- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 93
- •Глава 11. Вибірковий метод 108
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 118
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти 124
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •Робоча таблиця
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Показники доходів бюджету області за останні роки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
- •12.4. Приклад перевірки статистичної гіпотези
- •12.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •13.1. Загальне поняття про статистичні таблиці, їх значення, основні вимоги щодо побудови статистичних таблиць
- •13.2. Поняття статистичного графіка. Значення графіків для відображення статистичних даних
- •13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів
- •Основні види статистичних графіків за способом побудови
- •13.4. Питання для самоперевірки
- •Частина 2. Практикум для проведення практичних занять Глава 1. Статистичне спостереження
- •1.1. Розв’язання типових завдань
- •1.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Визначити об’єкт та одиницю статистичного спостереження, одиницю статистичної сукупності:
- •1.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •З) спеціально організоване статистичне спостереження.
- •5. Опитування – це одна з форм статистичного спостереження:
- •8. Види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності:
- •Глава 2. Зведення та групування статистичних даних
- •2.1. Розв’язання типових завдань
- •Аналітичне групування господарств за розміром посівної площі
- •2.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Відомі дані про освіту працюючих бухгалтерії підприємства
- •2.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 3. Узагальнюючі статистичні показники
- •3.1. Розв’язання типових завдань
- •Розрахунок відносних величин координації
- •3.2. Завдання для проведення практичних занять
- •3.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 4. Аналіз рядів розподілу
- •4.1. Розв’язання типових завдань
- •4.2. Завдання для проведення практичних занять
- •4.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 5. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •5.1. Розв’язання типових завдань
- •5.2. Завдання для проведення практичних занять
- •5.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Розв’язання типових завдань
- •6.2. Завдання для проведення практичних занять
- •6.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 7. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •7.1. Розв’язання типових завдань
- •7.2. Завдання для проведення практичних занять
- •7.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 8. Індекси
- •8.1. Розв’язання типових завдань
- •8.2. Завдання для проведення практичних занять
- •8.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 9. Вибірковий метод
- •9.1. Розв’язання типових завдань
- •9.2. Завдання для проведення практичних занять
- •9. 3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •10.1. Розв’язання типових завдань
- •За звітний період за основними видами, тис. Грн.
- •За звітний період за основними видами
- •10.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Завдання № 6.
- •10.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Державний комітет статистики україни
- •2. Житлові умови домогосподарства (питання 1-7 на тимчасово проживаючих, проживаючих в інституціональних установах та безпритульних не заповнюються)
- •Критичні точки 2‑розподілу
- •Критичні точки t‑ розподілу Ст’юдента
- •4. Критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Статистика
Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
. =
Відносні величини структури характеризують склад досліджуваної сукупності за тією чи іншою ознакою. Дана відносна величина характеризує питому вагу окремих частин сукупності у загальному обсязі. Переважно відносні величини структури виражаються у відсотках, інколи – у коефіцієнтах. Сума відносних величин структури по всій сукупності дорівнює 100 % або 1.
=
Відносні величині порівняння обчислюються як співвідношення абсолютних однойменних величин за один і той же період (або момент часу), але на різних територіях або об’єктах. Так, за допомогою відносних величин порівняння можна проводити порівняння чисельності населення на конкретну дату у різних регіонах.
Відносні величини координації –це різновид відносних величин порівняння. Відносні величини координації показують, у скільки разів одна частина сукупності більше або менше іншої (інших).
=
Статистика часто аналізує макроекономічні показники різних країн, а також показники народжуваності та смертності у різних країнах. Однак проводити порівняння даних абсолютних величин неможливо, тому що чисельність населення у різних країнах відрізняється. Тому при аналізі даних показників спочатку треба розрахувати відносні величини інтенсивності.
Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення чи розвитку явища в певному середовищі. Відносні величини інтенсивності завжди є відношенням двох різнойменних величин. До прикладів відносних величин інтенсивності відносяться:
- виробництво продукції на душу населення;
- ВВП на душу населення;
- коефіцієнти народжуваності та смертності;
- густота населення та ін.
Як зазначалося раніше, відносні величини інтенсивності, на відміну від інших відносних величин, можуть мати одиниці вимірювання або форми вираження. Якщо відносна величина інтенсивності є іменованою, то у ній поєднуються одиниці вимірювання чисельника та знаменника. Наприклад, ВВП на душу населення - грн./чол. Коефіцієнти народжуваності та смертності виражаються у проміле.
4.4. Поняття про середні величини та їх значення
Серед узагальнюючих показників, які застосовують для характеристики соціально-економічних явищ і процесів та виявлення закономірностей їх розвитку, велике значення мають середні величини. Вони дають зведену, підсумкову характеристику масових явищ. Так велике значення для проведення порівняльного аналізу мають показники середньої заробітної плати у різних галузях народного господарства, середньої тривалості життя населення різних країн.
Середня величина – це показник, який характеризує типовий розмір варіюючої ознаки в розрахунку на одиницю однорідної сукупності.
Основними умовами застосування середніх величин є наявність якісно однорідної сукупності та достатньо великий обсяг сукупності.
Так як середня величина відображає розмір ознаки в розрахунку на одиницю сукупності, тоді існує логічний взаємозв’язок між середньою величиною і показниками, які потрібні для її визначення. Тому, перед тим як розраховувати середню величину, необхідно вказати змістову формулу.
=
тощо.
У статистичній практиці використовують декілька видів середніх величин:
► середня арифметична; ► середня гармонічна; ► середня хронологічна;
► середня геометрична; ► середня квадратична; ► структурні середні та ін.