- •Гендерна психологія. Практикум.
- •Навчальна програма з дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Характеристика навчального курсу
- •Опис змістових модулів дисципліни
- •Тема 1. Вступ. Гендерна психологія як наука.
- •Тема 2. Теорії і концепції гендерної психології.
- •Тема 3. Підходи, методи дослідження гендерних характеристик особистості.
- •Тема 4. Антропометричні виміри різностатевості.
- •Тема 5. Психологія гендерних відносин. Гендерні відмінності у спілкуванні.
- •Тема 6. Гендерна ідентичність особистості. Гендерні характеристики особистості на різних етапах розвитку.
- •Тема 7. Гендерна соціалізація.
- •Тема 8. Гендерні стереотипи у суспільстві.
- •Тема 9. Гендерні відмінності в психічних та поведінкових розладах.
- •Тема 10. Гендерний підхід в практиці шкільного психолога. Технологія викладання гендерних курсів у вищій школі.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Індивідуальне науково-дослідне завдання (індз) Орієнтовні навчально-дослідні завдання за темами практичних занять.
- •Орієнтовні теми есе.
- •Система оцінювання навчальних досягнень студента
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Інформаційні ресурси:
- •Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи гендерної психології
- •Тема 1. Вступ. Гендерна психологія як наука.
- •Тема 2. Теорії і концепції гендерної психології.
- •Тема 3. Підходи, методи дослідження гендерних характеристик особистості
- •Практичне заняття № 1.
- •План заняття.
- •1. Шкала “Маскулінність - фемінінність” з Фрайбурзького особистісного опитувальника (fpi)
- •2. Методика “Маскулінність – фемінінність” Сандри Бем
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 4. Антропометричні виміри різностатевості.
- •Тема 5. Психологія гендерних відносин. Гендерні відмінності у спілкуванні.
- •Практичне заняття № 2.
- •План заняття.
- •Особливості мислення
- •1. Діагностичне анкетування “Що я думаю (знаю) про психофізіологічні особливості чоловіків і жінок”
- •2. Дослідження міжпівкульної асиметрії (визначення провідної півкулі) у чоловіків і у жінок
- •Результати дослідження домінування правої або лівої півкулі в чоловіків і жінок
- •Практичне заняття № 3.
- •План заняття.
- •Особливості усного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Потреби хлопчиків і дівчаток
- •Змістовий модуль 3. Особливості гендерного становлення особистості в онтогенезі.
- •Тема 6. Гендерна ідентичність особистості. Гендерні характеристики особистості на різних етапах розвитку.
- •Практичне заняття № 4.
- •План заняття.
- •Концепція статевої (гендерної) ідентичності і.Кона
- •Особливості дівчат і хлопців в різні вікові періоди
- •1. Методика “Хто я?”
- •Інтерв’ю гендерної ідентифікації для дітей 5-7 річного віку
- •Змістовий модуль 4. Соціально-психологічні проблеми гендеру.
- •Тема 7. Гендерна соціалізація.
- •Тема 8. Гендерні стереотипи у суспільстві.
- •Практичне заняття № 5. Тема: Гендерна соціалізація. Агенти гендерної соціалізації особистості.
- •План заняття.
- •Тест на вивчення збереження гендерної рівноваги в навчально-виховному процесі
- •Практичне заняття № 6. Тема: Гендерні стереотипи. Особливості гендерних стереотипів в українському суспільстві.
- •План заняття.
- •1. Методика незакінчених речень.
- •2. Заповнення анкети “я - жінка/чоловік”
- •3. Заповнення й обробка опитувальника “Прислів’я”
- •3. Оцінка рівня гомофобії особистості
- •Питання гарантованого рівня знань
- •Термінологічний словник
1. Діагностичне анкетування “Що я думаю (знаю) про психофізіологічні особливості чоловіків і жінок”
Пропонуємо відповісти на запитання анкети:
1. Відзначте показники, за якими чоловіки й жінки відрізняються:
1) розмір головного мозку;
2) будова окремих структур головного мозку;
3) м’язова сила;
4) спритність рухів;
5) загальний обмін речовин в організмі;
6) загальна витривалість;
7) чутливість до зорових стимулів;
8) чутливість до слухових стимулів;
9) чутливість до тактильних стимулів;
10) чутливість до больових стимулів;
11) зорово-просторові здібності;
12) вербальні здібності;
13) інтенсивність емоційних реакцій;
14) агресивність;
15) здатність адаптуватися до умов навколишнього середовища;
16) здатність адекватно реагувати в стресових ситуаціях.
2. Відзначте ті показники, відмінності за якими між чоловіками й жінками обумовлені переважно біологічними факторами:
1) розмір головного мозку;
2) будова окремих структур головного мозку;
3) м’язова сила;
4) спритність рухів;
5) загальний обмін речовин в організмі;
6) загальна витривалість;
7) чутливість до зорових стимулів;
8) чутливість до слухових стимулів;
9) чутливість до тактильних стимулів;
10) чутливість до больових стимулів;
11) зорово-просторові здібності;
12) вербальні здібності;
13) інтенсивність емоційних реакцій;
14) агресивність;
15) здатність адаптуватися до умов навколишнього середовища;
16) здатність адекватно реагувати в стресових ситуаціях.
3. Відзначте показники, відмінності за якими між чоловіками й жінками обумовлені переважно соціальними факторами:
1) розмір головного мозку;
2) будова окремих структур головного мозку;
3) м’язова сила;
4) спритність рухів;
5) загальний обмін речовин в організмі;
6) загальна витривалість;
7) чутливість до зорових стимулів;
8) чутливість до слухових стимулів;
9) чутливість до тактильних стимулів;
10) чутливість до больових стимулів;
11) зорово-просторові здібності;
12) вербальні здібності;
13) інтенсивність емоційних реакцій;
14) агресивність;
15) здатність адаптуватися до умов навколишнього середовища;
16) здатність адекватно реагувати в стресових ситуаціях.
2. Дослідження міжпівкульної асиметрії (визначення провідної півкулі) у чоловіків і у жінок
Мета – визначити домінуючу півкулю в групах чоловіків і жінок. Зіставити отримані результати з даними про міжпівкульну асиметрію в чоловіків і в жінок, розглянутими на теоретичному етапі.
Метод дає змогу здійснювати експрес-діагностику провідної півкулі за результатами виконання декількох проб, які оцінюють провідну руку, провідне око й провідну ногу.
Пропонуємо самостійно скласти індивідуальні психофізіологічні портрети й на основі цього сформулювати гіпотезу про можливе домінування правого або лівої півкулі. Потім виконати дослідження з визначення провідної півкулі із застосуванням запропонованого комплексного методу. Студенти діляться на групи по дві людини й поперемінно досліджують одне одного. Випробуваному пропонується послідовно виконати завдання, потім за результатами тестування визначити провідна півкуля. Завдання й критерії оцінки наведені в таблиці 4.
Таблиця 4.
Оцінка провідної півкулі
Завдання, яке виконується |
Оцінка провідної півкулі |
|
Зверху великий палець правої руки – провідна ліва півкуля, зверху великий палець лівої руки – права. |
|
Олівець зміщується при закриванні правого ока – провідна півкуля ліва. Олівець зміщується при закриванні лівого ока – провідна півкуля права. |
|
Кисть лівої руки першою направляється до передпліччя – плеча правої руки і виявляється зверху – провідна рука ліва, провідна півкуля права. Кисть правої руки першою направляється до передпліччя – плеча лівої руки і виявляється зверху – провідна рука права, провідна півкуля ліва. |
|
Зверху знаходиться права рука – провідна півкуля ліва, зверху знаходиться ліва рука – провідна півкуля – права. |
|
Лінія ближче до правого краю листа – провідна півкуля права, лінія ближче до лівого краю – провідна півкуля ліва. |
|
Більше поставлено паличок правою рукою – провідна півкуля ліва, лівою рукою – права, однакова кількість двома руками – права. |
|
Стрілка вказує напрям проти часової стрілки – провідна півкуля ліва, за часовою стрілкою – права. |
|
Зверху права нога – провідна півкуля ліва, зверху ліва нога – права. |
|
Крутиться проти часової стрілки – провідна півкуля ліва; крутиться за часовою стрілкою – права. |
|
Швидше моргає праве око – провідна півкуля права; ліве око – ліва. Швидше моргає не домінуюче око. |
Підсумкова оцінка підраховується в такий спосіб: різниця між сумою балів лівої й сумою балів правої півкулі множиться на 10. Результати зіставляються з наведеними нормативними даними.
Якщо отриманий показник становить:
1) більше або рівний 30 – повне домінування лівої півкулі;
2) від 10 до 30 – неповне домінування лівої півкулі;
3) від 0 до -10 – неповне домінування правої півкулі;
4) нижче -10 – повне домінування правої півкулі.
Для уточнення оцінки провідної півкулі можна попросити згадати, чи є в обстеженого серед близьких родичів шульги або амбідекстри (люди, які активно використовують як праву, так і ліву руку). Враховуючи, що тип міжпівкульного домінування у більшості випадків успадковується, наявність родичів шульг або амбідекстрів вказує на можливе домінування правої півкулі. Однак ці відомості слід розглядати як додаткові й основну увагу звертати на результати, отримані при тестуванні. При аналізі індивідуальних даних студенти співставляють свій психофізіологічний портрет з результатами експрес-діагностики, визначають наявність або відсутність збігу отриманих результатів, висловлюють судження про роль біологічного фактора або індивідуального досвіду. Наприклад, у студентів, які грають на музичних інструментах, може бути виявлене активне використання лівої руки й домінування правої півкулі, що скоріше обумовлене впливом спеціального тривалого навчання, ніж генетичними факторами.
Результати дослідження, отримані в групі, записуються в таблицю 5.
При аналізі групових даних слід звернути увагу на наявність або відсутність відмінностей, пов’язаних зі статтю. У ході виконання завдання можуть бути отримані дані, що показують домінування лівопівкульних як серед чоловіків, так і серед жінок. У ході обговорення можна відзначити, що питання про провідну півкулю у чоловіків і у жінок остаточно не вирішене і, отже, отримані дані узгодяться з тієї або іншою точкою зору щодо цієї проблеми.
Таблиця 5.