- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
Висновки до другого розділу
У рамках проблеми створення узагальненої теорії побудови високоефективних просторових статичних k-значних структур вперше поставлені наступні задачі, що не мали свого вирішення:
розроблення структури k-значної площинно-просторової комірки для обчислювальних структур і систем новітніх поколінь
формалізація принципу симбіозу k-значних структур;
розробка методології та математичних моделей для дослідження метричних властивостей k-значних комутацiйних структур;
уточнення математичних моделей теорії точностi роботи k-значних структур та їх аналітичні дослідження.
Вперше запропонована і розроблена k-значна структурно-функцiональна комiрка узагальненого виду, що декомпозується на наступні чотири ієрархiчні рiвнi:
функцiональний (аналiтико-синтетичний);
тактичний (аналiзаторно-координацiйний);
стратегiчний (координацiйний);
базу знань.
Запропонована чотирирівнева ієрархічна k-значна структурно-функцiональна комiрка базується на концепцiї симбiозу (нерозривного зв’язку та взаємодiї) дво- та аналого-дискретних засобiв опрацювання даних і отримала визнання та набула значного поширення і використовується різними дослідниками у галузях цифрової обробки сигналів, інтелектуальних роботів, нейроінтелекту, побудови мовних інтерфейсів систем штучного інтелекту, психології інтелекту.
Створено математичні моделі формалізації принципу симбіозу k-значних структур, що забезпечує побудову новітньої концепції синтезу структур для обчислювальних систем новітніх поколінь та застосування просторового і часового паралелізму на структурному й алгоритмічному рівнях; створення процедурних і функціональних мов, паралельних машин баз знань і логічного виводу та k-значних методів кодування.
Розроблено методологію дослідження метричних властивостей двомісних k-значних функцій, що визначають алгоритмічні складності синтезу мінімальних структур, тобто відображають затрати обладнання чи компонент, а також впливають на вибір методів у суміжних теоріях кодування, ймовірностей, комбінаторному аналізі, надійності та динамічному програмуванні, що дає можливiсть:
оптимiзувати роботу комутацiйного обладнання, зокрема потрібний обсяг пам’ятi для здiйснення необхiдного числа комутацiй пiд час обслуговування процесiв обмiну даними, а також програмне забезпечення керуючих комплексiв у цифрових системах без додаткового аналiзу та дослiджень у майбутньому;
застосування в теорiї синтезу структур та систем із k-значним структурним алфавiтом, адже тепер при декомпозицiї логiчних функцiй до двомiсних можна однократно вибрати оптимальний базис такий, що вимагатиме найпростiшої реалiзацiї та налагодження.
Удосконалено математичні моделі теорії точностi роботи k-значних структур та здійснено їх аналітичні дослідження, у результаті чого отримано тривимірну суттєво нелінійну залежність припустимого відхилення k-значних сигналів від значності та ймовірності помилки в інформаційному каналі, що надає широкі можливості оптимального вибору параметрів на етапах проектування та експлуатації.
Основні результати розділу опубліковані в працях [49, 53, 111, 140, 141, 144, 145, 146, 148, 149, 158, 159, 162, 191].