкоди для комплексного інформаційного забезпечення управління НТД. У відношенні органів науково-технічного інформування, це в значній мірі пояснюється недооцінкою ролі НТІ для ефективного управління.

В багатьох випадках основну роль в інформаційному забезпеченні управління НТД відіграють органи науково-технічного інформування, причому в більшості галузей вони організаційно оформлені як інститути інформування та техніко-економічних досліджень і мають в своєму складі відповідні підрозділи, що працюють з усіма видами джерел інформаційних матеріалів, що необхідні для управління науково-технічним розвитком галузі.

Удосконалення форм і методів управління та створення автоматизованої системи управління (АСУ) народним господарством на різних рівнях створюються умови для більш ефективного комплексного використання численних і різноманітних джерел інформаційних матеріалів стосовно можливостей їх зберігання за допомогою сучасних комп’ютерних техніки. При цьому масиви зберігання інформаційних ресурсів на машинних носіях утворюють інтегральні „банки даних” для управління НТД, а вторинне опрацювання та формальний аналіз накопичених інформаційних ресурсів здійснюють з використанням комп’ютера.

Такі “банки даних” для кожної ланки управління повинні входити до складу інформаційного забезпечення відповідних НДР.

“Банк даних” формують шляхом вибирання необхідних інформаційних матеріалів з будь-яких підсистем, в яких накопичені відповідні відомості. При цьому форма подання даних може трансформуватися з урахуванням специфіки масивів “банку даних”.

Ієрархію системи “банків даних” визначає ієрархія системи управління НТД. При цьому більш високі рівні управління вимагають більш солідних “банків даних” зі скороченням основної деталізації інформаційних ресурсів, інакше ці рівні управління позбавляться можливості аналізу ситуацій при підготовці та прийнятті рішень. Наприклад, при побудові “банку даних” необхідно скоротити інформаційні матеріали, що стосуються кожного науково-дослідного інституту, підприємства та конструкторського бюро.

„Банки даних” високого рівня дозволяють зменшити об’єм інформаційних ресурсів у „банках даних” нижчих рівнів при оперативному забезпеченні їх потреб при виникненні „банків даних” високого рівня. Тому необхідно первісно створити мережу взаємопов’язаних „банків даних” в державних інформаційних центрах з під’єднанням до неї галузевих і регіональних центрів за мірою їх готовності.

Навчальний елемент 7.7. Поетапне інформаційне забезпечення науково-технічних досліджень і розробок

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• задачі, що вирішуються з використанням підсистеми поетапного інформаційного забезпечення науково-технічних досліджень і розробок;

• особливості системи інформаційного забезпечення науково-технічних досліджень і розробок.

Порядок опрацювання навчального елемента:

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1. Яке основне призначення поетапного інформаційного забезпечення науково-технічних досліджень і розробок?

2. Які задачі вирішує система поетапного інформаційного забезпечення НТД?

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці теми.

Теоретичний матеріал

Перш ніж приступити до виконання науково-технічних досліджень і розробок, фахівець повинен всесторонньо вивчити рівень дослідженості конкретної проблеми та тенденцій проведення робіт з її розв’язування вітчизняними і зарубіжними організаціями. Активними учасниками цього творчого процесу стають інформаційні працівники. В наш час майже у всіх організаціях і на підприємствах саме вони аналізують величезний потік вхідних інформаційних матеріалів і відбирають з них необхідні відомості та документи.

Враховуючи велику завантаженість виробничих відділів і обмеженість термінів виконання науково-виробничих завдань, систематично повинна передбачатися можливість забезпечення фахівців інформаційними матеріалами під конкретні розробки з випередженням, тобто підготувати інформаційну продукцію до виникнення потреби в ній у фахівця, щоб обмежити систему від надходження до неї експертних запитів і планомірно забезпечити розроблення інформаційних ресурсів на всіх етапах виконання науково-виробничих завдань. Саме це є основною метою створення в межах системи комплексного інформаційного обслуговування (СКІО) підсистеми поетапного інформаційного забезпечення науково-технічних досліджень і розробок (ПІЗНТДР). Вона повинна вчасно виявляти потреби фахівців в інформаційному забезпеченні запланованих до виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і проектних розробок. При цьому мова йде вже не про задоволення неочікуваних виникаючих потреб фахівців на якийсь конкретний матеріал, а про планомірне надання їм всіх науково-технічних інформаційних матеріалів і послуг в комплексі. Інформаційні ресурси при цьому є сировиною для виконання науково-технічних розробок.

Функціонування підсистеми дозволяє:

• перейти до активного режиму формування інформаційних запитів органами інформування;

• звільнити розробників від невиробничих витрат робочого часу на виконання працеємних інформаційних процесів, що вимагають особливої підготовки та проведення патентно-інформаційного дослідження, пошуку та добору науково-технічних інформаційних матеріалів, відшукання необхідних першоджерел, виконання перекладів тощо;

• своєчасно і планомірно забезпечувати розробника вірогідними та повними інформаційними матеріалами в найбільш зручній для нього формі з урахуванням його інформаційних потреб на всіх етапах виконання розробки, що скоротить терміни виконання цих робіт, підвищить їх якість і науково-технічний рівень.

Задачі, що вирішуються підсистемою:

• визначення потреб в забезпеченні нових і раніше розпочатих розробок;

• складання технічного забезпечення поетапного інформаційного забезпечення науково-технічних досліджень і розробок;

• складання річного плану ПІЗНТДР;

• продовження інформаційного забезпечення раніше розпочатих розробок;

• інформаційний пошук в наявних інформаційних фондах;

• інформаційний пошук в режимі ретро;

• контроль релевантності результатів інформаційного пошуку;

• підготовка інформаційних матеріалів;

• аналізування й оцінювання інформаційних потреб;

• відправлення й отримання замовлень на проведення пошуку в інформаційних фондах інформаційних центрів та інших організацій;

• наявність додаткових потреб на даному етапі розробки;

• облік і аналіз результатів ПІЗНТДР;

• АСП документів у відповідності до вимог технічного забезпечення поетапного інформаційного забезпечення розробок;

• коригування технічного забезпечення;

• необхідність забезпечення за поточними надходженнями в інформаційному фонді;

• складання та передавання постійних запитів, технічного забезпечення для забезпечення в режимі вибіркового доступу до інформаційних ресурсів;

• задоволення разових потреб в отриманні різних відомостей, документів, інформаційних послуг;

• складання та передавання разових запитів для забезпечення в режимі “запит – відповідь”;

• проведення інформаційного та патентного дослідження.