- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
Висновки до четвертого розділу
У рамках проблеми створення моделей, алгоритмів та структур k-значного кодування каскадними кодами в роботі поставлені та вирішені наступні задачі досліджень, що не мали свого вирішення для k-значних структур:
розроблення математичних моделей кодування і декодування CIRC-кодами;
синтез алгоритмів k-значного кодування/декодування;
розроблення способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобів CIRC-кодера/декодера;
аналіз принципів побудови та дії функціонально-орієнтованого процесора двокаскадного CIRC-декодера;
порівняльний аналіз cтратегій декодування CIRC-декодерів.
Дістали подальший розвиток математичні моделі кодування і декодування кодами Ріда – Соломона із застосуванням принципу симбіозу різних видів кодування і гнучкого, адресного та просторового квазівипадкового переплетіння шляхів поширення сигналів, що дозволяє побудовати структури нових алгоритмів кодування для захисту від несанкціонованого доступу, створення захищених і надійних обчислювальних систем та проаналізувати характеристики й вимоги до технічних засобів кодування, зокрема змінювати вид породжуючого многочлена поля, довжину блоків та вид перемежування символів.
Синтезовано алгоритми k-значного кодування/декодування, що дозволяє промоделювати на рiвнi програмних алгоритмiв етапи кодування/декодування, CIRC-коду й оптимiзувати стратегiї декодування за критерієм припустимого рiвня ймовірностей появи помилок на виході декодера.
Розроблено методи організації обчислень та синтезу послідовних, паралельних і змішаних структур операційних засобів CIRC-кодера/декодера, що дозволяє реалізувати сім’ю операційних засобів залежно від стратегії виправлення помилок та від способів організації обчислень. Запропоновані методи можуть бути корисними для мінімізації часових чи апаратних затрат під час синтезу функціонально-орієнтованого процесора кодування/декодування CIRC-коду.
Проаналізовано та досліджено методи побудови та дії програмно-апаратного комплексу двокаскадного CIRC-декодера, що забезпечує:
при послідовній архітектурі обчислювача скорочення на порядок числа звертань до постійного запам’ятовуючого пристрою порівняно з паралельною структурою;
при паралельній структурі - підвищення швидкодії та можливість отримати результат за мінімальне число тактів. Крім цього, зі складу структури обчислювача усуваються елементи затримки та суттєво спрощується пристрій керування;
компроміс між апаратними затратами та швидкодією при послідовно-паралельному методі обчислень.
Здійснено порівняльний аналіз cтратегій С12, С13, С14, С22, С23, С24 декодування CIRC-кодів, який показав, що застосування стратегії С13 забезпечує максимальне підвищення ймовірності правильного декодування для помилок із великою протяжністю (l > 4), a також дає виграш у часі обробки сигналу за рахунок зменшення числа обчислювальних операцій і звертань до пам’яті.
Основні результати розділу опубліковані у працях [52, 132, 161, 164-168], серед яких 4 авторських свідоцтва на винаходи.