58. Організація док-тообігу, його основні етапи та шляхи удосконалення.

1. Док-тообіг - це рух док-тів від моменту їх. складання або здобуття від інших підприємств, організацій до використ. для бух. записів і наступної передачі в архів.

4. Реєстрація док-тів – фіксування факту створення чи одержання док-тів шляхом присвоєння їм порядкового номера і запису встановлених відомостей про них.

5. Бланк док-та – це зафіксована форма службового док-та з надрукованою постійною інформацією реквізитів і наявним місцем для зафіксування їх змінної інформації.

Док-тообіг є важливою ланкою діловодства, визначає інстанції і швидкість цього руху. Головне правило док-тообігу - оперативний рух док-тів по найбільш перспективній дорозі з мінімальними витратами часу і праці. Основу док-тообігу дають організаційні док-ти: Статут, положення про структурні підрозділи, накази про розподіл обов'язків, інструкції по роботі з док-тами, інструкції по діловодству, схеми док-топотоків, дороги проходження окремих видів док-тів. Док-тообіг як технологічний процес ділиться на декілька частин - потоків, які здійснюють прямий та зворотний зв'язок в управлінні.

Док-тообіг включає в себе декілька етапів: приймання, обробка, розподіл, реєстрація, передача, доставка, контроль виконання.

59. Калькуляція фактичної собівартості продукції.

Калькулювання — це визначення розміру затрат у вартісному вираженні, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обліковують собівартість. Метою калькулювання фактичної собівартості у виробництві є собівартість продукції. Для того щоб калькулювати фактичну собівартість готової продукції, потрібно обліковувати її випуск. Для визначення собівартості продукції необхідні як кількісні, так і якісні її характеристики. Продукція може бути виробом, роботою, послугою.

Собівартість продукції розраховують за калькуляційними елементами — статтями затрат. Статті затрат — можуть бути фінансовими та галузевими. У фінансовій калькуляції є дві статті — прямі затрати та непрямі — накладні затрати. Широким є галузевий, а точніше виробничий аспект побудови собівартості. Номенклатура статей затрат на різних п/п-вах різна і залежить від потреб управління. Це питання буде розглянуто у третій частині підручника.

Об’єктом калькуляції є собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), але слід мати на увазі не лише об’єкти, а й калькуляційні одиниці.

Фактична (звітна) калькуляція складається за даними БО про фактичні витрати на виробництво продукції і відображає фактичну собівартість проведеної продукції або виконаних робіт. Вона одночасно характеризує рівень відхилення собівартості, встановленою нормативною і плановою калькуляцією.

60. Сутність та призначення бухгалтерської звітності згідно п(с)бо 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності ”.

Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Фінансова звітність – це узагальнена інформація, яка грунтується на даних БО про фінансовий стан, результати діяльності та

рух коштів п/п-ва і потрібна зацікавленим особам (користувачам) для прийняття рішень. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів п/п-ва.

Бухгалтерська звітність - це єдина система облікових даних про майно, зобов'язання, а також результати госп-ї діяльності, що складаються на основі даних БО за встановленими формами. Таке визначення дано у статті 2 ФЗ «Про БО», введеного в дію 21 листопада 1996 року. З цього визначення випливає, що дані, відображені в бухгалтерській звітності по суті представляють особливий вид облікових записів, що є витягом з поточного обліку підсумкових даних про стан і результати діяльності організації (господарюючого суб'єкта) за певний період.

Призначення бухгалтерської звітності. Бухгалтерська звітність організації служить основним джерелом інформації про її діяльність, так як БО збирає, накопичує і обробляє економічно істотну інформацію про вчинені або запланованих госп. операції та результати госп-ї діяльності. Таким чином, бухгалтерська звітність служить інструментом планування та контролю досягнення економічних цілей п/п-ва.

61. Організація зберігання док-тів

Первинні док-ти, що пройшли опрацювання, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву під відповідальність головного бухгалтера або назначеної ним особи. Організація правильного зберігання док-тів має велике значення. Док-ти, як відомо, служать підставою для відображення госп-х операцій уБО. З часом може виникнути необхідність перевірки правильності самого обліку, законності здійснення госп-х операцій, надання необхідних док-тів податковим, фінансовим, ревізійним, судово-слідчим органам для обґрунтування доказів та ін. За даними док-тів видають відповідні довідки окремим особам.

Тому архів повинен бути організований так, щоб було забезпечено збереження док-тів і можливість швидкого їх знаходження.  Для цього первинні док-ти звітного місяця, що відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються відповідною довідкою для архіву.

Касові док-ти, авансові звіти, виписки банку з усіма доданими до них док-тами, інші грошові док-ти, а також док-ти по операціях з цінними паперами повинні бути підібрані в порядку зростаючих з початку року номерів і переплетеш. Окремо переплітаються бухгалтерські звіти.

На папках з док-тами (що називаються справами) вказується найменування п/п-ва або організації, порядковий номер (код) синтетичного рахунка, номери док-тів (з № _ до № _ включно), кількість док-тів та до якого звітного періоду вони належать (рік, місяць).

Док-ти зберігаються в закритих шафах або спеціально відведеному приміщенні за встановленим порядком. Бланки суворого обліку повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах, що забезпечують їх збереження. Всі прийняті на зберігання справи реєструються в архівній книзі, що полегшує знаходження док-та у випадку необхідності.

Архіви розрізняють поточні і постійні. Поточний архів організовується безпосередньо в бухгалтерії для зберігання док-тів звітного року, оскільки облікові працівники вимушені часто звертатися до нього для одержання різних довідок. Для поточного архіву відводять спеціальні шафи, ключі від яких знаходяться в особи, відповідальної за зберігання архіву. Постійний архів розміщується у спеціально обладнаному приміщенні і призначений для зберігання не тільки бухгалтерських док-тів і звітності, а й справ інших підрозділів і служб п/п-ва.

Док-ти з поточного архіву в постійний передаються після закінчення звітного року. Справи БО видаються з архіву тільки за дозволом головного бухгалтера. В окремих випадках за рішенням відповідних органів, прийнятим в межах їх повноважень, передбачених законодавством (судово-слідчих, ревізійних, податкових органів) і з дозволу керівника п/п-ва з бухгалтерського архіву можуть видаватися (вилучатися) окремі док-ти і навіть справи. У цьому випадку замість вилученого док-та в папку вкладають його копію і реєстр вилучених док-тів з зазначенням підстави і дати вилучення, а в архівній книзі роблять відповідні помітки. Вилучення док-тів оформляється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку посадовій особі, що відповідає за архів.

Якщо вилучаються справи з недооформленими док-тами (непронумерованими, непереплетеними), то за дозволом і в присутності представників органів, що проводять вилучення, посадові особи можуть дооформити ці справи (пронумерувати док-ти, зробити опис, прошнурувати, завірити своїм підписом і печаткою).

Органи, що вилучили док-ти, за письмовою заявою п/п-ва забезпечують можливість зробити виписку або копію відповідних док-тів для видачі необхідних довідок. При поверненні вилучених док-тів посадова особа приймає їх під розписку і разом з рішенням про повернення підшиває у ті ж справи, з яких док-ти були вилучені і в яких знаходиться постанова про вилучення, реєстр і копії таких док-тів.

У випадках пропажі або знищення док-тів, облікових регістрів і звітів керівник п/п-ва повинен письмово повідомити про це правоохоронні органи. Для встановлення переліку відсутніх док-тів призначеною комісією за участю представників судово-слідчих органів, охорони і пожежного нагляду встановлюються причини пропажі док-тів. Результати роботи комісії оформляються актом, копія якого надсилається органу, в управлінні якого знаходиться п/п-во, податковому і місцевому фінансовому органу в 10-денний строк.

Терміни зберігання бухгалтерських док-тів, затверджені наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31.03.97 № 11-а, такі.