1. Методика “Хто я?”

Інструкція: “Ви одержали бланки, де в стовпчик 20 разів написане слово “Я” і залишений порожній рядок. Будь ласка, протягом 15 хвилин відповідайте на запитання “Хто Я?”, використовуючи для цієї мети будь-які слова. Записуйте всі відповіді так, як вони спадають на думку.

Обробка результатів. Після завершення роботи над складанням списку відповідей студентам пропонують проаналізувати зміст записаних ними характеристик, тобто позначити, скільки у відповідях соціальних ролей і індивідуалізованих характеристик.

Прикладами соціальних ролей можуть бути професійні ролі (учитель, робітник і т.д.), гендерні ролі, що включають сімейний статус (жінка, чоловік, мати, дружина і т.д.), інші соціальні ролі (учень, староста і т.д.). Прикладами індивідуалізованих характеристик можуть бути конкретні описи, що розкривають особливості і якості особистості (розумник, вміла господиня, гарний друг і т.д.), а також різні метафоричні визначення (рожева квітка, зоря і т.д.). Необхідно оцінити ступінь участі гендерних стереотипів у самооцінці, тобто відзначити, скільки є присутнім у відповідях описів, які відповідають традиційному гендерному стереотипу.

Оцінка характеристики з погляду її відповідності гендерному стереотипу носить суб’єктивний характер, тобто визначається самим студентом. Важливо відзначити, що в списку описів можуть з’являтися й нестереотипні характеристики (жінка визначить себе за допомогою традиційно чоловічих якостей, і навпаки). Про це слід сказати студентам й звернути їхню увагу на те, що слід співвіднести кількість стереотипних і нестереотипних описів, тобто позначити, яких є більше. Стереотипними можуть вважатися й деякі соціальні ролі (мати, господиня і т.д.).

2.Проведіть зі знайомими дітьми 5-7 років різної статі (не менше 3-4) інтерв’ю згідно запропонованої схеми. Проаналізуйте отримані відповіді.

Інтерв’ю гендерної ідентифікації для дітей 5-7 річного віку

(А.Чекаліна, 1991)

Мета: з’ясувати, наскільки правильно діти оцінюють свою гендерну приналежність, які, на їхню думку, якості повинні мати представники обох статей.

Питання:

І 1. Як тебе звати? Твоє ім’я чоловіче чи жіноче?

2. Ти хлопчик чи дівчинка?

3. Прагнеш бути хлопчиком (дівчинкою)? Чому хочеш (не хочеш)?

4. Коли виростеш, будеш мамою чи татом?

5. Коли виростеш, будеш дядьком чи тіткою?

ІІ. 6. У які ігри цікавіше грати хлопчикам? У які – дівчаткам?

7. Якби чарівник міг перетворити тебе в найдужчого або в найкрасивішого, ким би ти захотів стати, найдужчим чи найкрасивішим?

8. Якби чарівник перетворив тебе в хлопчика (дівчинку), як би ти став (а) поводитися? Що б ти став(ла) робити? У які ігри грати?

ІІІ. 9. На кого ти схожий, на маму чи на тата? На кого ти прагнеш бути схожим? Чому?

10. Коли ви граєте в “сім’ю”, яка роль тобі дістається?

11. Хочеш, щоб вихователем у вашій групі був чоловік? Чому хочеш? Чому не хочеш?

12. Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

ІУ. 13. Хто у твоїй сім’ї найдужчий?

14. Хто у твоїй сім’ї найголовніший?

15. Хто у твоїй сім’ї найкрасивіший?

16. З ким цікавіше грати, з мамою чи татом?

17. Кому цікавіше допомагати, мамі чи татові?

18. Хто у вас у групі (класі) найдужчий?

19. Хто у вас у групі (класі) найкрасивіший?

20. З ким цікавіше гратись, з хлопчиком чи дівчинкою?

21. З ким цікавіше дружити, з хлопчиком чи дівчинкою?

Висновки: За даними інтерв’ю можна судити про те, чи всі діти вірно ідентифікують себе за гендерною приналежністю, чи прагнуть бути тієї статі, якоюсь і є. Чи дівчатка хочуть бути схожими, в основному, на маму, а хлопчики – на тата. З ким хочуть гратись й дружити хлопці й дівчата. Можна зробити висновок про знання й уявлення дітей про соціальну роль у майбутньому, якості, властиві хлопчикам і дівчаткам, жінкам і чоловікам.

3. Виконання вправ.

1. Прокоментуйте, будь ласка, висловлювання Е.Еріксона: “В один період вона (ідентичність) здається такою, що відноситься до свідомого відчуття індивідуальної унікальності, в інший – до несвідомого прагнення до неперервності досвіду, в третій – до солідарності з груповими ідеалами”.

2. Вправа “Протилежна стать”. Мета – ознайомитись з думками й почуттями представників іншої статі Передбачає роботу в концентричних колах – зовнішньому й внутрішньому, кожне з яких складається з представників однієї статі. Юнакам і дівчатам, які опинились навпроти один одного, пропонується по черзі відповідати на наступні блоки питань: “Як вам здається, яке це: бути представником іншої статі?”, “Які, з вашого погляду, переваги, які недоліки у представників протилежної статі?”, “Які виникають проблеми у представників вашої і протилежної статі?” Найбільш важливі проблеми, що виникли в ході вправи, з’ясовуються в загальному колі.

4. Питання для самоперевірки.

1. Розкрийте основні тенденції в інтерпретації феномену ідентичності в зарубіжній психології.

2. Як трактується феномен ідентичності за психоаналітичним підходом (на прикладі концепції Е.Еріксона)?

3. Як співвідносяться поняття “особистісна ідентичнсть”, “соціальна ідентичність” та “гендерна ідентичність”?

4. Опишіть зміст і структуру гендерної ідентичності.

5. Які основні етапи формування гендерної ідентичності можна виділити?

6. Яка роль основних інститутів соціалізації у формуванні гендерної ідентичності особистості?

7. Назвіть позитивні і негативні умови формування гендерної ідентичності дитини.

8. Назвіть механізми і умови, які сприяють повноцінному формуванню і розвитку гендерної ідентичності і самосвідомості.

5. Підведення підсумків заняття.