- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 93
- •Глава 11. Вибірковий метод 108
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 118
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти 124
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •Робоча таблиця
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Показники доходів бюджету області за останні роки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
- •12.4. Приклад перевірки статистичної гіпотези
- •12.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 13. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •13.1. Загальне поняття про статистичні таблиці, їх значення, основні вимоги щодо побудови статистичних таблиць
- •13.2. Поняття статистичного графіка. Значення графіків для відображення статистичних даних
- •13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів
- •Основні види статистичних графіків за способом побудови
- •13.4. Питання для самоперевірки
- •Частина 2. Практикум для проведення практичних занять Глава 1. Статистичне спостереження
- •1.1. Розв’язання типових завдань
- •1.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Визначити об’єкт та одиницю статистичного спостереження, одиницю статистичної сукупності:
- •1.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •З) спеціально організоване статистичне спостереження.
- •5. Опитування – це одна з форм статистичного спостереження:
- •8. Види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності:
- •Глава 2. Зведення та групування статистичних даних
- •2.1. Розв’язання типових завдань
- •Аналітичне групування господарств за розміром посівної площі
- •2.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Відомі дані про освіту працюючих бухгалтерії підприємства
- •2.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 3. Узагальнюючі статистичні показники
- •3.1. Розв’язання типових завдань
- •Розрахунок відносних величин координації
- •3.2. Завдання для проведення практичних занять
- •3.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 4. Аналіз рядів розподілу
- •4.1. Розв’язання типових завдань
- •4.2. Завдання для проведення практичних занять
- •4.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 5. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •5.1. Розв’язання типових завдань
- •5.2. Завдання для проведення практичних занять
- •5.3. Тестові завдання для самоконтролю Визначити одну або декілька правильних відповідей
- •Глава 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Розв’язання типових завдань
- •6.2. Завдання для проведення практичних занять
- •6.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 7. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •7.1. Розв’язання типових завдань
- •7.2. Завдання для проведення практичних занять
- •7.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 8. Індекси
- •8.1. Розв’язання типових завдань
- •8.2. Завдання для проведення практичних занять
- •8.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 9. Вибірковий метод
- •9.1. Розв’язання типових завдань
- •9.2. Завдання для проведення практичних занять
- •9. 3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Глава 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •10.1. Розв’язання типових завдань
- •За звітний період за основними видами, тис. Грн.
- •За звітний період за основними видами
- •10.2. Завдання для проведення практичних занять
- •Завдання № 6.
- •10.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Державний комітет статистики україни
- •2. Житлові умови домогосподарства (питання 1-7 на тимчасово проживаючих, проживаючих в інституціональних установах та безпритульних не заповнюються)
- •Критичні точки 2‑розподілу
- •Критичні точки t‑ розподілу Ст’юдента
- •4. Критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Статистика
13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів
Графіки застосовують здебільшого для порівняння статистичних даних у просторі, для дослідження складу та аналізу структури сукупності, для зображення динаміки статистичних показників, для поточного контролю за виконанням планових завдань, для аналізу зв’язків та залежності між різними показниками та інших випадках. Тому при побудові статистичного графіка потрібно знати з якою метою складається графік та які задачі він виконує.
Графіки, які використовуються для зображення статистичних даних, дуже різноманітні. Їх можна класифікувати за різними ознаками: за загальним призначенням; за формою графічних образів; за характером задач, які вирішуються; за способом побудови та ін.
Види статистичних графіків, які використовуються при проведенні статистичних досліджень, наведено на рис. 13.4.
Найбільш поширеною групою є діаграми. Діаграми - це вид графіків, на яких статистична інформація зображується за допомогою різних геометричних знаків, фігур та ліній. В свою чергу розрізняють декілька видів діаграм.
Стовпчикові діаграми – найбільш простий, наочний та поширений вид графіків. Даний вид діаграм є універсальним, так як їх використовують для наочного зіставлення обсягів явища, яке вивчається, за часом або у просторі.
Основні види статистичних графіків за способом побудови
діаграми
стовпчикові
статистичні карти
картограми
картодіаграми
стрічкові
лінійні
секторні
фігурні
інші види
Рис. 13.4. Класифікація статистичних графіків за способом побудови
У стовпчикових діаграмах статистичну інформацію зображують у вигляді стовпчиків-прямокутників (ширина яких однакова), розташованих вертикально на осі абсцис. Стовпчики можуть розташовуватись один від одного на однаковій відстані або щільно. Зображення стовпчиків може бути площинним або об’ємним. Кожний стовпчик характеризує окремий об’єкт або кожний період часу, тому їх кількість дорівнює кількості порівняльних об’єктів або періодів часу (рис.13.5).
Якщо стовпчики-прямокутники розташовуються не по вертикалі, а по горизонталі, то такі діаграми називають стрічковими. Зображення діаграм у вигляді стрічок зручніше, ніж у вигляді стовпчиків, оскільки біля кожного прямокутника можна вказати відповідну назву, записавши її горизонтально.
Рис. 13.5. Розподіл постійного населення України на початок 2007 р. за віковими групами
Розвиток явищ у часі (динаміку) найчастіше відображають за допомогою лінійних діаграм. Особливістю лінійних діаграм є те, що динаміка подається у вигляді суцільної лінії, котра характеризує неперервність процесу (рис.13.6).
Лінійні діаграми будують за допомогою прямокутної системи координат, на осі абсцис якої відкладають періоди або моменти часу, на осі ординат – числові значення показника. На перетині перпендикулярів часових дат (періодів або моментів часу) і відповідних значень отримують точки, які послідовно з’єднуються відрізками та утворюють криву У лінійній діаграмі шкала на осі ординат має починатися з нуля.
Перевага лінійних діаграм заключається у тому, що вони дають можливість наочно визначати періоди часу та ступінь інтенсивності, коли явища змінювались у тому чи іншому напрямках або лишались без змін.
Часто на одному лінійному графіку наводиться кілька кривих для порівняння характеристики динаміки різних, однак пов’язаних між собою показників, а також показників різних територій. Так на одному лінійному графіку можна відобразити зміну доходів та видатків бюджету країни за останні роки.
Рис. 13.6. Зміна доходів бюджету області за останні роки
Для статистичного дослідження складу та аналізу структури сукупності часто використовують секторну діаграму. Для побудови секторної діаграми коло поділяють радіусами на сектори за кількістю елементів сукупності (кількістю ознак). Площі секторів пропорційні значенням елементів сукупності. На секторних діаграмах можна зображувати абсолютні значення показників або їх процентне вираження. Для того, щоб побудувати секторну діаграму, необхідно спочатку поділити 360˚ на обсяг цілого, а потім добутий результат перемножити на значення частин сукупності.
У статистиці також використовують фігурні діаграми. При їх побудові статистичні дані зображаються малюнками-символами, площі яких пропорційні величинами відповідних ознак. Даний вид діаграм використовується з метою реклами тих чи інших товарів.
Другою групою статистичних графіків є статистичні карти, які, у свою чергу, поділяються на картограми і картодіаграми. Картограма – це схематична географічна карта, на якій зображення явищ за територією подається за допомогою відповідних графічних і тонових символів.
Картодіаграма – це поєднання схематичної географічної карти їз діаграмою. Основне завдання картодіаграм полягає у тому, щоб показати географічний розподіл досліджуваного статистичного явища. Головна їх особливість полягає у тому, що ці явища відображають на контурній географічній карті за допомогою спеціальних знаків-символів у вигляді стовпчиків, квадратів, кол тощо. Основна перевага картодіаграм перед звичайними діаграмами - це точна географічна орієнтація статистичних величин, їх взаємна відповідність і просторовий розподіл.