- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 93
- •Глава 11. Вибірковий метод 108
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 118
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти 124
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •Робоча таблиця
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Показники доходів бюджету області за останні роки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
- •12.4. Приклад перевірки статистичної гіпотези
- •12.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •13.1. Загальне поняття про статистичні таблиці, їх значення, основні вимоги щодо побудови статистичних таблиць
- •13.2. Поняття статистичного графіка. Значення графіків для відображення статистичних даних
- •13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів
- •Основні види статистичних графіків за способом побудови
- •13.4. Питання для самоперевірки
- •Частина 2. Практикум для проведення практичних занять Глава 1. Статистичне спостереження
- •1.1. Розв’язання типових завдань
- •1.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Визначити об’єкт та одиницю статистичного спостереження, одиницю статистичної сукупності:
- •1.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •З) спеціально організоване статистичне спостереження.
- •5. Опитування – це одна з форм статистичного спостереження:
- •8. Види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності:
- •Глава 2. Зведення та групування статистичних даних
- •2.1. Розв’язання типових завдань
- •Аналітичне групування господарств за розміром посівної площі
- •2.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Відомі дані про освіту працюючих бухгалтерії підприємства
- •2.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 3. Узагальнюючі статистичні показники
- •3.1. Розв’язання типових завдань
- •Розрахунок відносних величин координації
- •3.2. Завдання для проведення практичних занять
- •3.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 4. Аналіз рядів розподілу
- •4.1. Розв’язання типових завдань
- •4.2. Завдання для проведення практичних занять
- •4.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 5. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •5.1. Розв’язання типових завдань
- •5.2. Завдання для проведення практичних занять
- •5.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Розв’язання типових завдань
- •6.2. Завдання для проведення практичних занять
- •6.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 7. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •7.1. Розв’язання типових завдань
- •7.2. Завдання для проведення практичних занять
- •7.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 8. Індекси
- •8.1. Розв’язання типових завдань
- •8.2. Завдання для проведення практичних занять
- •8.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 9. Вибірковий метод
- •9.1. Розв’язання типових завдань
- •9.2. Завдання для проведення практичних занять
- •9. 3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •10.1. Розв’язання типових завдань
- •За звітний період за основними видами, тис. Грн.
- •За звітний період за основними видами
- •10.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Завдання № 6.
- •10.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Державний комітет статистики україни
- •2. Житлові умови домогосподарства (питання 1-7 на тимчасово проживаючих, проживаючих в інституціональних установах та безпритульних не заповнюються)
- •Критичні точки 2‑розподілу
- •Критичні точки t‑ розподілу Ст’юдента
- •4. Критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Статистика
7.3. Тестові завдання для самоконтролю
Визначити одну або декілька правильних відповідей:
1. Тенденція – це основний напрямок розвитку:
а) так; б) ні.
2. Способи за допомогою яких можливо виявити та схарактеризувати основну тенденцію розвитку:
а) збільшення інтервалів
б) порівнянь у просторі;
в) згладжування за допомогою ковзної середньої;
г) оцінки впливу факторів на динаміку показника, який є результативним;
д) аналітичного вимірювання;
ж) розглядання взаємозв’язків між показниками.
3. Виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої можна здійснювати тільки за непарним числом членів ряду:
а) так; б) ні.
4. Якщо ширина згладжування , ряд ковзних середніх:
а) коротший за первинний на ;
б) не відрізняється від первинного;
в) більший за первинний на .
5. Екстраполяцією тренду називають:
а) продовження виявленої тенденції за межі ряду динаміки;
б) знаходження показника в середині ряду динаміки, на якого немає даних.
6. Якщо коливання в рядах динаміки повторюються через певні інтервали часу, то їх називають:
а) випадковими коливаннями; б) систематичними коливаннями.
7. Найпростішою оцінкою випадкових коливань є коефіцієнт нерівномірності:
а) так; б) ні.
8. Сезонні коливання є різновидом:
а) випадкових коливань;
б) систематичних коливань;
в) інтервальних коливань;
г) аналітичних коливань.
9. Сезонні коливання –це ...
а) більш-менш постійно повторювальні з року в рік коливання у рядах динаміки;
б) коливання, які виражають абсолютну швидкість зміни рівнів ряду динаміки.
10. При дослідженнях сезонних коливань розраховують:
а) коефіцієнти диференціації;
б) коефіцієнти концентрації;
в) індекси сезонності;
г) ряди сезонності.
11. У сукупності індекси сезонності утворюють:
а) сезонну хвилю;
б) сезонну ковзну середню.
12. У рядах динаміки, які не виявляють чіткої тенденції розвитку, індекси сезонності обчислюються:
а) відношенням фактичних місячних (квартальних) рівнів до середнього;
б) як відношення фактичних рівнів ряду до теоретичних.
Глава 8. Індекси
8.1. Розв’язання типових завдань
Завдання 1.
По магазину відомі наступні дані
Вид товару |
Ціна, тис. грн. |
Обсяг реалізації, шт. |
||
базисний період |
звітний період |
базисний період |
звітний період |
|
А |
179 |
187 |
76 |
78 |
Б |
210 |
207 |
57 |
59 |
Визначити:
1) індивідуальні та загальні індекси фізичного обсягу товарообігу, цін, товарообігу;
2) абсолютний приріст (зниження) товарообігу у звітному періоді порівняно з базисним у цілому та за рахунок зміни цін та динаміки фізичного обсягу товарообігу. Зробити висновки.
Розв’язок:
1) Розрахунок індивідуальних індексів:
Індивідуальні індекси фізичного обсягу товарообігу :
по товару „А” = або 102,6 %
по товару „Б” = або 103,5 %
Індивідуальні індекси цін:
по товару „А” = або 104,5 %
по товару „ Б” = або 98,6 %
Індивідуальні індекси товарообігу:
по товару „А” = або 107,2 %
по товару „Б” = або 102,0 %
Розрахунок загальних індексів:
Загальний індекс фізичного обсягу товарообігу:
= або 103,0 %
Загальний індекс цін:
= або 101,7 %
Загальний індекс товарообігу:
= або 104,8 %
Перевірка взаємозв’язку індексів
2) Абсолютний приріст (зниження) товарообігу у звітному періоді порівняно з базисним
у цілому = 26799-25574= 1225 тис. грн.,
у тому числі:
а) за рахунок динаміки (зміни) цін
= 26799-26352= 447 тис. грн.
б) за рахунок зміни фізичного обсягу товарообігу
= 26352-25574= 778 тис. грн.
Перевірка = 447+778 = 1225 тис. грн.
Висновок: у звітному періоді порівняно з базисним товарообіг магазину у цілому збільшився на 4,8 % або на 1225 тис. грн., це було досягнуто за рахунок зростання цін у цілому на 1,7 % та збільшення фізичного обсягу товарообігу (обсягу реалізації) у цілому на 3,0 %.
За рахунок цих факторів товарообіг магазину у звітному періоді порівняно з базисним збільшився в абсолютному вираженні відповідно на 447 тис. грн. та 778 тис. грн.
Завдання 2.
Відомі такі дані по магазину
Товар |
Товарообіг, тис. грн. |
Зміна цін у звітному році порівняно з базисним, % |
|
базисний рік |
звітний рік |
||
А |
175 |
189 |
4,9 |
Б |
234 |
232 |
-0,7 |
В |
186 |
188 |
5,2 |
Визначити:
1) загальні індекси товарообігу, цін та фізичного обсягу товарообігу;
2) абсолютний приріст (зниження) товарообігу у звітному періоді порівняно з базисним, у тому числі за рахунок зміни ціни та динаміки фізичного обсягу товарообігу. Зробити висновки.
Розв’язок:
Загальний індекс товарообігу
= або 102,4 %
Загальний індекс цін
На основі вихідних даних провести розрахунок загального індексу цін за формулою агрегатного індексу ( ) неможливо, тому що відсутні дані про ціни у базисному році та обсяг реалізації у звітному році, однак є показники індивідуальних індексів цін. Тоді у даному випадку визначити загальний індекс цін можна за формулою середнього гармонічного індексу:
.
Індивідуальні індекси цін:
за товаром А = 100+4,9= 104,9 % або 1,049
за товаром Б =100 - 0,7= 99,3 % або 0,993
за товаром В =100+5,2= 105,2 % або 1,052
= або102,8 %
Загальний індекс фізичного обсягу товарообігу
На основі вихідних даних провести розрахунок загального індексу фізичного обсягу товарообігу за формулою агрегатного або середнього арифметичного індексів неможливо. У даному випадку визначити індекс фізичного обсягу товарообігу можна тільки через систему взаємозв’язку індексів. Індекс товарообігу дорівнює добутку індексів цін та фізичного обсягу товарообігу.
Абсолютний приріст (зниження) товарообігу у звітному році порівняно з базисним у цілому:
= 609-595 = 14 тис. грн.
у тому числі:
а) за рахунок динаміки (зміни) цін:
= 609-592,5 = 16,5 тис. грн.
б) за рахунок зміни фізичного обсягу товарообігу:
= 14-16,5 = -2,5 тис. грн.
Перевірка = 16,5 + (-2,5) = 14 тис. грн.
Висновок: у звітному році порівняно з базисним товарообіг у цілому по двох товарах збільшився на 2,4 % або на 14 тис. грн., це було досягнуто за рахунок зростання цін у цілому на 2,8 %. За рахунок зростання цін товарообіг збільшився на 16,5 тис. грн. За рахунок другого фактора, а саме: за рахунок зниження фізичного обсягу товарообігу (обсягу реалізації) на 0,4 % товарообіг був знижений на 2,5 тис. грн.
Завдання 3.
Затрати на виробництво продукції „А” у звітному періоді порівняно з базисним збільшились на 2,7 %, фізичний обсяг виробництва зменшився на 1,3 %. Визначити, як змінилася собівартість одиниці продукції.
Зробити висновки.
Розв’язок:
% або 1,027 % або 0,987.
Взаємозв’язок індексів: = або 104,1 %.
Висновок: у звітному періоді порівняно з базисним собівартість продукції „А” зросла у 1,041 разів або на 4,1 %.
Завдання 4.
По двох ринках міста відомі наступні дані про реалізацію товару „А”
Ринки |
Ціна, грн. |
Обсяг реалізації, кг |
||
базисний період |
звітний період |
базисний період |
звітний період |
|
Привоз |
5,6 |
6,2 |
126 |
135 |
Черьомушки |
3,9 |
4,1 |
378 |
540 |
Визначити індекси цін змінного, фіксованого складу та структурних зрушень. Зробити висновки.
Розв’язок (1 спосіб):
Індекс цін змінного складу
: = :
Для нашого прикладу дану формулу можна конкретизувати:
= : : = : =
або 104,5 %
Висновок: у звітному періоді порівняно з базисним середня ціна товару „А” по двох ринках зросла на 4,5 %.
Очевидно, що це є результатом дії двох факторів: зміни цін на кожному з ринків та зміни питомої ваги ринків у загальному обсязі. Для розрахунку ізольованого впливу даних факторів треба визначити індекси цін фіксованого складу та структурних зрушень.
Індекс цін фіксованого складу
: , для нашого прикладу дана формула приймає вигляд:
: = : = : = 4,52: 4,24= 1,066
або 106,6 %
Індекс цін структурних зрушень
: , для нашого прикладу дана формула приймає вигляд:
: = 4,24 : 4,325 = 0,980 або 98,0 %
Перевірка: = =
Висновок: у звітному періоді порівняно з базисним середня ціна по двох ринках зросла на 4,5 %, це було досягнуто за рахунок збільшення цін на кожному ринку (на 1 ринку ціна зросла з 5,6 грн. до 6,2 грн.; на 2 ринку - з 3,9 грн. до 4,1 грн.). Під впливом даного фактора середня ціна по двох ринках зросла 6,6 %. А зміна структури (питомої ваги) ринків призвела до зниження середньої ціни по двох ринках на 2,0 %.
Розв’язок (2 спосіб):
Однак розрахунок індексів цін змінного, фіксованого складу та структурних зрушень можна визначити, використовуючи замість частот значень індексованої ознаки безпосередньо показники питомої ваги ( ).
У даному випадку спочатку треба визначити показники питомої ваги окремих ринків у загальному обсязі, а потім проводити розрахунок індексів.
= % %
= % %
Індекс цін змінного складу:
= = або 104,5 %
Індекс цін фіксованого складу:
= = або 106,6 %
Індекс цін структурних зрушень:
= = або 98,0 %
Перевірка: =
Висновок: ціна у середньому по двох ринках зросла на 4,5 %, це було досягнуто за рахунок збільшення ціни на кожному ринку: так на першому ринку ціна зросла на 10,7 %, на другому - на 5,1 % ( або 110,7 %; або 105,1 %). Під впливом даного фактору ціна у середньому по двох ринках зросла 6,6 %.
За рахунок зміни в перерозподілу питомої ваги окремих ринків у загальному обсязі, а саме: зниження питомої ваги першого ринку (з 25 % до 20 %) та відповідно збільшення питомої ваги другого ринку (з 75 % до 80 %), на якому ціна зросла менше, ніж на першому, ціна у середньому зменшилася на 2,0 %.