- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
Висновки до шостого розділу
У рамках проблем розроблення методів побудови k-значних універсальних функціональних перетворювачів просторового типу вперше поставлені й вирішені наступні задачі розроблення та досліджень, що не мали свого вирішення для k-значних структур:
аналіз та синтез булевих структур просторових УФП;
аналіз та синтез АСП-структур просторових УФП;
комбінаційний синтез дешифраторів УФП просторового типу;
синтез в АСП дешифраторів УФП просторового типу;
методи побудови багатовходових УФП.
Вперше синтезовано та досліджено рекурсивні та АСП-структури просторових УФП у трьох напрямах:
нарощування значності, що забезпечує збільшення логічної потужності множини функціональних перетворень;
побудов із застосуванням комбінаційного синтезу цифрових автоматів і пов’язаних із ним структурних та схемотехнічних засобів. Рекурсивне просторове вирішення забезпечує однакові й мінімально можливі затримки сигналів і, як наслідок, максимальну швидкодію УФП у цілому;
синтезу в АСП, що дозволяє довести на структурному рівні ефективність застосування k-значних методів і відповідної їм математики - алгебри скінченних предикатів, власне до синтезу універсальних k-значних структур граничної швидкодії.
Вперше синтезовано та досліджено АСП-структури просторових УФП. Синтез в АСП забезпечує однотипне виконання дешифратора та схеми керування, структурну однорідність виконання субблоків, підвищує технологічність у процесі мікроелектронної реалізації, а також забезпечує граничну швидкодію через паралельний однотактний алгоритм роботи дешифратора, комутатора і блока керування.
Здійснено комбінаційний синтез дешифраторів УФП просторового типу, що забезпечує подальший розвиток засобів АСП у бік їх розповсюдження на суттєво k-значні структури, зокрема побудову рекурсивних комбінаційних варіантів дешифратора P–Р в УФП, що дозволяє перенести на нього й функції керування переналагодженням, зменшити на k число зовнішніх виводів за рахунок того, що тепер формувач базисних сигналів постійно підключено до відповідних ключів, а всі kk функцій реалізуються шляхом відповідного гнучкого налагодження проміжного просторового дешифратора з допомогою додаткової схеми керування.
Вперше розроблені методи синтезу в АСП дешифраторів УФП просторового типу дозволяє застосовувати АСП для синтезу універсальних просторових k-значних перетворювачів, формалізує принцип симбіозу та дозволяє спростити технічну реалізацію високоефективних k-значних структур.
Вперше розроблені та досліджені методи побудови багатовходових k-значних УФП утворюють нову паралельну обчислювальну математику, аналогів якої на нинішній день не існує, а багатовходові УФП служать основою для побудови функціонально-орієнтованих процесорів обробки мови.
Відхід від деревоподібної організації структури багатовходових УФП та усунення налагодження на виконання певного функціонального перетворення шляхом безпосередньої комутації базисних сигналів веде до зменшення апаратурних затрат, оскільки число ключів на виході елемента при цьому не зростає до kn зі збільшенням числа входів елемента, а залишається постійно k та повністю усуває потребу в зовнішніх базисних входах.
Основні результати розділу опубліковані у працях [82, 83, 85-88, 53, 159], серед яких одне авторське свідоцтво та 5 патентів на винаходи України та Російської Федерації.