- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
Основну увагу в цьому підрозділі звернемо на дослідження специфіки побудови проміжних просторових дешифраторів для УФП і саме таких, що вирішують задачу налагодження перетворювача на реалізацію будь-якої функції k-значної логіки. Задача такого переносу функції керування налагодженням із перетворювача PS у дешифратор P–P актуальна з декількох причин. Зокрема, під час переналагодження потенційних аналого-дискретних ланок у k-значнi ЛЕ доводиться комутувати досить високі напруги (у граничному випадку, при k = 16 це може бути порядку 15 В), а по друге – необхідно передбачати постійно діючі зовнішні виводи, число яких зростає пропорційно до k.
6.2.1. Універсальний тризначний УФП потенційного типу. Універсальний тризначний УФП потенційного типу, структурну схему якого описано в підрозділі 6.1 (див. рис. 6.1) [82], характеризується певною специфікою роботи і побудови дешифратора P–P, пов’язаною з простотою логічних перетворень і рекурсивною структурою за рахунок kk– k-кратного просторового нарощення числа елементарних блоків дешифрації 18 із відповідним провідним об’єднанням на виході (рис. 6.3). При пробіганні вхідного сигналу всієї множини значень, тобто коли X {0, 1, 2}, лінійка компараторів просторового перетворювача 1 SP забезпечує на виходах 14–17 таку сукупність прямих та інверсних двозначних сигналів: нулеві – <0101>; одиниці – <1001>; двійці – <1010>.
Рис. 6.3. Структурно-логічна модель просторового універсального дешифратора P–P для тризначного потенційного УФП
Таким чином, над множиною значень вхідного сигналу X виконуються функціональні перетворення, під час яких кожному з k символів ставиться у відповідність своє значення одиничного просторового коду. Ці сигнали, у зв’язку з властивістю універсальності перетворювача, повинні бути дешифровані в kk = 27 комбінацій керуючих сигналів для реалізації всієї множини перетворень над тризначною вхідною змінною. Таку задачу неможливо розв’язати навіть для чотирирозрядного позиційного двозначного коду, оскільки потужність множини двозначних чисел для нього N = 24 = 16. А на виході перетворювача SP маємо тільки шість прямих та інверсних значень одиничного просторового коду.
Аналіз перетворень (табл. 6.3) показує, що для реалізації множини необхідних налагоджень потрібно, у загальному випадку, kk – k блоків 18, які під дією зовнішнього сигналу керування fi включаються/виключаються в процесі перетворення вхідної функції у вихідну.
Таблиця 6.3
Таблиця істинності тризначного УФП
Вхід |
Входи блоків 18 |
Виходи блоків 18 |
Вихід | ||||||
7 |
24 |
21 |
22 |
23 |
25 |
26 |
27 |
28 |
62 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
2 |
................................................................................................................... | |||||||||
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Реалізація 24-х функцій вимагає, щоби три вихідних сигнали дешифратора 2 переміщались у просторі згідно зі заданим таблицею істинності порядком із одного входу 30–52 блока 3 на інший (див. рис. 6.1). В УФП це досягається тим, що виходи 26–28 кожного з блоків 18 з’єднані відповідною шинною комутацією 26– 28із входами блока 3. Таке рекурсивне просторове вирішення забезпечує максимальний паралелізм у роботі перетворювача, однакові й мінімально можливі затримки сигналів і, як наслідок, максимально можливу швидкодію УФП у цілому.
З одного боку, наявність значного числа заборонених комбінацій вхідного сигналу забезпечує значну надлишковість, яку можна використати для забезпечення завадостійкості перетворювача, а з іншого – для реалізації всіх можливих перетворень, за умови універсальності перетворювача, необхідно ввести додатковий формувач (блок керування 4) виду налагодження просторового дешифратора 2. У даному варіанті УФП це забезпечується кільцевим лічильником 4 та набором із 24-х однотипних блоків 18 дешифрації. Використання тільки 24-х блоків пов’язане з тим, що функції константи виду <000>, <111>, <222> реалізуються під безпосереднім керуванням блока 4 при будь-яких значеннях вхідного сигналу X. Приклади перетворень, що реалізуються дешифратором 2 та блоком керування 4, наведено в табл. 6.3 разом із множиною функцій із , що отримуються на виході 62 УФП.
У роботі [82] розглянуто низку прикладів здійснення функціонального перетворення для спеціально вибраних функцій k-значної логіки (у нашому випадку – тризначної логіки). Вибір такого ряду функцій обумовлений метричними дослідженнями, здійсненими в підрозділі 1.4, де аналіз показав, що за своїми властивостями функції однієї змінної розбиваються на k класів еквівалентності за ознакою цифровості: одно-, дво-, та k-цифрові. Опираючись на це розбиття, у [82] розглядаються варіанти роботи УФП для пари функцій, що належать до три- та двоцифрових, оскільки специфіка дії для одноцифрових (функцій констант) викладено вище.
Перебираючи всі можливі налагодження блока 4 керування та дешифратора 2, можна переконатись, що УФП реалізує всю потужність множини функцій однієї 3-значної змінної при пробіганні вхідною змінною значень із k {0, 1, 2}.
6.2.2. Чотиризначний УФП потенційного типу [83] розглянуто в підрозділі 6.1 для виявлення впливу збільшення значності на побудову універсальних перетворювачів. Тепер перейдемо до детального аналізу принципів побудови і дії проміжного дешифратора даного варіанта УФП. Вiдповiдно до чотирьох логiчних значень вхiдного сигналу Х Е4 = {0, 1, 2, 3} АЦП 1 забезпечує на виходах 6–8 логiчнi стани, наведенi в табл. 6.4.
Таким чином, над множиною значень {X} вхiдного сигналу здiйснюються функцiональнi перетворення, при яких кожному з 4-значних символiв ставиться у вiдповiднiсть своє значення одиничного просторового коду: нулевi – <000>; одиницi – <100>; двiйцi – <110>; трiйцi – <111>. Цi значення одиничного просторового коду надходять на входи 6–8 просторового дешифратора 271 (рис. 6.4).
Таблиця 6.4
Таблиця вихідних та вхідних сигналів 4-значного перетворювача 1 SP
-
Вхідний сигнал АЦП 1,
Х
Вихідні сигнали АЦП 1
0
0
0
0
1
1
0
0
2
1
1
0
3
1
1
1
Рис. 6.4. Структурно-логічна модель блока 271 просторового дешифратора для 4-значного УФП потенційного типу
До складу рекурсивної структурно-логічної схеми просторового дешифратора 2 (рис. 6.5) входять двiстi п’ятдесят два блоки 271i дешифрацiї, двiстi п’ятдесят два мультиплексори 272i, що мiстять чотиривходову схему 273i, де i = 1, ..., 252, та дешифратор 274i із входами 275i, 276i i виходом 277i через мультиплексор 272, входи 6–8, 13–148, 150–212, 214–266 та виходи 9–11, причому входи 6–8 кожного із 252-х блокiв 271 дешифрацiї об’єднанi та утворюють входи просторового дешифратора 2.
Рис. 6.5. Рекурсивна структурно-логічна схема просторового дешифратора 4-значного УФП
Входи 13–148, 150–212, 214–266 мультиплексора 272 є налагоджувальними входами кожного iз 252-х блокiв 271 дешифрацiї та просторового дешифратора 2 у цiлому, виходи 9–11 кожного блока 271 дешифрацiї вiдповiдно є виходами просторового дешифратора 2.
Робота блока 271 дешифрацiї просторового дешифратора 2 при k = 4 описується такими функцiями алгебри логiки:
;
;
,
де L1–L3–сигнали на входах 6–8;Y1–Y3–сигнали на виходах 9–11 дешифратора 2.
Вид логiчної функцiї, що реалiзується на виходi 270 УФП, вибирається подачею налагоджувального сигналу вiд кiльцевого лiчильника 4 на вхiд вiдповiдного мультиплексора 272, дешифратора 2, а також вiдповiдною шинною комутацiєю входiв 9–11 ЦАП 3.
Перетворення, що здiйснюються просторовим дешифратором 2, сумiсно з кiльцевим лiчильником 4, наведено в табл. 6.2 і табл. 6.5, де також наведено й функцiї однiєї змiнної, якi реалiзуються УФП.
Таблиця 6.5
Таблиця вихідних та вхідних сигналів 4-значного перетворювача 3 PS
-
Вхідний сигнал УФП,
Х
Вхідні сигнали
ЦАП 3
Вихідні сигнали ЦАП 3
5
9
10
11
270
0
0
0
0
0
1
1
0
0
1
2
0
1
0
2
3
0
0
1
3
У патенті [83] роботу УФП детально проаналізовано при здiйсненнi ним ряду функцiональних перетворень для довiльно вибраних функцiй 4-значної логiки, на низці прикладiв. Перебiр чотирьох класiв налагоджень тригерiв 286і кiльцевого лiчильника 4 та просторового дешифратора 2 (див. рис. 6.7), дає можливість переконатись, що УФП реалiзує всю множину функцiй однiєї змiнної 4-значної логiки, потужнiсть якої kk = 44 = 256, при пробiганнi вхiдною змiнною X значень iз Ek {0, 1, 2, 3}.
Побудова рекурсивних комбінаційних варіантів дешифратора P–Р в УФП дозволяє перенести на нього й функції керування переналагодженням, зменшити на k число зовнішніх виводів за рахунок того, що тепер формувач базисних сигналів постійно підключено до відповідних ключів, а всі kk функцій реалізуються шляхом відповідного налагодження проміжного просторового дешифратора з допомогою додаткової схеми керування. У результаті проміжний просторовий дешифратор разом зі схемою керування утворюють універсальний дешифратор, який дозволяє реалізувати довільну функцію з і є наочним прикладом дії принципу симбіозу вk-значних структурах. Необхідно зауважити, що надвисокошвидкісні перетворювачі відеосигналів фірми TRW [180] TDC1007J, TDC1020J, структурно і схемотехнічно є аналогією сукупності перетворювача SP із відповідним дешифратором DC для ПЗО, описаних вище, що підтверджує обраний автором підхід до створення УФП.