- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 93
- •Глава 11. Вибірковий метод 108
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 118
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти 124
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •Робоча таблиця
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Показники доходів бюджету області за останні роки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
- •12.4. Приклад перевірки статистичної гіпотези
- •12.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •13.1. Загальне поняття про статистичні таблиці, їх значення, основні вимоги щодо побудови статистичних таблиць
- •13.2. Поняття статистичного графіка. Значення графіків для відображення статистичних даних
- •13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів
- •Основні види статистичних графіків за способом побудови
- •13.4. Питання для самоперевірки
- •Частина 2. Практикум для проведення практичних занять Глава 1. Статистичне спостереження
- •1.1. Розв’язання типових завдань
- •1.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Визначити об’єкт та одиницю статистичного спостереження, одиницю статистичної сукупності:
- •1.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •З) спеціально організоване статистичне спостереження.
- •5. Опитування – це одна з форм статистичного спостереження:
- •8. Види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності:
- •Глава 2. Зведення та групування статистичних даних
- •2.1. Розв’язання типових завдань
- •Аналітичне групування господарств за розміром посівної площі
- •2.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Відомі дані про освіту працюючих бухгалтерії підприємства
- •2.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 3. Узагальнюючі статистичні показники
- •3.1. Розв’язання типових завдань
- •Розрахунок відносних величин координації
- •3.2. Завдання для проведення практичних занять
- •3.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 4. Аналіз рядів розподілу
- •4.1. Розв’язання типових завдань
- •4.2. Завдання для проведення практичних занять
- •4.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 5. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •5.1. Розв’язання типових завдань
- •5.2. Завдання для проведення практичних занять
- •5.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Розв’язання типових завдань
- •6.2. Завдання для проведення практичних занять
- •6.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 7. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •7.1. Розв’язання типових завдань
- •7.2. Завдання для проведення практичних занять
- •7.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 8. Індекси
- •8.1. Розв’язання типових завдань
- •8.2. Завдання для проведення практичних занять
- •8.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 9. Вибірковий метод
- •9.1. Розв’язання типових завдань
- •9.2. Завдання для проведення практичних занять
- •9. 3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •10.1. Розв’язання типових завдань
- •За звітний період за основними видами, тис. Грн.
- •За звітний період за основними видами
- •10.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Завдання № 6.
- •10.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Державний комітет статистики україни
- •2. Житлові умови домогосподарства (питання 1-7 на тимчасово проживаючих, проживаючих в інституціональних установах та безпритульних не заповнюються)
- •Критичні точки 2‑розподілу
- •Критичні точки t‑ розподілу Ст’юдента
- •4. Критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Статистика
9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
Фактичні рівні рядів динаміки дуже часто під впливом різних причин та факторів відхиляються від основної тенденції розвитку. В окремих рядах коливання носять систематичний, закономірний характер, тобто повторюються через певні інтервали часу, їх називають систематичними коливаннями. В інших рядах коливання носять випадковий характер, тому їх називають випадковими коливаннями. Інколи у рядах динаміки систематичні та випадкові коливання можуть поєднатися.
Найпростішою оцінкою систематичних коливань є коефіцієнти нерівномірності, які обчислюються відношенням максимального або мінімального рівня ряду динаміки до середнього рівня. Чим більше коливання рівнів, тим більша різниця між даними двома коефіцієнтами.
Найпростішою мірою випадкових коливань є середнє квадратичне відхилення, яке обчислюється на основі залишкової дисперсії.
Різновидом систематичних коливань рядів динаміки є сезонні коливання. Сезонні коливання – це більш-менш постійно повторювальні з року в рік коливання рівнів у рядах динаміки. Багатьом соціально-економічним процесам притаманні такі сезонні, внутрішньорічні коливання. Прикладом таких коливань є переробка сільськогосподарської продукції, нерівномірність перевезення пасажирів протягом року, коливання попиту на товари та послуги тощо. Всі ці процеси підлягають регулюванню та вивченню їх характеру.
При проведенні аналізу сезонних коливань можна використовувати різні методи та показники, які дають змогу оцінити сезонність з різною точністю, надійністю та трудомісткістю. Сезонні коливання виявляються і аналізуються на основі рядів щомісячних або щоквартальних даних.
При дослідженнях сезонних коливань, у першу чергу, розраховують індекси сезонності. Індекс сезонності – це відношення фактичних рівнів ряду динаміки до середніх або вирівняних (теоретичних). Способи визначення індексів сезонності залежать від наявності або відсутності загальної тенденції.
У рядах динаміки, які не виявляють чіткої тенденції розвитку, індекси сезонності є відношенням фактичних рівнів (місячних, квартальних) до середнього (середньомісячного, середньоквартального за рік або постійної середньої):
.
Якщо спостерігається тенденція розвитку, попередньо проводиться згладжування чи вирівнювання ряду динаміки, визначаються теоретичні рівні для кожного місяця (кварталу) року, а індекс сезонності обчислюється як відношення фактичних рівнів ряду до теоретичних.
У сукупності індекси сезонності утворюють сезонну хвилю. Оскільки сезонні коливання з року в рік повторюються, виявити сталу сезонну хвилю можна за допомогою середніх індексів сезонності за кілька років:
,
де – число років.
Для порівняння інтенсивності сезонних коливань різних явищ використовують узагальнюючі характеристики варіації індексів сезонності, а саме: середнє лінійне відхилення або середнє квадратичне відхилення:
або .
Якщо при розрахунках використовуються середньоквартальні показники, тоді замість цифри 12 у формулі використовують цифру 4.