30.Класифікація рахунків за призначенням та структурою

Класифікації рахунків за призначенням та структурою визначається не об’єктом, який обліковується на даному рахунку, а обліковими якостями цього рахунку. Тобто, така класифікація дає можливість з’ясувати як саме обліковують активи, власний капітал, зобов’язання, госп. процеси, їх фінансові результати та що характеризує залишок відповідного рахунку.

Як бачимо, за призначенням та структурою балансові рахунки можна поділити на чотири групи:

• основні,

• регулюючі,

• операційні,

• фінансово-результативні.

Кожна з цих груп ра-хунків виконує свої функції та характеризує ті чи інші показники діяльності п/п-ва.

Основні рахунки використ.ся з метою забезпечення контролю за наявністю та змінами активів п/п-ва, власного капіталу та зобов’язань. Їх називають основними, оскільки об’єкти, які на них обліковуються, є основою госп-ї діяльності і в своїй сукупності характеризують майнове становище п/п-ва.

У деяких працях з БО, матеріальні та грошові рахунки називають інвентарними [22] , а рахунки власного капіталу — фондовими. До складу основних рахунків належать:

• матеріальні,

• грошові,

• власного капіталу (фондові)

• розрахункові.

Матеріальні рахунки призначені для обліку матеріальних цінностей п/п-ва. До таких рахунків належать “ОЗ”, “Нематеріальні активи”, “Виробничі запаси”, “Малоцінні та швидкозношуючі предмети”, “Готова продукція”, “Товари”. Визначальною рисою матеріальних рахунків є те, що вони всі активні, а отже, можуть мати лише де-бетове сальдо, яке показує залишок даного виду матеріальних цінностей на звітну дату. Дебетові обороти характеризують надходження за даним рахунком, кредитові — вибуття. В аналітичному обліку записи в цих рахунках здійснюються не тільки в грошовому виразі, а й в натуральному.

Грошові рахунки застосовуються для обліку й контролю за наявністю та рухом грошових коштів і грошових док-тів п/п-ва. До групи цих рахунків відносяться “Каса”, “Рахунки в банках”, “Інші кошти”. Вони є активними, мають сальдо на початок та кінець звітного періоду лише дебетове, оборот по дебету призводить до збільшення їх сальдо початкового, оборот по кредиту — до зменшення.

Рахунки власного капіталу використ.ся для обліку всіх складових власного капіталу та показують форми їх створення і цільове призначення. Тому до їх складу входять рахунки, як “Статутний капітал”, “Вилучений капітал”, “Неоплачений капітал”, “Додатковий капітал”, “Резервний капітал”, “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, “Цільове фінансування і цільове надходження”, “Забезпечення майбутніх витрат та платежів”. Рахунки цієї групи завжди пасивні. Сальдо на початок та на кінець звітного періоду відображається по кредиту. Оборот по кредиту — означає збільшення сальдо по-чаткового, оборот по дебету — зменшення. Облік господарсь-ких операцій в цих рахунках здійснюється тільки в грошовому вимірнику.

Розрахункові рахунки застосовуються для обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей юридичних і фізичних осіб. Вони поділяються на три типи:

• активні розрахункові рахунки,

• пасивні розрахункові рахунки,

• активно-пасивні розрахункові рахунки.

В аналітичному обліку такі рахунки деталізуються по конкретному дебітору або кредитору. Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій та фізичних осіб. До таких рахунків належать “Розрахунки з по-купцями та замовниками”, “Розрахунки з різними дебіторами”, “Короткострокові векселі одержані” та ін. У рахунках даного типу сальдо на початок та кінець звітного періоду відобра-жається по дебету і характеризує залишок дебіторської забор-гованості відповідно на початок та кінець звітного періоду. Збільшення показників в активно розрахункових рахунках відображаються по дебету рахунку, а зменшення — по кредиту.

Пасивні розрахункові рахунки використ.ся для обліку госп-х операцій, в результаті здійснення яких у п/п-ва виникає кредиторська заборгованість. До їх складу включаються такі рахунки: “Розрахунки з постачаль-никами та підрядниками”, “Розрахунки з оплати праці”, “Роз-рахунки за страхуванням”, “Короткострокові векселі видані”, “Короткострокові позики”, “Довгострокові позики” та ін.

Активно-пасивні розрахункові рахунки використ.ся для обліку госп-х операцій, внаслідок здійснення яких п/п-во може опинитися в ролі дебітора або креди-тора. До таких рахунків належить “Розрахунки за податками й платежами”, “Розрахунки за іншими операціями” та ін. Сальдо на початок та кінець звітного періоду по цих рахунках може бути як по дебету так і по кредиту. Тому при кредитовому за-лишку на початок звітного періоду оборот по кредиту буде оз-начати збільшення сальдо на початок звітного періоду, а обо-рот по дебету — зменшення. При дебетовому сальдо на поча-ток звітного періоду — оборот по дебету буде означати збільшення сальдо, а оборот по кредиту — зменшення.

Другою групою рахунків, враховуючи їх призначення та структуру, є регулюючі рахунки. Дані рахунки призначені для уточнення показників основних рахунків. Вони не мають са-мостійного значення і тому розглядаються тільки разом з тим рахунком, який вони регулюють. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишки основного, вони поділяються на:

• доповнюючі,

• контрарні,

• контрарно-доповнюючі.

Доповнюючі рахунки збільшують показники основного. Тобто якщо основний рахунок активний, то й додатковий регулюючий до нього також буде активним. І якщо основний ра-хунок пасивний, то додатковий регулюючий до нього буде па-сивним. Прикладом, доповнюючого регулюючого активного рахунка є субрахунок “Транспортно-заготівельні витрати” (до рахунку “Виробничі запаси”).

Контрарні регулюючі рахунки зменшують показники ос-новних рахунків. У зв’язку з цим, вони поділяються на кон-трактивні та контрпасивні. Контрактивні (пасивні) рахунки зменшують залишки активних рахунків.

Контрпасивні (активні) зменшують залишки пасивних рахунків. Прикладом контрактивних рахунків є “Знос основних засобів”, “Знос не-матеріальних активів” та інші, контрпасивних — “Вилучений капітал”, “Неоплачений капітал”.

Третя група рахунків — операційні рахунки, призначенні для обліку поточних витрат, доходів, фінансових результатів діяльності п/п-ва. Ці рахунки надають інформацію про доходи та витрати від операційної, фінансової, інвестиційної діяльностей п/п-ва та фінансові результати від цих видів діяльності. Особливістю операційних рахунків є те, що в них відображається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що беруть участь у госп.й діяльності п/п-ва. Дані рахунки поділяють на:

• збірно-розподільчі,

• бюджетно-розподільчі,

• калькуляційні,

• номінальні,

• порівняльні.

Збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку витрат пов’язаних з обслуговуванням та управлінням виробництвом (накладних витрат), які в момент їх здійснення не можуть бу-ти прямо віднесені на певний об’єкт. Наприклад, дані витрати протягом звітного періоду можуть накопичуються в дебеті та-кого збірно-розподільчого рахунку, як “Загальновиробничі витрати”, а в кінці місяця списуватися з кредиту цього рахун-ка в дебет рахунка “Виробництво”. Слід зазначити, що після списання із збірно-розподільчого рахунка витрат, він закривається, а тому не має залишку і в балансі не відображається. За структурою вони завжди активні.

Бюджетно-розподільчі рахунки дають можливість визна-чити витрати і доходи саме того звітного періоду, якого вони стосуються, незалежно від дати фактичного здійснення витрат або отримання доходів. Вони можуть бути активними та пасивними. Прикладом активного рахунка є рахунок “Витрати майбутніх періодів”. На ньому обліковуються витрати, які ма-ють місце в даному або попередньому звітних періодах, але відносяться до наступних звітних періодів. Залишок на цьому рахунку може бути тільки дебетовим і характеризує суму вит-рат, які потрібно списати в наступні звітні періоди. Прикладом пасивного бюджетно-розподільчого рахунка є рахунок “Доходи майбутніх періодів”. Він призначений для обліку доходів, які п/п-во одержує в поточному або попередніх звітних періодах, але які належать до наступних звітних періодів. Наприклад, орендна плата, отримана від орендарів авансом.

Калькуляційні рахунки призначені для обліку виробничих витрат та визначення фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Вони забезпечують контроль за формуванням собівартості. По дебету калькуляційних рахунків відображаються всі витрати, пов’язані з ви-робництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт, а з кредиту цих рахунків списується фактична собівартість. До калькуляційних рахунків належать рахунки: “Виробництво”, “Капітальні інвестиції” та ін. За структурою вони завжди ак-тивні.

Номінальні рахунки забезпечують відображення інфор-мації про витрати та доходи, пов’язані із звичайною (операційною, фінансовою, інвестиційною) і надзвичайною діяльністю п/п-ва. Наприкінці звітного періоду вони закриваються списанням оборотів на фінансові результати. Прикладом таких рахунків є рахунки: “Собівартість ре-алізації”, “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут”, “Інші операційні витрати”, “Фінансові витрати”, “Втрати від участі в капіталі”, “Доходи від реалізації”, “Дохід від участі в капіталі”, “Інші фінансові доходи”, “Надзвичайні доходи”. Витрати від операційної та інших видів діяльності відображаються протя-гом звітного періоду в дебеті рахунків витрат, а в кінці звітно-го періоду списуються з кредиту на фінансові результати. Доходи за звітний період відображаються в кредиті рахунків до-ходів, а в кінці звітного періоду списуються з дебету на фінансові результати діяльності п/п-ва.

Порівняльні рахунки використ.ся для обліку певних госп-х процесів та виявлення результатів по них. До таких рахунків відносяться рахунки “Фінансові результати” та “Втрати від браку”. На даних рахунках здійснюється порівняння кредитового, дебетового оборотів та визначається результат. Наприклад, на рахунку “Фінансові результати” по кредиту відображаються доходи за звітний період, по дебету — витрати. Різниця між доходами та витратами становить чис-тий прибуток або збиток п/п-ва за звітний період та списується на рахунок “Нерозподілений прибуток (непокри-тий збиток)”.

Четверту групу рахунків за призначенням та структурою становлять фінансово-результативні рахунки, які використ.ся для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності п/п-ва за звітний період. До таких рахунків належить активно-пасивний рахунок “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”.

Поряд з балансовими рахунками існують і позабалансові рахунки. Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про певні об’єкти, які за якихось причин не можуть бути відображені в бухгалтерському балансі. Інформація про них відображається в примітках до фінансової звітності п/п-ва. До таких об’єктів відносяться:

♦          цінності, які не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні у випадку опе-раційної оренди;

♦          активи на відповідальному зберіганні у п/п-ва;

♦          умовні права та зобов’язання п/п-ва;

♦          бланки суворої звітності;

♦          списані з балансу активи на витрати п/п-ва.

Прикладом позабалансових рахунків є “Орендовані необоротні активи”, “Списані активи”, “Бланки суворого обліку” та ін.

Позабалансові рахунки мають таку ж будову як балансові рахунки. Мають дебет, кредит, можуть бути активні та па-сивні. Однак їх особливістю є те, що в них не застосовується подвійний запис, а отже вони не кореспондують ні один з од-ним, ні з балансовими рахунками. На таких рахунках госпо-дарські операції відображаються одинарним записом. Тобто при прийнятті об’єкта на облік, позабалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунку), а при списанні — кредитується (без кореспонденції з дебетом іншо-го рахунка).