16. 56 Надайте характеристику методам бюджетного регулювання та вкажіть на їх відмінні риси.

Бюджетне регулювання - це надання коштів із загальнодержавних доходних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижче стоячих рівнів з метою збалансування їх на рівні необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території.

Методи:

1) Балансовий – збалансування бюджетів усіх рівнів.

2) Нормативний - застосовується в усіх випадках коли доходи в бюджети від податків та інших платежів встановлюються по нормативах.

3) Метод перерозподілу – дає змогу через нормативи відрахувань регулювати бюджети і при їх незбалансованості дохідної і видаткової частини бюджету провести збалансування через метод дотацій, субвенцій.

4) Метод коефіцієнтів – використовується дуже широко. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період

5) Податковий – дає змогу мати платежі по встановлених нормативах і ставках

6) Програмно-цільовий – використовується при фінансуванні окремих держ програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.

Додаткові методи, які застосовуються в Україні:

а) Дотація - кошти, що передаються з ДБ до МБ або з місцевого бюджету вищого рівня до місцевого бюджету нижчого рівня безповоротно для збалансування їх доходів та видатків.

б) Субсидія - кошти, що надаються місцевому бюджету з ДБ або з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування цільових видатків.

в) Субвенція - кошти, що надаються місцевому бюджету з ДБ або з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування цільових видатків і підлягають поверненню у випадку їх нецільового використання.

17. Розкрийте економічний зміст страхування

Роль страхування як системи економічних відносин із розвитком ринкових відносин в Україні значно підвищилась, так як зростання ступеню ризику обумовлює зростання потреби суспільства у засобах захисту від нього.

Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний. Аспекти необхідності страхового захисту

Аспект	Суть аспекту
Природний	Страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам Збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих
Економічний	Страхування є різновидом людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.
Соціальний	Страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.
Юридичний	Страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів
Міжнародний	Страхування сприяє усуненню національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку.

Страхування є складною багатоаспектною економічною категорією, яке виступає як спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах ринкової економіки. Воно призначене виконувати ризикову, інвестиційну, попереджувальну, нагромаджувальну та контрольну функції.