Навчальний елемент 5.3. Участь юнеско у вирішенні проблем доступу до інформаційних ресурсів

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• програми ЮНЕСКО в інформаційній сфері;

• основні заходи щодо входження нерозвинених країн в інформаційне світове співтовариство.

Порядок опрацювання навчального елемента:

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1. Які існують програми ЮНЕСКО в інформаційній сфері?

2. Які основні етапи побудови інформаційного суспільства?

3. Які ключові ідеї першої програми ЮНЕСКО щодо впорядкування світового інформаційного простору?

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці теми.

Теоретичний матеріал

Інформаційні ресурси використовуються для ліквідації економічної відсталості країн та регіонів світу за рахунок приєднання їх до міжнародного співтовариства як рівноправних партнерів в економічному плані. З цією метою міжнародне співтовариство втілює проекти розвитку інформаційних мереж, розвиток інформаційної інфраструктури щоб забезпечити розвиток економіки у відсталих регіонах та залучити до міжнародної співпраці країни третього світу. З цією метою міжнародні організації впроваджують доктрину побудови інформаційного суспільства у всіх регіонах світу, враховуючи специфіку, рівень розвитку та умови, в яких знаходиться та чи інша країна.

Проблеми комунікації та доступу до інформаційних ресурсів вивчає ЮНЕСКО. Перша програма ЮНЕСКО в цій галузі передбачає такі напрямки:

1. Новий міжнародний інформаційний порядок, прийнятий у 1980 році, де розглядалися проблеми диспропорції міжнародних інформаційних потоків, справедливого розподілу прибутків транснаціональних інформаційних корпорацій.

2. Комунікації на службі людству (1984 рік), правові проблеми доступу до інформаційних ресурсів, а також створення інституційної основи взаємодії у міжнародній інформаційній сфері.

3. Міжнародну програму розвитку комунікації (1989 рік) продовжують до цього часу у трьох термінах (короткострокові, середньострокові та довгострокові).

4. Комунікації на службі людству, або Нова комунікативна стратегія ЮНЕСКО, частину якої здійснювали у 1995 – 1999 роках.

5. Інформаційне суспільство для всіх (1996 рік) стало основоположним документом для діяльності організації в XXI столітті.

За програмою ЮНЕСКО до 2015 року передбачено створити інформаційну інфраструктуру для побудови у всіх розвинених країнах світу так званого всесвітнього інформаційного банку (інформаційну спадщину людства), відновити інформаційні ресурси Олександрійської бібліотеки, починаючи з найстаріших видань і до останніх новин. За цією програмою перед багатьма країнами постає питання про здійснення реформ освіти в усіх регіонах світу, забезпечення розвитку віртуальних університетів (дистанційне навчання), підготовка досвідчених фахівців в усіх галузях суспільства, а також про вплив на молоде покоління.

Розвиток цієї доктрини знайшов своє втілення у програмі ЮНЕСКО “На шляху до комунікаційного та інформаційного суспільства у 2000-2001 роках”. В цій програмі передбачені перехідні етапи для розвинених країн з метою ліквідації розриву між розвиненими і нерозвиненими країнами у підготовці до інформаційного суспільства.

Глобальні комунікації розширюють можливості міжнародної співпраці та забезпечують інші життєво важливі глобальні проблеми людства.