Практичне заняття № 1.

Тема: Предмет, завдання, мета і методи гендерної психології. Поняттєво-категоріальний апарат курсу. Основні теорії гендеру.

Мета: сприяти засвоєнню студентами теоретико-методологічних підходів до вивчення предмета, основних понять та категорій гендерної психології; навчити їх здійснювати аналіз основних теорій гендеру; удосконалювати вміння порівнювати їхні основні поняття й ідеї, сприяти розвитку психологічного мислення майбутніх психологів.

Ключові поняття: гендер, стать, гендерна система, гендерна самосвідомість, гендерна роль, гендерна ідентичність, гендерна ідентифікація, гендерна соціалізація, гендерні стереотипи, гендерний підхід, маскулінність, фемінінність, андрогінність, патріархатний. гендерна освіта, гендерне виховання, гендерна культура, сексуальна освіта, сексуальне виховання, сексуальна культура, стратифікація статей, сексизм, фемінізм, методи дослідження.

План заняття.

1. Актуалізація засвоєних студентами теоретичних положень з теми.

1. Предмет, мета і завдання курсу.

2. Поняттєво-категоріальний апарат курсу.

3. Теоретичні основи гендерної психології:

Психоаналітична концепція гендеру;

Гуманістично-екзистенціальні теорії гендеру;

Теорії гештальтпсихології про гендер;

Біхевіорістичні теорії про гендер;

Теорії когнітивного розвитку та гендерних схем;

Теорія соціальних ролей;

Теорія природної взаємодоповнюваності статей.

4. Основні методи дослідження гендерних характеристик особистості.

2.Практична частина.

1. Розпочніть укладання словника гендерних термінів.

2. Проведіть групову дискусію на тему: “Війна статей: міфи і реальність”.

3. Питання для роздумів:

Чи погоджуєтесь ви з висловом З.Фрейда: “Анатомія – це доля”?;

Як ви розумієте слова Сімони де Бовуар “Жінками не народжуються, жінками стають”?;

Чи погоджуєтесь ви з критикою американськими психологами тесту С.Бем: “Слід бути обережними в інтерпретації даних, адже в одних випадках може йтися про особистісні риси, а в інших – про характер поведінки чи ставлення до статевих ролей. Андрогінність не завжди може корелювати з виявом ситуативної гнучкості і гарантувати демократичне ставлення до соціальних ролей жінки”?

3. Проведіть методики вивчення гендерних особливостей чоловіків і жінок.

1. Шкала “Маскулінність - фемінінність” з Фрайбурзького особистісного опитувальника (fpi)

(Методика взята з книги: Е.И.Розов. Настольная книга практического психолога. — М.: Владос, 1998. — Кн. 1)

Інструкція. Вам пропонується ряд тверджень, кожне з яких відповідає або не відповідає певним особливостям Вашої поведінки, окремих вчинків, ставлення до людей. Якщо Ви вважаєте, що така відповідність має місце, то дайте відповідь “так”, а якщо ні, то – відповідь “ні”. Свою відповідь зафіксуйте в наявному у Вас аркуші відповідей, поставивши хрестик у клітинку, яка відповідає номеру твердження в запитальнику й типу Вашої відповіді. Відповіді необхідно дати на всі питання.

Текст опитувальника

1.Я майже щодня думаю про те, наскільки краще було б життя, якби мене не переслідували невдачі.

2. Можу вдатися до фізичної сили, якщо потрібно відстояти свої інтереси.

3. Я легко бентежусь.

4. Люблю такі завдання, коли можна діяти без довгих розмірковувань.

5. Часто в мене немає апетиту.

6. Зазвичай я рішучий і дію швидко.

7. Коли я чогось боюсь, у мене пересихає в роті, тремтять руки й ноги.

8. Мені дає задоволення, як говориться, тикнути носом інших у їхні помилки.

9. Беру активну участь в організації громадських заходів.

10. Якщо сильно розізлюсь на когось, то можу його й ударити.

11. Мене мало хвилює, що до мене хтось погано ставиться.

12. Я волію змусити будь-яку людину зробити те, що мені потрібно, ніж просити її про це.

13. У мене досить часто міняється настрій.

14. Я впевнений у своєму майбутньому.

Ключ

По 1 балу нараховується за відповіді “так” по пунктах 2, 4, 6, 8-12, 14 і за відповіді “ні” по пунктах 1, 3, 5, 7, 13.

Підраховується загальна сума балів. Чим вона більша, тим більше виражена маскулінність і менше – фемінінність.