Характеристика навчального курсу

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікацій-ний рівень	Характеристика навчального курсу
Галузь знань 0301 – Соціально-політичні науки Спеціальність 7.03010201 – Психологія Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	Кількість кредитів, відповідних ECTS:2,0 Загальна кількість годин: 72 Тип курсу: варіативний Рік підготовки: 5 курс Семестр: 10 Лекції: 24 год. Практичні: 12 год. Самостійна робота: 36 год. Індивідуальна робота:  есе (автобіографія) Модулів: 2 Змістових модулів: 4 Вид контролю: залік

Опис змістових модулів дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи гендерної психології.

Тема 1. Вступ. Гендерна психологія як наука.

Предмет і завдання гендерної психології. Поняттєво-категоріальний апарат курсу. Сутність категорії гендеру, історія виникнення поняття. Поняття стать, роль, ідентичність, маскулінність, фемінінність, адрогінність як головні категорії гендерної соціалізації.

Історія становлення гендерної психології. Загальна характеристика етапів розвитку науки. Методологічні відмінності гендерних досліджень та феміністських студій. Особливості вітчизняних досліджень гендеру.

Становлення гендерних стосунків в історії суспільного розвитку.

Тема 2. Теорії і концепції гендерної психології.

Психоаналітична концепція гендеру. Передісторія фрейдових поглядів на стать: есенціалістські підходи у філософії та науці (Платон, Арістотель, Кант, Ніцше, Вейнінгер, Ломброзо тощо). З.Фрейд про ідентифікацію дитини з батьками як головний механізм засвоєння статевої ролі. Статеві відмінності лібідозної енергії, в розвитку супер-Его чоловіків та жінок.

Погляди послідовників З.Фрейда (Карл Юнг, Ерік Еріксон, Карен Хорні) на диференціацію ідентичності та психологію статей.

Стать в юнгіанському психоаналізі. К.-Г. Юнг про архетипи Аніми та Анімуса, їх значення для процесу статевої ідентифікації.

Застосування юнгіанського концепту андрогінності в теорії гендерних ролей С.Бем.

Критика “маскулінності” психоаналізу. “Позитивний” психоаналіз жінки К. Хорні. Значення її концептуального підходу для розуміння зв’язку жіночої психічної патології та соціального контексту.

Гуманістично-екзистенціальні теорії гендеру. Концептуальні принципи теорій (Р.Бернс, А.Маслоу, К.Рождерс, В.Франкл).

Теорії гештальтпсихології про гендер: К.Коффка, Ф.Перлз, П.Гудман, Дж.Рейнуотер.

Біхевіорістичні теорії про гендер: теорія статевої типізації Д.Уотсона. Теорії соціального научіння диференціації поведінки (В.Мішел, К.Бассі, А.Бандура).

Теорії когнітивного розвитку та гендерних схем. Когнітивний підхід до розуміння психологічної природи засвоєння гендерної ролі та становлення статевої свідомості Л. Колберга, Т. Раблі, Д.Стейгера. Теорія схем Сандри Бем.

Теорія соціальних ролей. Концепція Е.Іґлі про механізм взаємодії біології і культури. Гендерні відмінності в культурі як результуюча біологічних впливів та особливостей соціалізації у дитинстві.

Теорія природної взаємодоповнюваності статей Т.Парсонса та Р.Бейлса про засвоєння статевих ролей через механізми покарання та заохочення. Наукове впровадження понять: “агенти”, “інститути” соціалізації, “значущі інші” тощо. Теорія “категоризації за ознакою статі” (соціологічного чи драматургічного інтеракціонізму) І.Гофмана.