- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
1.6.1. Метод та засоби надлишкового двоосновного кодування
У разі k-значного відображення інформації існують додаткові можливості реалізації надлишкових кодів, що базуються на специфіці зображення інформації в дискретних пристроях під час використання некласичних позиційних систем числення [130, 131].
Суть такого способу надлишкового k-значного кодування інформації в тому, що значність k відображення інформації вибирається більшою, ніж числове значення основи системи числення r, за правилами якої опрацьовується інформація.
У позиційній системі числення довільне число зображається як
, (1.20)
де ,Si – цифра та вага і-го розряду зображення числа відповідно; n – число розрядів у зображенні коду.
У випадках, коли основа r системи числення менша, ніж значність k зображення інформації (r < k), можливе надлишкове зображення довільного числа N k-значним кодом [131].
Оскільки попередні дослідження [58] показали, що просторові k-значні структури статичного типу дозволяють реалізувати значності k= 3...16, то метод надлишкового кодування може використовувати значення основ k = = 10...16 для першої системи числення, а для другої системи числення – основи r = 3, 4, 5, 6, 7. Це випливає з того, що при k2r неоднозначне зображення в надлишковій системі числення будуть мати практично всі числа, причому для r = 3, ..., 5 доцільно вибрати k = 10, а для r = 6...8 – k = 16.
Отже, нехай значність зображення інформації k = 10, основа системи числення r = 4. При цьому, для прикладу, число 230 може бути зображене одним із таких значень k-значного коду: 3212, 3206, 3152, 3146, 3086, 3092, 2606, 2612, 2552, 2492, 2546, 2486, 1952, 1946, 1892, 1886. Дійсно: 343 + 242 + + 140 = 343 + 142 + 541 + 240 = ... = 143 + 842 + 841 + 640 = 230. Таким чином, зображення числа 230 у цьому разі є надлишковим кодом із коефіцієнтом надлишковості = 16.
Наведені значення кодів формуються пристроєм (рис. 1.18) із допомогою алгоритму паралельно-послідовного віднімання від довільного числа N значень вагових констант , що надходять із блоку формування констант 1. Під час цього використовується набір цілих степенів основи системи числення, помножених на. Число констант, що віднімається з числаN та остачі Ri у блоках 2 віднімання всіх розрядів, дорівнює k– 1. Після віднімань на виходах остач кожного з блоків віднімання 2 з’являється k– 1 остача Ri. Із остач Ri віднімаються по k– 1 констант і тому в кожному наступному розряді, починаючи зі старшого, число віднімачів у блоках віднімання 2 дорівнює (k– 1)j, де j – номер розряду, починаючи зі старшого. До складу блоків 2 віднімання входять віднімачі та ключі комутатора.
Рис. 1.18. Структурна схема просторового пристрою формування надлишкового двоосновного k-значного коду
1.6.2. k-значні коди Рiда – Соломона з крос-перемежуванням
Потрібно зазначити, що в реальних умовах помилки в бiльшостi випадкiв є залежними (корельованими) і згрупованi в пакети. Для боротьби з ними використовуються не систематичнi, а k-значнi каскаднi груповi коди [52, 131-138] із перемежуванням символiв скiнченного поля Ґалуа в процесi кодування, зокрема k-значні коди Рiда – Соломона з крос-перемежуванням (Cross-Interleaved Reed – Solomon Code (CIRC-коди)), властивості яких розглядаються далі.
Звичний для систем, у яких вимагається застосовувати дуже потужні коректуючі коди, метод реалізації полягає в каскадуванні двох чи більше лінійних кодів, що дозволяє підвищити кодову відстань d. Каскадні коди були уведені Г.Д. Форні [129] як метод практичної реалізації коду з дуже великою довжиною блоку та високою коректуючою здатністю. Використовуючи для зовнішнього коду код Ріда – Соломона та підбираючи відповідним чином внутрішній код, Форні довів, що у двозначному симетричному каналі при довільних швидкостях, що менші, ніж перепускна здатність, ймовірність помилки декодування для каскадного коду зі зростанням числа символів n0 прямує експоненційно до нуля.
Найбільшого поширення набула схема з двома рівнями кодування. Одним із кодів, він називається зовнішнім, як правило, є код Ріда – Соломона; як внутрішній – можна використати будь-який інший код, та ми будемо опиратися на однотипні підходи в обох каскадах, тобто використовувати одноалфавітне кодування. Такі коди ще іноді називають ітеративними.
Нехай С0 – лінійний (r0, n0)-код над полем ґалуа GF(km) та С1 – лінійний (r1, n1)-код над полем GF(k). Каскадним кодом зі зовнішнім кодом С0 та внутрішнім кодом С1 називається лінійний k-значний (r0r1, n0n1)-код із кодовою відстанню d = d0d1, що будується таким чином. Повідомлення Q на першому кроці кодується зовнішнім (r0, n0, d0)-кодом, а на другому – внутрішнім (r1, n1, d1)-кодом, у проміжках – здійснюється перемежування.
Під час декодування кодового слова здійснюються такі операції (рис. 1.9): декодування внутрішнього (r1, n1, d1)-коду, деперемежування, декодування зовнішнього (r0, n0, d0)-коду. На перший каскад декодера покладається завдання знаходження помилок (до (d1 – 1) одиниць); він також відмічає всі символи кодових слів, що містять помилки. Деперемежувач розносить ці символи по різних кодових блоках. Другий каскад декодування працює в режимі виправлення помилок (стирань) (до (d0 – 1) одиниць). Комбінацію внутрішнього кодера, каналу та внутрішнього декодера називають суперканалом; комбінацію внутрішнього та зовнішнього кодерів називають суперкодером, а внутрішнього і зовнішнього декодерів – супердекодером [138].
Рис. 1.9. Блок-схема принципу двоетапного каскадного кодування з допомогою CIRC-коду
CIRC-код, що ліг в основу розробки математичних моделей, включає в себе два етапи кодування з перемежуванням, причому внутрішнім є код Ріда – Соломона (32; 28), а зовнішнім – код Ріда – Соломона (28; 24) над полем Ґалуа GF(28). Оскільки кожний із вказаних кодів має мінімальну кодову відстань d = 5, то він може виправляти до двох помилок чи чотирьох стирань, або довільну комбінацію з r помилок та t стирань таких, що t + 2r d – 1.
Вiдповiдно до [133-137] процедура декодування, за якою на етапi декодування С1 виявляються та виправляються до двох помилок, а на етапi С2 – вiдшукуються до чотирьох помилок, отримала позначення, як стратегiя декодування С24.