13.3. Основні рекомендації та вимоги до побудови статистичних графіків різних видів

Графіки застосовують здебільшого для порівняння статистичних даних у просторі, для дослідження складу та аналізу структури сукупності, для зображення динаміки статистичних показників, для поточного контролю за виконанням планових завдань, для аналізу зв’язків та залежності між різними показниками та інших випадках. Тому при побудові статистичного графіка потрібно знати з якою метою складається графік та які задачі він виконує.

Графіки, які використовуються для зображення статистичних даних, дуже різноманітні. Їх можна класифікувати за різними ознаками: за загальним призначенням; за формою графічних образів; за характером задач, які вирішуються; за способом побудови та ін.

Види статистичних графіків, які використовуються при проведенні статистичних досліджень, наведено на рис. 13.4.

Найбільш поширеною групою є діаграми. Діаграми - це вид графіків, на яких статистична інформація зображується за допомогою різних геометричних знаків, фігур та ліній. В свою чергу розрізняють декілька видів діаграм.

Стовпчикові діаграми – найбільш простий, наочний та поширений вид графіків. Даний вид діаграм є універсальним, так як їх використовують для наочного зіставлення обсягів явища, яке вивчається, за часом або у просторі.

Основні види статистичних графіків за способом побудови

діаграми

стовпчикові

статистичні карти

картограми

картодіаграми

стрічкові

лінійні

секторні

фігурні

інші види

Рис. 13.4. Класифікація статистичних графіків за способом побудови

У стовпчикових діаграмах статистичну інформацію зображують у вигляді стовпчиків-прямокутників (ширина яких однакова), розташованих вертикально на осі абсцис. Стовпчики можуть розташовуватись один від одного на однаковій відстані або щільно. Зображення стовпчиків може бути площинним або об’ємним. Кожний стовпчик характеризує окремий об’єкт або кожний період часу, тому їх кількість дорівнює кількості порівняльних об’єктів або періодів часу (рис.13.5).

Якщо стовпчики-прямокутники розташовуються не по вертикалі, а по горизонталі, то такі діаграми називають стрічковими. Зображення діаграм у вигляді стрічок зручніше, ніж у вигляді стовпчиків, оскільки біля кожного прямокутника можна вказати відповідну назву, записавши її горизонтально.

Рис. 13.5. Розподіл постійного населення України на початок 2007 р. за віковими групами

Розвиток явищ у часі (динаміку) найчастіше відображають за допомогою лінійних діаграм. Особливістю лінійних діаграм є те, що динаміка подається у вигляді суцільної лінії, котра характеризує неперервність процесу (рис.13.6).

Лінійні діаграми будують за допомогою прямокутної системи координат, на осі абсцис якої відкладають періоди або моменти часу, на осі ординат – числові значення показника. На перетині перпендикулярів часових дат (періодів або моментів часу) і відповідних значень отримують точки, які послідовно з’єднуються відрізками та утворюють криву У лінійній діаграмі шкала на осі ординат має починатися з нуля.

Перевага лінійних діаграм заключається у тому, що вони дають можливість наочно визначати періоди часу та ступінь інтенсивності, коли явища змінювались у тому чи іншому напрямках або лишались без змін.

Часто на одному лінійному графіку наводиться кілька кривих для порівняння характеристики динаміки різних, однак пов’язаних між собою показників, а також показників різних територій. Так на одному лінійному графіку можна відобразити зміну доходів та видатків бюджету країни за останні роки.

Рис. 13.6. Зміна доходів бюджету області за останні роки

Для статистичного дослідження складу та аналізу структури сукупності часто використовують секторну діаграму. Для побудови секторної діаграми коло поділяють радіусами на сектори за кількістю елементів сукупності (кількістю ознак). Площі секторів пропорційні значенням елементів сукупності. На секторних діаграмах можна зображувати абсолютні значення показників або їх процентне вираження. Для того, щоб побудувати секторну діаграму, необхідно спочатку поділити 360˚ на обсяг цілого, а потім добутий результат перемножити на значення частин сукупності.

У статистиці також використовують фігурні діаграми. При їх побудові статистичні дані зображаються малюнками-символами, площі яких пропорційні величинами відповідних ознак. Даний вид діаграм використовується з метою реклами тих чи інших товарів.

Другою групою статистичних графіків є статистичні карти, які, у свою чергу, поділяються на картограми і картодіаграми. Картограма – це схематична географічна карта, на якій зображення явищ за територією подається за допомогою відповідних графічних і тонових символів.

Картодіаграма – це поєднання схематичної географічної карти їз діаграмою. Основне завдання картодіаграм полягає у тому, щоб показати географічний розподіл досліджуваного статистичного явища. Головна їх особливість полягає у тому, що ці явища відображають на контурній географічній карті за допомогою спеціальних знаків-символів у вигляді стовпчиків, квадратів, кол тощо. Основна перевага картодіаграм перед звичайними діаграмами - це точна географічна орієнтація статистичних величин, їх взаємна відповідність і просторовий розподіл.