Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

Контрольна робота

З курсу “Інформаційні ресурси в документознавстві”

Варіант__________________________

(номер, зміст завдання)

Студент__________________________

(ПІБ)

Номер залікової книжки____________

Група_____ Факультет______________

Домашня адреса___________________

Дата отримання роботи ”_”_____200_р.

Оцінка________________________

Рецензент_______________________

(ПІБ)

Київ – 2007

Питання до модульної контрольної роботи № 1

1. Властивості науково-технічних інформаційних матеріалів.

2. Поняття інформації.

3. Підходи до тлумачення інформаційного суспільства.

4. Визначення інформаційного суспільства з точки зору філософії.

5. Інформатизація Західної Європи.

6. Ефективність використання науково-технічних інформаційних матеріалів.

7. Ознаки функціонування інформаційних ресурсів в суспільстві.

8. Особливості інформатизації в Україні.

9. Аспекти постіндустріального суспільства.

10. Роль міжнародних організацій в інформатизації суспільства в Україні.

11. Підходи до тлумачення інформатизації суспільства.

12. Особливості електронних архівів.

13. Етапи розвитку інформаційного суспільства.

14. Структура інформаційного простору України.

15. Діяльність Державного фонду фундаментальних досліджень.

Модуль іі. Формування та розвиток системи інформаційних ресурсів

Тема 3. Характеристика інформаційних ресурсів

Навчальний елемент 3.1. Тенденції формування і розвитку національних інформаційних ресурсів

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• інформаційні ресурси;

• інформаційні технології;

• особливості системи інформаційних ресурсів в США, Канаді, Росії.

Порядок опрацювання навчального елемента:

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1. Дати означення інформаційному ресурсу.

2. Які особливості різних означень інформаційних ресурсів?

3. Назвіть основні особливості системи інформаційних ресурсів в США.

4. Які особливості системи інформаційного забезпечення наукової діяльності в Росії?

5. Які особливості системи інформаційних ресурсів Канади?

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці теми.

Теоретичний матеріал

Інформаційні ресурси – документи і масиви документів (бібліотеки, архіви, фонди, бази даних, бази знань) та інші форми організації і збереження інформаційних матеріалів з усіх напрямків життєдіяльності суспільства.

Новий інформаційний порядок, міжнародна концепція державного суверенітету передбачають право будь-якої держави контролювати й розпоряджатися інформаційними ресурсами, визначати політику у галузі інформатизації та комунікації.

Поняття інформаційної технології (ІТ) з’явилося з виникненням інформаційного суспільства, основою соціальної динаміки в якому є не лише традиційні матеріальні, а і суттєву роль відіграють інформаційні ресурси.

Тенденції формування та розвитку національних ресурсів науково-дослідних робіт. Формування національних інформаційних ресурсів у всіх розвинених країнах розпочиналося у наукових книгозбірнях – найдавніших суспільних інститутах, що здійснюють кумуляцію, збереження і використання документованих знань. Такий підхід дозволив цим країнам у короткий термін з незначними витратами досягти вагомих результатів, оскільки забезпечував включення накопичених фондів у нову інформаційну інфраструктуру суспільства. Сьогодні продовженням таких заходів є реалізація так званої інформаційної супермагістралі (Information Superhighway), що являє собою органічне поєднання електронних документальних ресурсів зі світовою телекомунікаційною інфраструктурою. Програми щодо формування магістралі у розвинених країнах розглядають на найвищому державному рівні та мають відповідний статус і підтримку. Наприклад, урядом США вже у 1993 році розроблено план створення національної інформаційної інфраструктури і сформовано Робочу комісію з інформаційної інфраструктури (Information Infrastructure Task Force). Належну увагу даній проблемі приділив і Конгрес США, на якому обговорювалися матеріали спеціально підготовленого документу “Information Superhighway: An Overview of Technology Challenges, Report to the USA Congress, 1995” (“Інформаційна супермагістраль: стислий огляд проблемних технологій, повідомлення Конгресу США, 1995”). У Канаді роботи в цьому напрямі розпочалися у 1994 році, коли уряд створив Консультативну раду з інформаційної магістралі. Рада підготувала програму “Connection, Community, Content: The Challenge of the Information Highway. Final Report of the Information Highway Advisory Council“ (“Об’єднання, суспільство, сутність: проблема інформаційної магістралі. Заключне повідомлення Консультативної ради з інформаційної магістралі”), до якої вміщено понад 300 конкретних пропозицій і проектів. Європейське співтовариство реалізує план “Europe and the global information society. Recommendation to the European Council, May 1994” (“Європа і глобальне інформаційне суспільство. Рекомендації Ради Європи”), що визначає стратегію інформатизації розвинених європейських держав.

У рамках концепції інформаційної супермагістралі інформаційні центри та провідні наукові книгозбірні світу мають трансформуватися у “віртуальні бібліотеки” – документальні комунікаційні центри, що не обмежені часом чи простором і дозволяють використовувати в будь-який момент довільні ресурси, де б вони не перебували. Одним з ключових міжнародних проектів, спрямованих на проведення такої трансформації, є “Bibliotheca Universal’s”, що передбачає формування глобальної мережі електронних бібліотек (це один з 11 науково-технічних проектів, що реалізують під егідою розвинених країн). На першому етапі цього проекту, який було розпочато у 1995 році, беруть участь національні та найбільші інформаційні центри і книгозбірні розвинених країн, потім до них приєднуватимуться й установи інших держав. Найбільшу активність у створенні електронних бібліотек виявляють інформаційні центри книгозбірні США, де у 1995 році було створено Національну федерацію електронних бібліотек, що об’єднала 15 університетських книгозбірень та Бібліотеку Конгресу США.

У Російській Федерації надають певну державну підтримку впровадженню комп’ютерних технологій у практичну діяльність інформаційних центрів і наукових бібліотек. Реалізують 4 федеральні проекти, що доповнюють один одного, і які спрямовані на інтеграцію інформаційних ресурсів органів НІД та найбільших бібліотек і введення їх в систему Інтернет. Це: “Створення Російського комунікативного формату подання елементів бібліографічного запису в машиночитаній формі”, “Створення Російського центру корпоративної каталогізації”, “Створення комп’ютерної мережі бібліотек Росії LibWeb” і “Російські бібліотеки в Інтернет”. Фінансування трьох перших проектів забезпечують Міністерство культури Російської Федерації, Міністерство науки і технічної політики Російської Федерації, а також Російський фонд фундаментальних досліджень; підтримання ж четвертого здійснюють у межах програми Open Society Institute, що фінансує Фонд Дж. Сороса. Загальний обсяг фінансування становить кілька мільйонів доларів США.

Вітчизняні державні інформаційні центри науково-технічного інформування (НТІ) та наукові бібліотеки не мають такої підтримки владних структур і спонсорів. Вони залишаються поза увагою як при визначенні пріоритетних державних науково-технічних програм, так і численних публікацій з проблематики інформатизації України, де цей багатоаспектний процес зводять найчастіше до технократичного завдання створення комп’ютерних мереж.

Отже, є нагальна потреба створення єдиних методологічних та методичних засад функціонування системи документальних комунікацій на основі взаємопов’язаних комп’ютерних технологій для формування національного фонду науково-технічного інформування громадян України, включаючи депозитарії електронних документів, і забезпечення вільного доступу до фонду всіх членів суспільства незалежно від їхнього соціального статусу і матеріального забезпечення. У результаті цього вітчизняні інформаційні центри НТІ та книгозбірні мають трансформувати з пасивних сховищ документованих знань у їх активних поширювачів.