Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
учебник статистика.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

13.2. Поняття статистичного графіка. Значення графіків для відображення статистичних даних

Результати статистичних спостережень та групувань відображаються у вигляді статистичних таблиць. Застосування статистичних таблиць суттєво полегшує орієнтування у зібраному та згрупованому за різними ознаками матеріалі. Однак таблична форма викладу кількісного матеріалу не завжди дає змогу достатньо наочно і чітко відобразити загальну картину про стан чи розвиток будь-якого соціально-економічного явища, розкрити закономірності його розвитку та зв’язки між статистичними показниками. А тому для розв’язання цих завдань широко застосовують графічний метод зображення статистичних даних.

Графіки мають перевагу перед статистичними таблицями, так як дають змогу візуальним способом скласти в цілому картину про стан явищ та процесів, які вивчаються. Статистичний графік – це спосіб наочного зображення статистичних даних про соціально-економічні явища та процеси за допомогою геометричних образів і їх різних комбінацій.

Графік має наступні основні елементи: поле графіка; графічний образ; просторові та масштабні орієнтири; експлікацію графіка. Кожний елемент має своє призначення і виконує відповідну роль у побудові графіка.

Поле графіка – це простір, на якому розміщуються геометричні та інші ознаки, тобто графічне зображення. Цей простір має певний розмір і обмежується або аркушем чистого паперу, або географічною чи контурною картою. Поле графіка характеризується його форматом, тобто розміром і пропорціями сторін. Розмір поля залежить від призначення графіка. Пропорції його сторін повинні відповідати не тільки естетичним вимогам, але й сприяти зоровому сприйманню зображених даних.

У статистичній практиці найчастіше застосовують графіки у вигляді прямокутників з нерівними сторонами поля по вертикалі і горизонталі. Співвідношення нерівних сторін полів графіка звичайно становить від 1:1,30 до 1:1,50, якщо вертикальну сторону прийняти за 1.

Графічний образ – це сукупність різноманітних геометричних та графічних знаків, за допомогою яких відображують статистичні показники. При побудові графіків використовуються такі геометричні знаки, як крапки, відрізки прямих ліній, квадрати, прямокутники, кола, півкола, сектори, а також негеометричні знаки: символи у вигляді силуетів або малюнків. Це і є основою графіка, його “мовою”. Вибір графічного образу залежить від того, який аспект має висвітлити графік.

Просторові орієнтири – визначають порядок розміщення графічних образів у полі графіка. Цей порядок визначається характером і особливостями статистичних даних, а також завданнями аналізу та інтерпретації їх і задається системою координат. Частіше використовують прямокутну (декартову) або полярну систему координат.

Масштабні орієнтири – це масштаб, масштабні шкали і масштабні знаки, які використовуються для визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків.

Масштаб – це умовна міра переведення числового значення в графічне. Наприклад, 1 см на графіку відповідає 100 одиницям виробленої продукції або дорівнює 100 на досліджуваній території. При побудові графіка масштаб треба вибирати так, щоб ясно й чітко виявлялися відмінності зображення статистичних величин і можна було їх легко порівнювати між собою.

Масштабна шкала – це лінія, поділена на відрізки точками відповідно до прийнятого масштабу. Носієм шкали звичайно є пряма або крива лінії, тому шкали можуть бути прямолінійними і криволінійними (круговими). Довжину відрізків між сусідніми поділками шкали називають графічним інтервалом, а різницю між числовими значеннями цих поділів – числовим інтервалом. Числові інтервали можуть бути рівними та нерівними.

Шкалу, в який рівним графічним інтервалам відповідають рівні числові інтервали, називають рівномірною (арифметичною). У рівномірній шкалі графічні інтервали пропорційні абсолютним розмірам статистичних величин.

Якщо рівним графічним інтервалам відповідають нерівні числові інтервали, шкалу називають нерівномірною (функціональною). Її будують за певним математичним законом, який аналітично виражається у вигляді функції. Найчастіше для побудови статистичних графіків застосовують логарифмічну функцію.

Масштабні знаки – це еталони, які зображають на графіку статистичні величини у вигляді квадратів, колів, силуетів тощо. Ними користуються для визначення розмірів і співвідношень статистичних величин, зображених на графіку, тобто для порівняння графічних знаків зі знаком-еталоном.

Експлікація графіка – це словесні пояснення його змісту та основних елементів. Експлікація графіка включає: заголовок (назву) графіка, одиниці виміру, пояснювальні надписи.

Заголовок графіка повинен розкривати його зміст та давати характеристику місця та часу. На кожній масштабній шкалі графіка вказують відповідні статистичні величини та одиниці їх вимірювання. Пояснювальні надписи, що розкривають зміст окремих елементів графічного образу, можуть лежати в полі графіка або виноситися за його межі.