18. Сутність форм бух обліку, її основні характерні риси.

Під формою бухгалтерського обліку треба розуміти певну систему

взаємопов'язаних облікових реєстрів, послідовність способів ведення облікових

записів. Форму визначають зовнішній вигляд реєстрів та їх структура,

взаємозв'язок реєстрів синтетичного й аналітичного обліку тощо.

На п/п-вах України традиційно застосовуються наступні форми

ведення БО:

• Журнально-ордерна;

• спрощена форма (для підприємств із невеликою кількістю госп-х операцій);

• меморіально-ордерна;

• автоматизована (її різновид, – комп’ютеризована форма).

Найбільше поширення одержала Журнально-ордерна форма обліку, що

найчастіше використовується на великих п/п-вах, із значними обсягами

госп-х операцій. Вона заснована на використанні шахового принципу

реєстрації та накопичення даних за кожен звітний період, у хронологічному

і систематичному порядку одночасно.

Журнально-ордерна форма обліку включає такі облікові реєстри:

Журнали-ордери (побудовані за кредитовою ознакою), Відомості (побудовані за дебетовою ознакою),

допоміжні таблиці та Головну книгу.

Ця форма обліку може використовуватися у двох варіантах: з повним

набором реєстрів та за скороченою Журнально-ордерною формою (для

невеликих підприємств).

П/п-ва малого бізнесу, як вже йшлося вище (див. тему 5), не мають

необхідності застосовувати трудомістський облік, тож для них законодавство

передбачає спрощення бухгалтерського обліку і скорочення кількості

показників у фінансовій звітності: такі п/п-ва застосовують спрощену форму обліку.

При цій формі ведення бухгалтерського обліку кожна операція

записується у двох Відомостях одночасно: в одній за дебетом рахунка

із зазначенням кредитуємого рахунка, в іншій, – за кредитом, із зазначенням

рахунка який дебетується.

Основою меморіально-ордерної форми обліку є док-ти

бухгалтерського оформлення, – меморіальні ордери, – призначення яких

полягає в тому, щоб оформити бухгалтерські записи за кореспондуючими

рахунками (скласти бухгалтерські проведення).

Меморіальні ордери складаються у міру здійснення госп-х

операцій безпосередньо на підставі первинних виправдовувальних док-тів,

де відбиваються однорідні госп. операції п/п-ва наростаючим

підсумком за весь звітний період.

19. Госп. Засоби, їх призначення і класифікація.

Госп. засоби – сукупність матеріальних цінностей, які залучені до госп-ї діяльності, або є її результатом, а також грошові кошти та різні права.

Для правильного управління господарською діяльністю необхідно мати інформацію не тільки про загальну суму госп-х засобів п/п-ва, а й про джерела їх утворення та цільове призначення.

Залежно від функціональної участі в процесі діяльності госп. засоби (активи) п/п-ва, як відомо, поділяються на: необоротні активи і оборотні активи, витрати майбутніх періодів.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців.

Необоротні активи – активи призначені для використання протягом періоду більше операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців.

Витрати майбутніх періодів – витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Необоротні активи поділяються на матеріальні і нематеріальні.

До матеріальних необоротних активів належать ОЗ (будівлі, споруди, транспортні засоби), незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні матеріальні активи.

ОЗ – сукупність матеріальних цінностей, що тривалий час приймають участь в процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми і переносять свою вартість на продукцію частинами. До них належать будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспорті засоби, багаторічні насадження, робоча і продуктивна худоба тощо.

Незавершені капітальні вкладення – це вкладення коштів у незакінчені будівництвом об’єкти.

Довгострокові фінансові інвестиції –внески п/п-ва в цінні папери інших підприємств (акції, облігації) на строк більше одного року.

Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість фізичних і юридичних осіб даному підприємству, яка має бути погашена протягом періоду більше дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше за рік.

Інші необоротні матеріальні активи – це інструменти, інвентар, які використ.ся протягом періоду більше одного року, бібліотечні фонди тощо.

Нематеріальні активи – це активи, які не мають матеріальної форми, але сприяють одержанню п/п-вом доходу. До них належать права користування природними ресурсами, інтелектуальною власністю, товарними знаками, торговими марками, фірмовими назвами, патенти, ліцензії та ін.

Оборотні активи у сфері виробництва поділяються на:

- предмети праці – сировина, матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Сировина – продукція видобувної промисловості та сільського господарства. Сировина і основні матеріали складають основу продукції.

Допоміжні матеріали використ.ся для сприяння нормальній роботі засобів праці (мастильні), або для внесення якісних змін в основні матеріали (фарби, лаки, клей), або для обслуговування процесу виробництва (паливо для опалення).

Напівфабрикати – це матеріали, які пройшли деякі стадії обробки, але не стали готовою продукцією.

- незавершене виробництво –це матеріали, які безпосередньо знаходяться на стадії обробки.

Оборотні активи у сфері обігу складаються з:

- предметів обігу, до яких належать готова продукція і товари; - грошових коштів, які використ.ся для здійснення платежів;

- коштів в розрахунках - це заборгованість інших підприємств або осіб (дебіторів), яка має бути погашена впродовж періоду менше дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше за дванадцять місяців.

До вилучених з обігу коштів відносять збитки п/п-ва.

Розглянемо групування госп-х засобів за джерелами їх утворення і цільовим призначенням Джерела утворення госп-х засобів поділяються на власні (частина засобів, яку п/п-ва отримають на весь період своєї діяльності) і позикові (одержані для тимчасового користування).

До власних джерел належать власний капітал, який складається із статутного, пайового, додаткового, резервного капіталу, прибутку; цільове фінансування (кошти одержані з бюджету або різних фондів, що не підлягають поверненню, використ.ся лише на зазначені цілі); доходи майбутніх періодів (доходи одержані в поточному періоді, які будуть визнані у наступних періодах).

До позикових джерел відносяться позики, отримані в борг від юридичних і фізичних осіб. Позикові кошти в залежності від терміну погашення поділяються на : - довгострокові; - поточні.

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом періоду більше операційного циклу або дванадцяти місяців.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або дванадцяти місяців.

Зобов’язання по кредитам банку – заборгованість п/п-ва перед банком за одержані позики.

Кредиторська заборгованість – борги даного п/п-ва іншим фізичним і юридичним особам.

Для обліку необоротних активів, їх наявності, руху, зносу в процесі діяльності і відновлення використ.:

рахунки обліку необоротних активів: "ОЗ", "Інші необоротні активи", "Нематеріальні активи", "Знос необоротних активів", "Капітальні інвестиції" та ін.

Для обліку наявності і руху оборотних активів використ. рахунки таких груп (класів):

рахунки обліку запасів: "Виробничі запаси", "Малоцінні і швидкозношувані предмети", "Напівфабрикати", "Готова продукція", "Товари" та ін.;

рахунки обліку коштів, розрахунків та інших активів: "Каса", "Рахунки в банках", "Інші кошти", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.;

рахунки обліку витрат діяльності: "Виробництво", "Загальновиробничі витрати", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут", "Інші витрати операційної діяльності" та ін.