Навчальний елемент 7.3. Вивчення інформаційного забезпечення наукових досліджень

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• інформаційні потреби;

• компоненти інформаційних потреб;

• інформаційні масиви.

Порядок опрацювання навчального елемента:

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1. Які існують види інформаційних потреб?

2. Дати означення інформаційної потреби.

3. Які фактори враховуються при вивченні інформаційних потреб?

4. Які існують методи вивчення інформаційних потреб?

5. Назвати основні принципи інформаційного обслуговування.

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці теми.

Теоретичний матеріал

Одним з численних факторів, що визначають потенціал науки, є її інформаційне забезпечення. Жодне наукове дослідження не може проводитися без використання наукових інформаційних ресурсів. Суть інформаційної моделі науки полягає в тому, що в ній науку розглядають як самоорганізовану систему, що управляє своїми інформаційними потоками. Інформаційна потреба є одним з центральних понять інформатики. Вона виникає, як правило, після того, як сформована мета та поставлені завдання наукового дослідження. Існує велика кількість робіт, що вивчають проблему інформаційних потреб, але в решті дане питання ще не вирішене. Інформаційну потребу визначають по-різному: як “інформаційні ресурси, необхідні для досягнення якоїсь мети” або властивість окремої особи, колективу чи якоїсь системи, що відображає необхідність отримати інформаційні матеріали, які відповідають характеру дій чи роботи, що виконується. Можна навести й інші означення. Більшість фахівців розуміє інформаційну потребу як об’єктивно існуючий фактор, що випливає з задач, для вирішення яких необхідні відповідні відомості інформаційні матеріали. Цьому означенню, напевне, слід віддати перевагу.

При найзагальнішому вирішенні проблеми інформаційних потреб необхідно врахувати три компоненти:

• користувач інформаційних ресурсів, який формулює свої задачі;

• інформаційний масив, в якому зосереджені необхідні інформаційні матеріали;

• інформаційна система, що є засобом доступу користувача до інформаційних масивів.

При цьому інформаційний масив повинен бути організований так, щоб користувачеві видавали лише ті інформаційні матеріали, які йому потрібні. Інформаційна система повинна допомагати отримувати об’єктивні дані. Інформаційна потреба динамічна, залежить від різних суб’єктивних і об’єктивних факторів, тому при доборі правильного методу її вивчення треба враховувати як її об’єктивний характер, що залежить від галузі діяльності користувача, виконуваної ним суспільної функції, так і суб’єктивний характер пов’язаний з індивідуальністю користувача, його освітою, науковим потенціалом тощо.

Основними методами вивчення інформаційних потреб прийнято вважати прямі та непрямі. Прямі – це методи, в яких необхідна участь самого користувача, їх можна назвати експертними (анкетування, інтерв’ювання тощо). Непрямі чи документальні, методи засновані на аналізі будь-яких документальних джерел, наприклад, карт зворотного зв’язку, запитів користувача інформаційних ресурсів, планових документів, бібліографічних документів тощо. Прямі методи, як правило, використовуються в тих випадках, коли неможливо визначити інформаційні потреби на основі документів. Не всі необхідні дані в них наявні. Ефективність експериментальних методів полягає в тому, що вони дозволяють використовувати знання та досвід фахівців. Однак в багатьох випадках ці методи страждають суб’єктивізмом і не відображають істинну інформаційну потребу. В той же час їх використання дозволяє одночасно охоплювати великі групи фахівців і визначити колективні інформаційні потреби користувачів одного профілю, що швидше вказує на потреби самої інформаційної служби, джерела інформаційних ресурсів, ніж на істинні потребі окремого фахівця.

Дуже важко оцінити ефективність різних методів вивчення інформаційних потреб, тому на практиці, як правило, застосовують різні методи, що в сукупності дає можливість отримати об’єктивні дані.

Вивчення інформаційних потреб фахівців – необхідна умова створення в наукових бібліотеках раціональної системи інформаційно-бібліотечного обслуговування та визначення конкретних задач удосконалення обслуговування вчених в централізованій системі бібліотек. В більшості це пов’язано з вивченням структури інформаційних потреб вчених академічних закладів і забезпеченості розроблюваної ними тематики різного роду інформаційними матеріали. Нові форми обслуговування потребують і нових принципів організації фондів і довідкового апарату. При цьому головним питанням повинне стати профілювання комплектації спеціалізованих фондів, коригування профілю, комплектування на основі масивів ключових слів і рубрик класифікаційних схем, що відображають інформаційні потреби фахівців на основі даних аналізу використання фонду з тематики та за хронологічними періодами, а також відмов читачам на літературу, вивчення джерел вторинних інформаційних ресурсів з тематики дослідження. Потрібна велика деталізація рубрик у відповідних розділах системи каталогів.

Обслуговування конкретної тематики повинне включати:

• Першочергові замовлення літератури відповідного профілю;

• Організацію тематичних виставок;

• Створення та ведення тематичних картотек;

• Розкриття певних розділів фондів у зведених каталогах;

• Підготовку бібліографічних списків і вказівників за окремими темами;

• Створення проблемно-орієнтованих баз даних.

Основними принципами подібного обслуговування повинні бути:

• Поєднання традиційних і автоматизованих форм інформаційного обслуговування;

• Спостереження за динамікою інформаційних потреб, коригування інформаційних профілів обслуговування колективів;

• Підвищення ступеня відповідності наявних інформаційних ресурсів динамічному розвитку інформаційних потреб.