- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
Апаратурний канал, за аналогією зі зв’язковими, можна зобразити як канал із завадами та без них. Розглянемо роботу k-значного апаратурного каналу без завад. На вхід каналу надходять дискретні повідомлення X, що утворюють первинний алфавіт x1, x2, ..., xn, причому xi (i = 1, 2, ..., n) приймають значення з множини Еk, тобто xi Еk = {0, 1, ..., k – 1}. Суть кодування зводиться до зображення окремих повідомлень чи послідовностей сповіщень певними комбінаціями символів із Еk. У цьому підрозділі розглядаються дослідження щодо перепускної здатності каналiв із k-значним кодуванням без завад [159 - 161].
Сповіщення k-значного каналу є дискретний чи імпульсний сигнал, причому імпульси передаються без паузи, а інформація міститься в амплітуді імпульсу, яка може приймати одне з k значень (k = 0, 1, ..., k – 1). При надходженні вхідних повідомлень кожний відтинок на осі часу заповнюється квантованими за рівнем та часом імпульсами. Якщо число можливих рівноймовірних рівнів імпульсу k, ймовірність появи одного з них під час кожного заповнення відтинку на осі часу дорівнює 1/k. Отримана при цьому кількість інформації І(х) = log2k двійкових одиниць (біт).
Для тривалості інформаційного кодового імпульсу i, обсяг інформації в повідомленні, що триває Т, описується співвідношеннями (1.12) і (1.13). Із останнього співвідношення видно, що для підвищення I(X) необхідно скорочувати тривалість імпульсу інформаційного повідомлення. Проте для заданої ширини спектра w ця тривалість не може бути меншою ніж
i = K/w, (3.1)
де K – коефіцієнт, що залежить від форми імпульсу; w – задана ширина спектра імпульсу інформаційного повідомлення.
Перепускна здатність каналу з k-значним кодуванням визначиться таким чином:
С = w log2k/K, (3.2)
або, враховуючи (3.1),
C = log2k/і, (3.3)
де С – перепускна здатність каналу без завад із k-значним кодуванням.
Слід звернути увагу на те, що відносно простий взаємозв’язок між швидкістю передавання, перепускною здатністю, характеристиками сигналу та значністю отримано за умови перевищення рівня (потужності) сигналу над рівнем завад у каналі або коли різниця між двома сусідніми рівнями кодового сигналу (струму чи напруги) велика порівняно з рівнем завад так, що забезпечується цілком надійне розпізнавання двох сусідніх рівнів k-значного коду на фоні завад.
Аналіз (3.1) та (3.3) показує, що обсяг інформації, який припадає на одне повідомлення, а також перепускну здатність каналу з k-значним кодуванням можна збільшити за рахунок зростання значності структурного алфавіту. Експериментальні дослідження статичних просторових k-значних універсальних елементів і структур та аналіз їх точності роботи в підрозділі 2.4 показали, що для мікроелектронних напівпровідникових схем величини значності k можуть бути реалізовані в межах 2 ... 16, мінімальна тривалість імпульсу коду становить величину порядку (4 ... 5)10-8 с.
Для отримання із (3.1) об’єктивної оцінки біполярних k-значних структур потрібно значення тривалості імпульсу збільшити через те, що з наростанням числа просторових каскадів у структурі зі зростанням k, а також через обмеження на щілинність, гранична частота повторення k-значних сигналів становить величину лише 5 ... 8 МГц [Т = (2 ... 1,25)10-7 с]. Отже, якщо прийняти для симетрії щілинність рівною 0,5, то мінімальна тривалість імпульсу k-значного коду – 610-8 ... 1010-8 с.
На основі цих обмежень та співвідношень (3.1) і (3.3) отримано кількісні оцінки й функціональні залежності I(X) = f(k) та C = (k, i) (Рис. 3.1 і 3.2), для зміни k у межах із 2 до 16 та для трьох значень тривалості імпульсу k-значного коду: i = 0,210-6; 0,510-6 і 10-6 c.
Рис. 3.1. Залежність I(X) ентропії повідомлення з тривалістю Т від значності
Аналіз отриманих залежностей показав, що ентропія повідомлення І(Х) для повідомлення тривалістю Т, згідно з (3.1) при зміні значності в межах 2 ... 16, підпорядковується логарифмічній залежності й перебуває в межах 2 ... 64 біт (див. рис. 3.1). Тривимірна область C = (k, i) (рис. 3.2) має експоненційну залежність перепускної здатності С каналу від k та i. При малих значеннях k та збільшенні тривалості окремого k-значного символу i перепускна здатність згідно з (3.3) зменшується і характеризується синусоїдною спадною залежністю (див. рис. 3.2), аналогічне явище спостерігається при малих значеннях i. Зростання тривалості кодового сигналу та значності веде до згладжування відхилень та асимптотичного зростання перепускної здатності каналу.
Звідси можна зробити висновок, що для забезпечення ефективного використання каналу з k-значним кодуванням доцільно збільшувати і значність, і тривалість імпульсних кодових символів у сповіщенні, що відкидає традиційне переконання про те, що за будь-яких умов для збільшення перепускної здатності каналу доцільно тривалість сигналів у сповіщенні робити якомога меншою.
Рис. 3.2. Залежність перепускної здатності С k-значних апаратурних каналів від параметрів (k= 3 … 16, i = 200 … 1000 нс)