Практичне заняття № 6. Тема: Гендерні стереотипи. Особливості гендерних стереотипів в українському суспільстві.

Мета: познайомити з механізмами виникнення й відтворення гендерних стереотипів у повсякденній свідомості й повсякденній практиці, сформувати основи критичного погляду на гендерні стереотипи, тобто здатність виявляти й усвідомлено їх аналізувати в різних сферах життя – сім’ї, навчанні, роботі, ЗМК, літературі і т.д.

Ключові поняття: гендерний стереотип, моральний гендерний стереотип, “скляна стеля”, асертивність,

План заняття.

1. Актуалізація засвоєних студентами теоретичних положень з теми.

1. Моделі гендерних стереотипів.

1. Поняття “скляної стелі”.

2. Гендерні стереотипи щодо суспільної реалізації чоловіків і жінок.

3. Функції гендерних стереотипів.

4. Асертивність як подолання “скляної стелі”.

2.Практична частина.

3. Продовжити укладання словника гендерних термінів.

2. Порівняйте зміни в чоловічій і жіночій моді, які відбулися впродовж останнього десятиріччя. Які тенденції вони засвідчують? Яким є ваш прогноз щодо розвитку моди статей (молодіжної, дитячої, дорослих та літніх людей) на майбутнє?

Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що сучасні жіночі журнали негативно опливають на самооцінку та рівень вимог пересічної жінки, оскільки підносять образ її “ідеального Я” (ідеальна жінка має сучасну побутову техніку, носить одяг відомих фірм, користується дорогою косметикою, відпочиває на найкращих курортах тощо) на недосяжну висоту порівняно з образом “реального Я”?

3. Згідно з даними психологічних досліджень жінки, які поєднують професійну діяльність з домашніми обов’язками, хронічно переживають внутрішній конфлікт, пов’язаний з відчуттям:

а) дефіциту і швидкоплинності часу;

б) накопичення домашніх справ;

в) провини перед дітьми;

г) нереалізованих мрій щодо дозвілля;

г) роздратування чоловіка щодо себе тощо.

Кожна зі сфер буття такої жінки привносить у її самопочуття додаткові депресивні й тривожні стани. Які переживання найзначущіші для вас, знайомих вам жінок? Який вихід із такого внутрішнього конфлікту підказали б ви? Чи поділяєте ви твердження, що секрет жінки у вмінні або “встигати все”, або “стати вільною від стереотипів”?

4. Знайдіть позитивне та негативне у гендерних ролях (членів подружжя, діти – син, донька) традиційної та партнерської сімей, здійсніть аналіз виявлених особливостей.

5. Складання рекламного повідомлення, що не містить гендерних стереотипів

Інструкція: Придумайте рекламу, повідомлення, яке не містило б гендерних стереотипів. Ви можете не тільки скласти текст, але й зробити зображення.

Спочатку робота виконується в групах по 4-6 чол.

Учасникам пропонується скористатися аркушами паперу формату А4, кольоровими олівцями, фломастерами. Потім кожна група представляє свою рекламу. Після кожної вистави ведучий запитує: що вам сподобалося в добутку групи?

Після презентації всіх рекламних зображень можна обговорити, з якими труднощами зіштовхнулися учасники при їхньому створенні. Ці труднощі вказують на життєстійкість і твердість гендерних стереотипів.

6. Складання списку гендерних стереотипів.

Робота спочатку проходить у групах по 4-6 людей. Учасникам пропонують згадати гендерні стереотипи, з якими вони зустрічаються. Їх треба сформулювати коротко, наприклад: “жінки – емоційні, чоловіки –раціональні”; “жінка повинна бути гарною й сексуально привабливої”; “чоловік повинен усе знати й ні в чому не сумніватися”.

Перед виконанням завдання доречно повторно обговорити поняття “гендерний стереотип” і “види гендерних стереотипів”.

Потім кожна група зачитує список стереотипів, які були ними виділені. Спростуйте або підтвердіть висновок: гендерні стереотипи можна віднайти у всіх сферах життя людини: у самосвідомості, у міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії й ін.

3. Питання для роздумів:

1. Побутує думка, що жінки з низькою самооцінкою негативно характеризують своїх чоловіків, представляючи їх у такому світлі, щоб ніхто на них не спокусився. Що спонукає чоловіків розповідати щось добре або погане про власних жінок? Які мотиви керують чоловічими сповідями? Яку роль відіграють гендерні стереотипи в них?

2. Що відбувається в душі чоловіка через його професійні невдачі? Як чоловіки тамують свій душевний біль, невдоволеність життям? Що відбувається в душі жінки у разі її невдач, як вона тамує свій душевний біль і невдоволеність життям? Якою мірою диференціація депресивних станів і способи виходу з кризи спричинені тендерними стереотипами?

3. На сьогодні досить поширеним гендерним стереотипом є традиція одягати дівчаток в одяг червоного кольору, а хлопчиків у синій. Як ви вважаєте, чому?

Прочитайте три судження стосовно виникнення цього стереотипу. Проаналізуйте їх. З яким ви погоджуєтесь? Чому?

1. Традицію одягати дівчат у одяг червоного кольору, а хлопців – у одяг синього окремі дослідники пояснюють тим, що у первісному суспільстві чоловік у синьому не був такою помітною мішенню на полюванні, як у червоному. А жінка, яка займалася збиранням ягід, грибів тощо у червоному одязі була помітна здалеку і її оминали мисливці, гарантуючи їй таким чином безпеку і життя.

2. Кольори, характерні різним статям, люди почали асоціювати кольору з двома статями роду людського тільки в ХХ столітті. Однак один час кольорові асоціації були не такими як зараз, а все було навпаки. І такий стан речей вважалося нормальним навіть на початку ХХ-го століття.

З однієї точки зору, рожевий колір вважався більше кольором для хлопчиків, (як розбавлений червоний колір, який характеризувався з агресивністю і енергійністю), а синій був кольором для дівчаток.

У 1914 році американська газета радила матерям: “Якщо вам подобається одягати своїх дітей в одяг підходящого кольору, і якщо ви прямуєте традиціям, то використовуйте “рожевий” колір для хлопчиків і “синій” для дівчаток [Газета “The Sunday Sentinal”, 29 березня 1914].

Існує дуже багато різних думок з цього приводу, але, як правило, рожевий – це колір для хлопчиків, а синій – це колір для дівчаток. Причина в тому, що “рожевий” – це більш сильний колір, який більше підходить чоловічій половині людства, а більш ніжний і м’який синій колір відповідає жіночій натурі”. [Журнал “Ladies Home”, червень 1918].

Дослідники Jo B. Paoletti і Carol Kregloh у книзі “Чоловіки і Жінки: як правильно вдягатися” (Smithsonian Institution Press, 1989) стверджують: “Загальноприйнята в даний час відповідність рожевого кольору для дівчаток і синього кольору для хлопчиків з’явилася лише в 50-х роках минулого століття”.

3. Деякі дослідники вважають, що традиція одягати дівчаток в рожеве, а хлопчиків в синє бере початок з указу Павла I від 1797 року. Згідно цього документу, всі новонароджені члени імператорської сім’ї – великі князі і княжни – ставали кавалерами вищих ступенів російських орденів: дівчатка – Св. великомучениці Катерини, хлопчики – Св. апостола Андрія Первозванного. До цих нагород додавалися муарові стрічки: відповідно, рожева з сріблястими оздобленнями і блакитна. Аристократія, а потім купці та міщани стали наслідувати найясніших персон, наділяючи своїх новонароджених стрічками імператорських кольорів, хоч і без орденів, звичайно. Традиція живе й до сьогодні.

4. Проведіть запропоновані методики з метою вивчення гендерних стереотипів.